- •1.2. Оцінка актуальності існуючої стратегії розвитку області
- •Структура обсягу реалізованої продукції у 2009 році (робіт, послуг)
- •Розділ 2. Стратегічна мета розвитку Сумської області на період до 2015 року
- •2.1 Оцінка конкурентних переваг та обмежень на шляху розвитку області
- •2.2. Бачення, місія, стратегічна мета та стратегічні напрямки «Нової Сумщини-2015»
- •Розділ 3. Стратегічний напрямок №1. Створення кластерів в апк за рахунок розвитку високотехнологічного агропромислового виробництва
- •Прогноз основних показників розвитку зернового кластеру
- •Прогноз основних показників розвитку бурякоцукрового кластеру
- •Прогноз основних показників розвитку молочного кластеру
- •Прогноз основних показників розвитку кластеру свинарства
- •Модель розвитку кластеру
- •Розділ 4. Стратегічний напрямок №2. Створення кластерів в галузі будівництва
- •Структурна побудова будівельного кластеру
- •Структурна побудова будівельного кластеру на базі «бвк Компанія «Федорченко»
- •Розділ 5. Стратегічний напрямок № 3. Впровадження ресурсо- і енергозберігаючих технологій
- •5.1. Політика підвищення енергоефективності в Сумській області
- •Структура споживання первинної енергії в 2005 році, %
- •Структура споживання паливно-енергетичних ресурсів у Сумській області, %
- •Споживання природного газу споживачами Сумської області по рокам
- •Базова динаміка газового балансу України до 2015 року
- •Завдання зі скорочення споживання природного газу Сумською областю по категоріям споживання
- •Капіталовкладення на одиницю заміщеного (зменшеного) обсягу споживання пер, тис. Грн./т. У. П.
- •Енергетичний потенціал біомаси та обсяги його використання в Європі та Україні, 2009 рік, млн.Т.У.П.
- •1. Відсутність системної роботи по залученню інвестицій у підвищення енергоефективності.
- •3. Нераціональний порядок прийняття рішень по фінансуванню інвестпроектів за рахунок бюджетів всіх рівнів.
- •Е тапи інвестиційного проекту в провадження проекту
- •4. Тяганина в процесі одержання дозволів та погоджень, виділення земельних ділянок, необхідних для реалізації інвестиційних проектів.
- •5. Міста області, які мають централізоване теплопостачання, не розробили всупереч вимогам Закону України «Про теплозабезпечення» схем теплопостачання.
- •6. Незацікавленість, перш за все, керівників бюджетних установ, у впровадженні енергозберігаючих заходів.
- •7. Некваліфікована експлуатація сучасного обладнання в котельних бюджетних установ, особливо в сільській місцевості.
- •5.2. Політика реформування жкг та підвищення якості комунальних послуг
- •1. Відсутність системної роботи по залученню інвестицій в область.
- •2. Нераціональний порядок прийняття рішень по фінансуванню проектів за рахунок бюджетів усіх рівнів.
- •3. Відсутність використання потенціалу теплової енергії очисних споруд шляхом впровадження застосування теплових насосів.
- •4. Відсутність контролю за якістю надання теплопостачальними підприємствами послуг з централізованого теплопостачання населенню.
- •5. Неефективне та некваліфіковане управління об’єктами теплопостачання.
- •5.2.2. Водопостачання та водовідведення.
- •5.2.4. Благоустрій населених пунктів області.
- •Розділ 6. Стратегічний напрямок №4. Розвиток інноваційно-інвестиційної інфраструктури
- •6.1. Розвиток транспортної інфраструктури як фактору підвищення інвестиційної привабливості
- •6.1.1. Створення міжнародного центру авіаційних перевезень і логістики на базі обласного комунального підприємства «Аеропорт Суми»
- •6.1.2. Проведення капітальних ремонтів та реконструкції автомобільних доріг державного та міжнародного значення.
- •6.1.3. Створення технологічних та індустріальних парків для стимулювання інноваційних та венчурних проектів
- •6.2. Формування інфраструктури регіонального інноваційного розвитку
- •6.2.1. Інноваційний розвиток області.
- •6.2.2. Підвищення інвестиційної привабливості області.
- •6.3. Інструменти забезпечення стрімкого зростання
- •6.4. Розвиток інформаційного простору області та формування іміджу влади
- •Розділ 7. Стратегічний напрямок № 5. Розвиток малого та середнього бізнесу в пріоритетних напрямках
- •Динаміка кількості малих підприємств 2005-2009 роках, одиниць
- •Розподіл обсягів реалізованої продукції (робіт послуг) малих підприємств за видами економічної діяльності у 2008 році, %
- •Напрямки використання необробленої деревини на Сумщині протягом 2007-2009 років*
- •Канали забезпечення приватних підприємств (підприємців) Сумщини необробленою деревиною, тис. Куб. М
- •Динаміка обсягів реалізації деревопереробної продукції місцевими підприємствами, млн. Грн.
- •Основні економічні показники ефективності розвитку садівництва в області за 2006-2010 роки
- •Розділ 8. Стратегічний напрямок №6. Стратегія розвитку соціально-гуманітарної сфери на покращення рівня життя мешканців області
- •8.1. Сучасне управління освітою як фактор підвищення конкурентоспроможності області.
- •8.2. Реформа галузі охорони здоров’я як інструменту покращення рівня життя мешканців області
- •Розділ 9. Етапи та очікувані результати реалізації стратегії «Нова Сумщина-2015»
- •Розділ 10. Механізми та організаційне забезпечення реалізації Стратегії
Основні економічні показники ефективності розвитку садівництва в області за 2006-2010 роки
Показники |
Плодові насадження |
Площа насаджень, га |
1443 |
Валовий збір, тис. тн |
47694 |
Валові затрати, тис. грн. |
80289,74 |
Вартість валової продукції, тис. грн. |
95388 |
Собівартість, 1 ц/грн. |
169 |
Ціна, 1 ц/грн. |
200 |
Прибуток, тис. грн. |
15098,26 |
Рентабельність, % |
19 |
На першому етапі планується наступне ядро кластеру в галузі садівництва («Садівничий кластер») з наступних малих та середніх підприємств-виробників продукції садівництва:
ПСП «Мир», Конотопський район;
ТОВ «Садівник», Конотопський район;
ПСП «Обрій сад», Конотопський район;
ПСП «Сейм-4», Конотопський район;
ЗАТ «Сад», Охтирський район;
ТОВ АФ «Яблучне», Великописарівський район.
Малі та середні підприємства – переробники продукції садівництва:
ЗАТ «Глухівське», м. Глухів;
ТОВ «Грицеве», Лебединський район;
ТОВ «Дружба», Лебединський район;
ПАФ «Агро світ», Сумський район;
ТОВ АФ «Садівник», Сумський район.
О рганізаційна структура створення територіально-виробничої системи – кластеру у галузі садівництва в Сумській області та схема взаємодії елементів представлено на схемі.
Матеріально-технічне забезпечення здійснюється за рахунок фінансових ресурсів Асоціації «Садівничий кластер», для створення та утримання якої в 2011 році необхідні кошти в сумі близько 100 тис. грн.
Вказані висновки щодо розвитку галузі садівництва базується на кількісному аналізі окремих економічних показників розвитку регіонів області:
коефіцієнт локалізації (фактор концентрації зайнятості – ФКЗ) характеризує взаємодію підприємств та їх мережування. За цим показником найвищий рівень локалізації об’єктів у галузі садівництва мають Південно-Центральні райони області (Сумський, Конотопський, Лебединський, Великописарівський, Охтирський) у галузі садівництва;
сила взаємовідносин між галузями у кластері. Для визначення відносин між регіональними галузями доцільно використати економічну модель «витрати – випуск» (ВВ). Отримані результати підтверджуються також середнім відсотком закупівель, зроблених найбільшими постачальниками;
коефіцієнт економічної успішності – дозволяє серед потенційних учасників кластерів виявити експортні галузі виробництва із високооплачуваними робочими місцями. Це показник економічної значущості галузі, який дорівнює відношенню річної заробітної плати на одного працівника до середньої річної заробітної плати на одного працівника. Якщо відношення є більшим одиниці, то економічна значущість галузі в регіоні є вищою за регіональну середню.
Таким чином, запропонований для організації кластер в галузі виробництва (садівництво) повинен забезпечити для Південно-Центрального регіону області:
збільшення доходу для вказаної місцевості від експорту;
утворення мережі компаній, пов’язаних між собою;
провідну роль кластерного утворення в місцевій економіці або суттєвий вплив на неї;
привабливість для засновників нових малих підприємств.
Ще одним з перспективних напрямків для залучення малого бізнесу є туристичний, який представлений на Сумщині 5 туристичними операторами та 115 туристичними агентствами (2005 рік – 21 фірма) розташованими переважно в м. Суми.
В області є об'єкти, які представляють історичну і архітектурну цінність, мають міжнародне значення і є готовими функціонувати в мережі структур, де всі партнери доповнюють один одного, кожен створюючи свою частку додаткової вартості. До перспективних слід віднести не лише екскурсійно-історичні тури, але й спортивно-оздоровчі заходи.
За даними статистики, у 2009 році в Україну в’їхало більш, ніж 17 тис. туристів, у той же час в Сумщину місцевими операторами було залучено тільки 134 особи. Кількість туристів, виїжджаючих за кордон у 2009 році склала 6003 особи (у 2005 році – 3019 осіб).
Потенціал збільшення потоку туристів у Сумську область, пов'язаний з ознайомленням туристів з більш, ніж 2600 історичними пам'ятками різних епох, з історичними містами Путивль, Ромни, Національним природним парком «Деснянсько-Старогутський», Михайлівською цілиною і багатьма іншими визначними пам'ятками регіону.
За даними експертів галузі область має перспективи для розвитку на базі релігійного туризму (центри – міста Путивль, Охтирка та селище Миропілля), подієвого туризму (Миропільський ярмарок, ярмарок «Кролевецькі рушники», традиційний розважальний захід «Конотопська відьма», свято Івана купала в смт Недригайлів та інші), сільського зеленого туризму, екологічного туризму, рибальського, мисливського, культурно-пізнавального туризму, активного туризму: сплави на байдарках, велосипедні, кінні, автомобільні походи та інші.
Стримуючими факторами розвитку туризму в Сумській області є наступні:
кількість туроператорів, що мають право створювати туристичний продукт Сумщини, за останні 5 років не змінилась (5 фірм, що зареєстровані в м. Суми) у зв’язку з занадто високою вартістю ліцензії оператора;
для обслуговування туристів потрібен кваліфікований персонал – готельні службовці, туристичні агенти, екскурсоводи, водії та інший обслуговуючий персонал, який володіє іноземними мовами. Кількість екскурсоводів, які можуть обслуговувати туристів, складає 19 осіб та тільки 2 – мають можливість вести екскурсії на іноземній (англійській) мові. Середній вік екскурсоводів значно вище середнього;
недостатній розвиток інфраструктури, необхідний для підтримки росту галузі. В області недостатня кількість закладів готельного господарства, місць для ночівлі туристів. Всього сертифіковані 24 готелі та зареєстровані 11 сільських зелених садиб. Більшість готелів не мають електронної системи бронювання номерів, що унеможливлює вільний доступ іноземців до можливих місць розташування на ніч;
низький рівень популяризації туристичного потенціалу області в цілому та окремих районах, відсутність туристичного паспорту області, спеціалізованого Інтернет-порталу цих послуг.
Завданням для подолання обмежень розвитку туристичної галузі є створення умов та виділення земельних ділянок для стимулювання залучення інвестицій у будівництво готелів, атракціонів; формування позитивного іміджу області серед потенційних туристів; стимулювання підвищення якості місцевих пам’яток культури та архітектури; збереження та розумна експлуатація природних об’єктів (яблуні-саду, національних парків, заповідників та заказників).
Доцільно створити громадське об'єднання туристичних фірм та інших зацікавлених у розвитку галузі суб'єктів господарювання. Завдання такого об’єднання включають:
налагодження ділових зв’язків з українськими та міжнародними туроператорами для розширення власних можливостей;
налагодження співпраці з туроператорами в Полтавській, Харківській та Курській областях;
створення курсів підготовки екскурсоводів на базі навчальних закладів області;
розвиток зв’язків навчальних закладів з бізнесом;
проведення досліджень рівня потенційного попиту туристичних об’єктів в нашій області та інше.