Базова динаміка газового балансу України до 2015 року

млрд. куб. м

	2007 рік	2015 рік	±	%
Ресурс газу	69,8	45,4	-24,4	-35
Видобуток	21,5	22,3	+0,8	+3,7
Імпорт	49,1	23,1	-25	-51
Споживання	69,8	45,4	-25	-35
у тому числі:
1. комунальна теплоенергія	10,5	5,5	-5	-48
2. бюджетні установи	0,95	0,55	-0,4	-42
3. населення	16,9	12,3	-4,6	-27
Усього по 1-3	28,35	18,35	-10	-35

Джерело: А.Гудима «Енергоощадна Україна як альтернатива диверсифікації поставок газу». «Дзеркало тижня», № 9 березень 2008 р.

Реалізація потенціалу енергозбереження полягає в структурно-технологічній перебудові економіки регіону і подальшому удосконаленні адміністративних та економічних механізмів, що сприяють підвищенню енергоефективності та енергозбереженню.

Цей процес передбачає виведення з роботи морально застарілого, зношеного устаткування, припинення випуску неефективної (з точки зору енерговикористання) продукції та впровадження нових технологій, обладнання і побутових приладів.

Поряд з цим частина технологічних заходів пов'язана зі скороченням використання енергоресурсів за рахунок підвищення рівня експлуатації існуючого енергетичного обладнання, модернізації технологічних процесів, перш за все, за рахунок маловитратних заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання ПЕР, зменшення втрат, оптимізацію режимів роботи.

Існуюча практика оцінки енергоефективності господарського комплексу України та її різноманітних територіальних утворень у вигляді енергоємності виготовлення продукції та надання послуг диктує переважно галузевий принцип формування регіональних програм енергозбереження. У зв'язку з переходом більшості промислових і сільськогосподарських підприємств із державної власності в приватну, можливість місцевих влад впливати на обсяги та терміни проведення енергозберігаючих заходів значно зменшилась. Це ж відноситься до функціонування казенних підприємств і базових об'єктів електро- і теплоенергетики централізованого підпорядкування.

При розгляді структури енергозберігаючих заходів і черговості їх реалізації доцільно застосування не тільки галузевого, але й територіального принципу, оскільки саме місцеві державні адміністрації найбільш наближені до виробництва та споживання енергоресурсів і місцеві бюджети несуть основне навантаження зі сплати коштів за ці ресурси.

Територіальний принцип дозволяє розробити єдину методологію та стандарти вибору, фінансування та реалізації енергозберігаючих проектів, що сприяє притягненню інвесторів і створює передумови для прийнятного інвестиційного клімату в регіоні.

Упродовж останніх років в області за рахунок переходу на індивідуальне опалення простежується тенденція до скорочення обсягів використання теплової енергії (з 2,8 млн. Гкал у 2000 році до 1,9 млн. Гкал у 2008 році). В Україні споживання теплоенергії у 2008 році проти 2007 року знизилось на 3% і становило 96,3 млн. Гкал.

У процесі реалізації стратегії в галузі підвищення енергоефективності повинні бути реалізовані наступні завдання:

1. Зменшення обсягів використання паливно-енергетичних ресурсів споживачами області.

2. Оптимізація паливно-енергетичного балансу області.

3. Комплексне використання місцевих джерел енергії та видів палива.

4. Мінімізація витрат бюджетних коштів та коштів громадян на потреби опалення та підігріву води.

5. Залучення наукового та виробничого потенціалу Сумщини до виконання програми енергоефективності.

6. Побудова системи управління енергозбереженням у регіоні, у тому числі залученням інвестицій.

7. Створення сприятливого екологічного середовища.

З метою оптимізації паливно-енергетичного балансу Сумщини обласною державною адміністрацією видано розпорядження від 31.07.2008 № 539 «Про скорочення споживання природного газу за рахунок використання місцевих видів палива на підприємствах комунальної енергетики, установах бюджетної сфери та населення області у 2009-1015 роках».