Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
zatverdgena_strateg_ns2015.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
3.93 Mб
Скачать

Основні економічні показники ефективності розвитку садівництва в області за 2006-2010 роки

Показники

Плодові насадження

Площа насаджень, га

1443

Валовий збір, тис. тн

47694

Валові затрати, тис. грн.

80289,74

Вартість валової продукції, тис. грн.

95388

Собівартість, 1 ц/грн.

169

Ціна, 1 ц/грн.

200

Прибуток, тис. грн.

15098,26

Рентабельність, %

19

На першому етапі планується наступне ядро кластеру в галузі садівництва («Садівничий кластер») з наступних малих та середніх підприємств-виробників продукції садівництва:

  • ПСП «Мир», Конотопський район;

  • ТОВ «Садівник», Конотопський район;

  • ПСП «Обрій сад», Конотопський район;

  • ПСП «Сейм-4», Конотопський район;

  • ЗАТ «Сад», Охтирський район;

  • ТОВ АФ «Яблучне», Великописарівський район.

Малі та середні підприємства – переробники продукції садівництва:

  • ЗАТ «Глухівське», м. Глухів;

  • ТОВ «Грицеве», Лебединський район;

  • ТОВ «Дружба», Лебединський район;

  • ПАФ «Агро світ», Сумський район;

  • ТОВ АФ «Садівник», Сумський район.

О рганізаційна структура створення територіально-виробничої системи – кластеру у галузі садівництва в Сумській області та схема взаємодії елементів представлено на схемі.

Матеріально-технічне забезпечення здійснюється за рахунок фінансових ресурсів Асоціації «Садівничий кластер», для створення та утримання якої в 2011 році необхідні кошти в сумі близько 100 тис. грн.

Вказані висновки щодо розвитку галузі садівництва базується на кількісному аналізі окремих економічних показників розвитку регіонів області:

коефіцієнт локалізації (фактор концентрації зайнятості – ФКЗ) характеризує взаємодію підприємств та їх мережування. За цим показником найвищий рівень локалізації об’єктів у галузі садівництва мають Південно-Центральні райони області (Сумський, Конотопський, Лебединський, Великописарівський, Охтирський) у галузі садівництва;

сила взаємовідносин між галузями у кластері. Для визначення відносин між регіональними галузями доцільно використати економічну модель «витрати – випуск» (ВВ). Отримані результати підтверджуються також середнім відсотком закупівель, зроблених найбільшими постачальниками;

коефіцієнт економічної успішностідозволяє серед потенційних учасників кластерів виявити експортні галузі виробництва із високооплачуваними робочими місцями. Це показник економічної значущості галузі, який дорівнює відношенню річної заробітної плати на одного працівника до середньої річної заробітної плати на одного працівника. Якщо відношення є більшим одиниці, то економічна значущість галузі в регіоні є вищою за регіональну середню.

Таким чином, запропонований для організації кластер в галузі виробництва (садівництво) повинен забезпечити для Південно-Центрального регіону області:

збільшення доходу для вказаної місцевості від експорту;

утворення мережі компаній, пов’язаних між собою;

провідну роль кластерного утворення в місцевій економіці або суттєвий вплив на неї;

привабливість для засновників нових малих підприємств.

Ще одним з перспективних напрямків для залучення малого бізнесу є туристичний, який представлений на Сумщині 5 туристичними операторами та 115 туристичними агентствами (2005 рік – 21 фірма) розташованими переважно в м. Суми.

В області є об'єкти, які представляють історичну і архітектурну цінність, мають міжнародне значення і є готовими функціонувати в мережі структур, де всі партнери доповнюють один одного, кожен створюючи свою частку додаткової вартості. До перспективних слід віднести не лише екскурсійно-історичні тури, але й спортивно-оздоровчі заходи.

За даними статистики, у 2009 році в Україну в’їхало більш, ніж 17 тис. туристів, у той же час в Сумщину місцевими операторами було залучено тільки 134 особи. Кількість туристів, виїжджаючих за кордон у 2009 році склала 6003 особи (у 2005 році – 3019 осіб).

Потенціал збільшення потоку туристів у Сумську область, пов'язаний з ознайомленням туристів з більш, ніж 2600 історичними пам'ятками різних епох, з історичними містами Путивль, Ромни, Національним природним парком «Деснянсько-Старогутський», Михайлівською цілиною і багатьма іншими визначними пам'ятками регіону.

За даними експертів галузі область має перспективи для розвитку на базі релігійного туризму (центри – міста Путивль, Охтирка та селище Миропілля), подієвого туризму (Миропільський ярмарок, ярмарок «Кролевецькі рушники», традиційний розважальний захід «Конотопська відьма», свято Івана купала в смт Недригайлів та інші), сільського зеленого туризму, екологічного туризму, рибальського, мисливського, культурно-пізнавального туризму, активного туризму: сплави на байдарках, велосипедні, кінні, автомобільні походи та інші.

Стримуючими факторами розвитку туризму в Сумській області є наступні:

  • кількість туроператорів, що мають право створювати туристичний продукт Сумщини, за останні 5 років не змінилась (5 фірм, що зареєстровані в м. Суми) у зв’язку з занадто високою вартістю ліцензії оператора;

  • для обслуговування туристів потрібен кваліфікований персонал – готельні службовці, туристичні агенти, екскурсоводи, водії та інший обслуговуючий персонал, який володіє іноземними мовами. Кількість екскурсоводів, які можуть обслуговувати туристів, складає 19 осіб та тільки 2 – мають можливість вести екскурсії на іноземній (англійській) мові. Середній вік екскурсоводів значно вище середнього;

  • недостатній розвиток інфраструктури, необхідний для підтримки росту галузі. В області недостатня кількість закладів готельного господарства, місць для ночівлі туристів. Всього сертифіковані 24 готелі та зареєстровані 11 сільських зелених садиб. Більшість готелів не мають електронної системи бронювання номерів, що унеможливлює вільний доступ іноземців до можливих місць розташування на ніч;

  • низький рівень популяризації туристичного потенціалу області в цілому та окремих районах, відсутність туристичного паспорту області, спеціалізованого Інтернет-порталу цих послуг.

Завданням для подолання обмежень розвитку туристичної галузі є створення умов та виділення земельних ділянок для стимулювання залучення інвестицій у будівництво готелів, атракціонів; формування позитивного іміджу області серед потенційних туристів; стимулювання підвищення якості місцевих пам’яток культури та архітектури; збереження та розумна експлуатація природних об’єктів (яблуні-саду, національних парків, заповідників та заказників).

Доцільно створити громадське об'єднання туристичних фірм та інших зацікавлених у розвитку галузі суб'єктів господарювання. Завдання такого об’єднання включають:

  • налагодження ділових зв’язків з українськими та міжнародними туроператорами для розширення власних можливостей;

  • налагодження співпраці з туроператорами в Полтавській, Харківській та Курській областях;

  • створення курсів підготовки екскурсоводів на базі навчальних закладів області;

  • розвиток зв’язків навчальних закладів з бізнесом;

  • проведення досліджень рівня потенційного попиту туристичних об’єктів в нашій області та інше.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]