24. Аналіз специфіки парадигм кількісних числівників у сулм.

Система форм слова, тобто вся сукупність його форм, називається його парадигмою. Парадигма - це системний ряд форм відмінювання чи дієвідмінювання окремого слова або таблиця таких форм.

У словозмінній системі числівників виділяють 9 типів відмінкових парадигм:

1. Числівники один, одна, одно (одне) відмінюються, як займенники той, та, те.

Н. один одно (одне) одна одні

Р. одного однієї (одної) одних

Д. одному одній одним

З. як Н. або Р. одно (одне) одну як Н. або Р.

О. одним однією, одною одними

(М. на одному на одній на одних (на однім))

2. Числівники два, три, чотири.

Н. два дві три чотири

Р. двох трьох чотирьох

Д. двом трьом чотирьом

З. як Н. або Р. дві (двох) як Н. або Р. як Н. або Р.

О. двома трьома чотирма

М. (на) двох (на) трьох (на) чотирьох

Форми З.в. цих числівників залежать від значення того іменника, з яким вони вживаються: при назвах неживих предметів форми З.в. однакова з формою Н.в., а пр. назвах живих істот збігається з формою Р.в.

3. Числівники від 5 до 10, на дцять – десять. Характерною ознакою цих числівників є наявність паралельних відмінкових форм. Так, і Р,Д,М.в. числівники мають закінчення и – це первинні форми; а вторинні форми цих числівників мають флексії – ох, -ом, що розвинулася під впливом числівників два, три, чотири.

Н. сім тринадцять вісімдесят

Р. семи/сімох тринадцяти (-ох) вісімдесяти (-ох)

Д. семи/сімох тринадцяти (-ом) вісімдесяти (-ом)

З. сім або семи, сімох Н. або Р.в. Н. або Р.в.

О. сьома, сімома тринадцятьма (-ома) вісімдесятьма (-ома)

М. семи, сімох тринадцяти (-ох) вісімдесяти (-ох)

4. Відмінкова парадигма числівників сорок, дев’яносто, сто у непрямих відмінках мають флексію (закінчення) – а (крім З.в.):

Н. сорок дев’яносто сто

Р. сорока дев’яноста ста

Д. сорока дев’яноста ста

З. сорок дев’яносто сто

О. сорока дев’яноста ста

М. (на) сорока (на) дев’яноста (на) ста

5. Парадигма числівників назви сотень двісті, триста ... дев’ятсот:

Н. двісті чотириста

Р. двохсот чотирьохсот

Д. двомстам чотирьомстам

З. двісті чотириста

О. двомастами чотирмастами

М. (на) двохстах чотирьохстах

6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як відповідні іменники: тисяча – як ім. І відм. Мішаної групи:

Н. тисяча груша

Р. тисячі груші

Д. тисячі груші

З. тисячу грушу

О. тисячею грушею

М. на тисячі на груші

Числівники мільйон, мільярд – як ім. ІІ відм. твердої групи (мільйон – квадрат). Числівник нуль – як ім. ІІ відм. м’якої групи (нуль – кінь).

7. Дробові числівники відмінюються за двома парадигмами, оскільки вони складаються з двох компонентів. Перший компонент відм. як числівник, а другий – як прикметник:

Н. п’ять шостих

Р. п’яти шостих

Д. п’яти шостим

З. п’ять шостих О. п’ятьма шостими М.на п’яти шостих

Числівники півтора, півтори не відмінюються.

8. Парадигма числівників збірних реалізується в таких відмінкових формах: у непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників п’ятеро, двадцятеро, тридцятеро, вони співпадають з вторинними формами відповідних кількісних числівників:

Н. двоє семеро тридцятеро

Р. двох сімох тридцяти

Д. двом сімом тридцятьом

З. Н. або Р.в. Н. або Р.в. Н. або Р.в.

О. двома сьома/сімома тридцятьма (ома)

М.двох сімох двадцятьох

Числівники обидва, обидві, обоє відм. як числівник два, втрачаючи у непрямих відмінках родові ознаки.

9. Неозначено-кількількісні числівники поєднують три парадигми:

- числівники кілька, декілька відм. як числ. два;

- багато, небагато – як числівник три;

- кільканадцять, стонадцять, кількадесят – як числівник 5.

Числівники мало, немало, чимало не відм.

У складених числівниках відм. кожний складник:

Н. п’ятсот сімдесят дев’ять

Р. п’ятисот сімдесяти дев»яти

Д. п’ятистам сімдесяти дев»яти

З. Н. або Р.в.

О. п’ятистами (п’ятьомастами) сімдесятьма дев»ятьма

М. п’ятистах сімдесяти дев»яти