
- •Українська літературна мова як унормована форма загальнонародної мови. Функціональні стилі української літературної мови.
- •3.Фонетика і фонологія. Система фонем сулм (голосні фонеми, їх класифікація; приголосні фонеми, їх класифікація).
- •4.Основні фонетичні одиниці мовлення: звук, склад, фонетичне слово, фраза. Фонетична і фонематична транскрипція.
- •7. Орфоепія та культура усного мовлення. Сучасні орфоепічні норми.
- •8. Графіка української мови. Поняття графеми. Український алфавіт. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ та подвоєння букв. Позначення м’якості на письмі.
- •10. Слово як основна одиниця лексичної системи. Слово та поняття. Номінативна функція слова. Поняття лексеми. Однозначні слова. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів.
- •11. Омоніми. Синоніми. Антоніми.Склад лексики улм з погляду її походження.
- •12. Фразеологізми. Типи фразеологізмів: фразеологічні зрощення та єдності, фразеологічні сполучення. Джерела формування фразеологізмів української мови.
- •13. Лексикографія. Поняття про словник, словникову статтю. Основні словники української мови. Енциклопедичні словники.
- •14. Слово як об’єкт морфемного та словотворчого аналізу. Морфеміка української мови. Типи морфем. Основні зміни в морфемній будові слова: опрощення, пере розклад, ускладнення.
- •15. Різновиди морфологічного і неморфологічного способів словотвору.
- •16. Морфологія та синтаксис як розділи граматики. Основні граматичні поняття (граматичне значення, граматична форма, граматична категорія). Способи вираження граматичних значень слова в сулм.
- •17. Частини мови та принципи їх класифікації. Повнозначні та неповнозначні частини мови.
- •18. Іменник. Лексико-граматичні категорії іменника (власні та загальні назви, назви істот і неістот, конкретні, абстрактні, збірні іменники, дискретні та недискретні іменники).
- •19. Граматичні категорії іменника. Категорія роду (іменники спільного, парного і подвійного роду). Категорія числа, її значення та граматичні засоби вираження. Відмінкова система сулм.
- •20. Словозміна іменників. Поняття про парадигму іменника. Принципи поділу іменників за парадигматичними ознаками на відміни та групи.
- •21. Прикметник. Лексико-граматичні розряди прикметників. Ступені порівняння прикметників як форми якісних прикметників.
- •22. Прикметник. Характеристика парадигм прикметника.
- •23. Числівник. Розмежування числівників та інших слів з кількісним значенням. Функціональні розряди числівників.
- •24. Аналіз специфіки парадигм кількісних числівників у сулм.
- •25. Займенник. Лексико-граматичні розряди займенників. Граматичні категорії займенників. Відмінювання займенників.
- •26. Дієслово у системі частин мови. Система дієслівних утворень в українській літературній мові. Типи дієслівних основ: основа інфінітива та основа теперішнього часу.
- •27. Категорія виду дієслова. Способи творення форм доконаного й недоконаного виду.
- •28. Категорія стану дієслова та її зв'язок з перехідністю/неперехідністю.
- •29. Категорія способу дієслова, творення та значення дійсного, умовного та наказового способу.
- •30. Дієприкметник. Дієслівні та прикметникові характеристики дієприкметника. Активні та пасивні дієприкметники. Граматичні категорії дієприкметника.
- •31. Дієприслівник. Дієслівні та прислівникові характеристики дієприслівника. Творення та синтаксична роль дієприслівників.
- •32. Прислівник. Значеннєві розряди прислівників. Ступені порівняння прислівників.
- •33. Лінгвістична характеристика службових слів і вигуків.
- •34. Синтаксис. Типи синтаксичних одиниць і визначальні формальні і семантичні принципи їх виділення: словосполучення, просте та складне речення.
- •35. Словосполучення. Сурядні і підрядні словосполучення. Види підрядного зв’язку.
- •37. Двоскладне речення. Поняття про односкладне речення. Структурно-семантичні різновиди односкладних речень.
- •38. Головні члени речення у синтаксичній та семантичній організації двоскладного речення. Поняття другорядні члени речення.
- •39. Поняття про ускладнене речення. Основні види ускладнених речень.
- •40. Визначальні граматичні та семантичні ознаки складного речення. Сполучникові та безсполучникові синтаксичні конструкції.
- •41. Складносурядні речення відкритої та закритої структур.
- •42. Характеристика складнопідрядних речень у зв’язку з функцією підрядних частин.
- •43. Багатокомпонентні складнопідрядні речення. Складні речення із сурядним і підрядним зв’язком.
- •44. Складні речення з різними типами синтаксичного зв’язку.
- •45. Засоби передачі чужого мовлення. Пряма, непряма та невласне-пряма мова. Співвдношення форм прямої і непрямої мов.
- •Фонетичний аналіз слова
- •Іменник
- •Прикметник
- •Числівник
- •Займенник
- •Дієслово
- •Дієприкметник
- •Дієприслівник
- •Прислівник
- •Прийменник
- •Сполучник
24. Аналіз специфіки парадигм кількісних числівників у сулм.
Система форм слова, тобто вся сукупність його форм, називається його парадигмою. Парадигма - це системний ряд форм відмінювання чи дієвідмінювання окремого слова або таблиця таких форм.
У словозмінній системі числівників виділяють 9 типів відмінкових парадигм:
1. Числівники один, одна, одно (одне) відмінюються, як займенники той, та, те.
Н. один одно (одне) одна одні
Р. одного однієї (одної) одних
Д. одному одній одним
З. як Н. або Р. одно (одне) одну як Н. або Р.
О. одним однією, одною одними
(М. на одному на одній на одних (на однім))
2. Числівники два, три, чотири.
Н. два дві три чотири
Р. двох трьох чотирьох
Д. двом трьом чотирьом
З. як Н. або Р. дві (двох) як Н. або Р. як Н. або Р.
О. двома трьома чотирма
М. (на) двох (на) трьох (на) чотирьох
Форми З.в. цих числівників залежать від значення того іменника, з яким вони вживаються: при назвах неживих предметів форми З.в. однакова з формою Н.в., а пр. назвах живих істот збігається з формою Р.в.
3. Числівники від 5 до 10, на дцять – десять. Характерною ознакою цих числівників є наявність паралельних відмінкових форм. Так, і Р,Д,М.в. числівники мають закінчення и – це первинні форми; а вторинні форми цих числівників мають флексії – ох, -ом, що розвинулася під впливом числівників два, три, чотири.
Н. сім тринадцять вісімдесят
Р. семи/сімох тринадцяти (-ох) вісімдесяти (-ох)
Д. семи/сімох тринадцяти (-ом) вісімдесяти (-ом)
З. сім або семи, сімох Н. або Р.в. Н. або Р.в.
О. сьома, сімома тринадцятьма (-ома) вісімдесятьма (-ома)
М. семи, сімох тринадцяти (-ох) вісімдесяти (-ох)
4. Відмінкова парадигма числівників сорок, дев’яносто, сто у непрямих відмінках мають флексію (закінчення) – а (крім З.в.):
Н. сорок дев’яносто сто
Р. сорока дев’яноста ста
Д. сорока дев’яноста ста
З. сорок дев’яносто сто
О. сорока дев’яноста ста
М. (на) сорока (на) дев’яноста (на) ста
5. Парадигма числівників назви сотень двісті, триста ... дев’ятсот:
Н. двісті чотириста
Р. двохсот чотирьохсот
Д. двомстам чотирьомстам
З. двісті чотириста
О. двомастами чотирмастами
М. (на) двохстах чотирьохстах
6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як відповідні іменники: тисяча – як ім. І відм. Мішаної групи:
Н. тисяча груша
Р. тисячі груші
Д. тисячі груші
З. тисячу грушу
О. тисячею грушею
М. на тисячі на груші
Числівники мільйон, мільярд – як ім. ІІ відм. твердої групи (мільйон – квадрат). Числівник нуль – як ім. ІІ відм. м’якої групи (нуль – кінь).
7. Дробові числівники відмінюються за двома парадигмами, оскільки вони складаються з двох компонентів. Перший компонент відм. як числівник, а другий – як прикметник:
Н. п’ять шостих
Р. п’яти шостих
Д. п’яти шостим
З. п’ять шостих О. п’ятьма шостими М.на п’яти шостих
Числівники півтора, півтори не відмінюються.
8. Парадигма числівників збірних реалізується в таких відмінкових формах: у непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників п’ятеро, двадцятеро, тридцятеро, вони співпадають з вторинними формами відповідних кількісних числівників:
Н. двоє семеро тридцятеро
Р. двох сімох тридцяти
Д. двом сімом тридцятьом
З. Н. або Р.в. Н. або Р.в. Н. або Р.в.
О. двома сьома/сімома тридцятьма (ома)
М.двох сімох двадцятьох
Числівники обидва, обидві, обоє відм. як числівник два, втрачаючи у непрямих відмінках родові ознаки.
9. Неозначено-кількількісні числівники поєднують три парадигми:
- числівники кілька, декілька відм. як числ. два;
- багато, небагато – як числівник три;
- кільканадцять, стонадцять, кількадесят – як числівник 5.
Числівники мало, немало, чимало не відм.
У складених числівниках відм. кожний складник:
Н. п’ятсот сімдесят дев’ять
Р. п’ятисот сімдесяти дев»яти
Д. п’ятистам сімдесяти дев»яти
З. Н. або Р.в.
О. п’ятистами (п’ятьомастами) сімдесятьма дев»ятьма
М. п’ятистах сімдесяти дев»яти