- •1.2. Оцінка актуальності існуючої стратегії розвитку області
- •Структура обсягу реалізованої продукції у 2009 році (робіт, послуг)
- •Розділ 2. Стратегічна мета розвитку Сумської області на період до 2015 року
- •2.1 Оцінка конкурентних переваг та обмежень на шляху розвитку області
- •2.2. Бачення, місія, стратегічна мета та стратегічні напрямки «Нової Сумщини-2015»
- •Розділ 3. Стратегічний напрямок №1. Створення кластерів в апк за рахунок розвитку високотехнологічного агропромислового виробництва
- •Прогноз основних показників розвитку зернового кластеру
- •Прогноз основних показників розвитку бурякоцукрового кластеру
- •Прогноз основних показників розвитку молочного кластеру
- •Прогноз основних показників розвитку кластеру свинарства
- •Модель розвитку кластеру
- •Розділ 4. Стратегічний напрямок №2. Створення кластерів в галузі будівництва
- •Структурна побудова будівельного кластеру
- •Структурна побудова будівельного кластеру на базі «бвк Компанія «Федорченко»
- •Розділ 5. Стратегічний напрямок № 3. Впровадження ресурсо- і енергозберігаючих технологій
- •5.1. Політика підвищення енергоефективності в Сумській області
- •Структура споживання первинної енергії в 2005 році, %
- •Структура споживання паливно-енергетичних ресурсів у Сумській області, %
- •Споживання природного газу споживачами Сумської області по рокам
- •Базова динаміка газового балансу України до 2015 року
- •Завдання зі скорочення споживання природного газу Сумською областю по категоріям споживання
- •Капіталовкладення на одиницю заміщеного (зменшеного) обсягу споживання пер, тис. Грн./т. У. П.
- •Енергетичний потенціал біомаси та обсяги його використання в Європі та Україні, 2009 рік, млн.Т.У.П.
- •1. Відсутність системної роботи по залученню інвестицій у підвищення енергоефективності.
- •3. Нераціональний порядок прийняття рішень по фінансуванню інвестпроектів за рахунок бюджетів всіх рівнів.
- •Е тапи інвестиційного проекту в провадження проекту
- •4. Тяганина в процесі одержання дозволів та погоджень, виділення земельних ділянок, необхідних для реалізації інвестиційних проектів.
- •5. Міста області, які мають централізоване теплопостачання, не розробили всупереч вимогам Закону України «Про теплозабезпечення» схем теплопостачання.
- •6. Незацікавленість, перш за все, керівників бюджетних установ, у впровадженні енергозберігаючих заходів.
- •7. Некваліфікована експлуатація сучасного обладнання в котельних бюджетних установ, особливо в сільській місцевості.
- •5.2. Політика реформування жкг та підвищення якості комунальних послуг
- •1. Відсутність системної роботи по залученню інвестицій в область.
- •2. Нераціональний порядок прийняття рішень по фінансуванню проектів за рахунок бюджетів усіх рівнів.
- •3. Відсутність використання потенціалу теплової енергії очисних споруд шляхом впровадження застосування теплових насосів.
- •4. Відсутність контролю за якістю надання теплопостачальними підприємствами послуг з централізованого теплопостачання населенню.
- •5. Неефективне та некваліфіковане управління об’єктами теплопостачання.
- •5.2.2. Водопостачання та водовідведення.
- •5.2.4. Благоустрій населених пунктів області.
- •Розділ 6. Стратегічний напрямок №4. Розвиток інноваційно-інвестиційної інфраструктури
- •6.1. Розвиток транспортної інфраструктури як фактору підвищення інвестиційної привабливості
- •6.1.1. Створення міжнародного центру авіаційних перевезень і логістики на базі обласного комунального підприємства «Аеропорт Суми»
- •6.1.2. Проведення капітальних ремонтів та реконструкції автомобільних доріг державного та міжнародного значення.
- •6.1.3. Створення технологічних та індустріальних парків для стимулювання інноваційних та венчурних проектів
- •6.2. Формування інфраструктури регіонального інноваційного розвитку
- •6.2.1. Інноваційний розвиток області.
- •6.2.2. Підвищення інвестиційної привабливості області.
- •6.3. Інструменти забезпечення стрімкого зростання
- •6.4. Розвиток інформаційного простору області та формування іміджу влади
- •Розділ 7. Стратегічний напрямок № 5. Розвиток малого та середнього бізнесу в пріоритетних напрямках
- •Динаміка кількості малих підприємств 2005-2009 роках, одиниць
- •Розподіл обсягів реалізованої продукції (робіт послуг) малих підприємств за видами економічної діяльності у 2008 році, %
- •Напрямки використання необробленої деревини на Сумщині протягом 2007-2009 років*
- •Канали забезпечення приватних підприємств (підприємців) Сумщини необробленою деревиною, тис. Куб. М
- •Динаміка обсягів реалізації деревопереробної продукції місцевими підприємствами, млн. Грн.
- •Основні економічні показники ефективності розвитку садівництва в області за 2006-2010 роки
- •Розділ 8. Стратегічний напрямок №6. Стратегія розвитку соціально-гуманітарної сфери на покращення рівня життя мешканців області
- •8.1. Сучасне управління освітою як фактор підвищення конкурентоспроможності області.
- •8.2. Реформа галузі охорони здоров’я як інструменту покращення рівня життя мешканців області
- •Розділ 9. Етапи та очікувані результати реалізації стратегії «Нова Сумщина-2015»
- •Розділ 10. Механізми та організаційне забезпечення реалізації Стратегії
1. Відсутність системної роботи по залученню інвестицій в область.
Вирішальним фактором для успішної роботи з підвищення рівня розвитку теплоенергетики області є значне збільшення обсягів зовнішніх інвестицій.
Консолідація зусиль місцевих органів самоврядування та керівників теплопостачальних підприємств по залученню інвестицій в дану підгалузь дасть змогу значно покращити стан системи теплопостачання області. Наприклад, проведена плідна робота Роменського міськвиконкому по залученню міста до участі в Проекті «Сталий місцевий розвиток в Україні», що фінансується Європейським Союзом. Проектом уже надана дієва допомога в постачанні обладнання і спецтехніки підприємствам міста, що надають житлово-комунальні послуги по тепло-, водопостачанню та водовідведенню, збору та утилізації твердих побутових відходів, електронної системи адміністрування на загальну суму 2,3 млн. євро. Місцеві комунальні теплопостачальні підприємства отримали 16 газових котлів та попередньо ізольовані труби.
Дану співпрацю необхідно підтримати з боку органів державної влади з метою спрощення дозвільних процедур з використання коштів отриманих від іноземних інвесторів шляхом прискорення етапів погодження необхідних документів.
2. Нераціональний порядок прийняття рішень по фінансуванню проектів за рахунок бюджетів усіх рівнів.
Міністерства та відомства приймають рішення по фінансуванню проектів тільки при наявності затвердженої технічної документації. Враховуючи, що місцеві бюджети в переважній більшості є дотаційними, кошти в них на виготовлення проектно-кошторисної документації не закладаються і, як наслідок, навіть для інвестиційно привабливих об’єктів відсутня необхідна проектно-кошторисна документація.
З метою покращення цієї ситуації необхідно ініціювати питання подання на розгляд міністерствам і відомствам лише економічних обґрунтувань впровадження проектів, з подальшим виготовленням після погодження проекту повного комплекту проектно-кошторисної документації.
У свою чергу, в місцевих бюджетах щороку при формуванні бюджетів передбачати ліміт коштів на виготовлення і погодження проектно-кошторисної документації по інвестиційно привабливим об’єктам.
3. Відсутність використання потенціалу теплової енергії очисних споруд шляхом впровадження застосування теплових насосів.
Спланувати за рахунок коштів Стабілізаційного фонду, передбачених у державному бюджеті для реалізації інвестиційних та інноваційних проектів з енергозбереження в житлово-комунальному господарстві, пілотний проект «Реконструкція системи теплопостачання комплексу міських очисних споруд КП «Міськводоканал» шляхом впровадження енергозберігаючого теплонасосного обладнання» на базі комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради. За попередніми розрахунками кошторисна вартість реконструкції системи теплопостачання всього комплексу очисних споруд буде складати 3,6-3,8 млн. грн. і термін окупності протягом 2-3 сезонів при діючих тарифах на газ.
Упровадження в повному обсязі даного проекту дозволить повністю відмовитись від споживання газу, витрати якого в середньому протягом п’яти останніх років складали 245 тис. куб. м на рік.