3. Загальна характеристика і властивості силікатних матеріалів.

Основою неорганічних матеріалів є оксиди та без кисневі сполуки металів.

Кам’яне литво – група матеріалів, вироблених із розплавів гірських порід промислових відходів з подальшою термічною обробкою. Вироби із кам’яного литва застосовують у різних галузях народного господарства.

Кварцове скло:

• прозоре (виготовляють з гірського кришталю та застосовують в оптиці та приладобудуванні)

• непрозоре (добувають з чистого кварцового піску в електричних печах із вугільним або графітовим електродом)

Силікатне скл. Хімічний склад скла – XR2O ·YR2O·2RO2

До складу неорганічного (силікатного) скла входять скло утворюючі оксиди кремнію, бору, фосфору, германію, миш’яку, що змінюють фізико-механічні властивості скломаси.

Скло класифікують за: вмістом модифікаторів; скло утворюючою речовиною; призначенням.

За хімічною природою скло утворюючої речовини скло поділяють на: алюмоборосилікатне, силікатне, алюмосилікатне, алюмофосфатне, боросилікатне.

За вмістом модифікаторів скло поділяють на: лужне, кварцове, безлужне.

За призначенням скло поділяють на: технічне, будівельне, побутове.

Властивості стекол:

• механічні (високий опір стисканню, низька маже міцності під час розтягування, низька ударна в’язкість)

• оптичні ( відбиття, світлопрозорість, розсіювання, поглинання та заломлення світла)

Термостійкість скла: для усіх видів стекол – від 90-170ºС; для кварцового – 800-1000ºС.

Триплекси – два листи загартованого скла товщиною 2-3мм, склеєні прозорою полімерною плівкою.

Термопан – тришарове скло, яке складається з двох стекол і повітряного проміжку між ними.

Скловати – матеріали зі скловолокон, плити. Застосовують для теплоізоляції кузовів автомашин, кабін літаків, у холодильній техніці.

Ситали та шлакоситали

Ситали – продукт повної або часткової кристалізації стекол із дуже дрібними, рівномірно розподіленими за об’ємом матеріалу кристалами, які зрослися один з одним, або з’єдналися; вони є ізотропними.

Кераміка – неорганічний матеріал, отриманий з відформованих мінеральних мас у процесі у процесі високотемпературного випалювання.

Керамічні фази :

• кристалічна (хімічні сполуки або тверді розчини)

• газова ( міститься у кераміці у вигляді прошарків скла, що зв’язують кристалічну фазу)

• склоподібна (гази, які містяться у порах кераміки)

Цементи – в’яжучі речовини, які утворюють під час змішування з водою пластичну масу, зручну для формування, яка з часом перетворюється на міцне каменеподібне тіло.

Властивості цементів:

• повітряні ( твердіють і зберігають властивості лише не повітрі)

• гідравлічні (твердіють і зберігають властивості на повітрі та у воді)

• кислото- та лугостійкі

Цементи застосовуються для виготовлення бетону.

Бетон - кам’яний матеріал, виготовлений з цементу, заповнювачів і добавок.

Бетони:

• кислотостійкі ( виробляються на основі кислотостійких цементів)

• вогнетривкі (складаються на 15-20% з цементу та на 80-85% наповнювача)

• полімер бетони (добувають введенням різних полімерних матеріалів у бетонну суміш, їм притаманна підвищена зносостійкість)

Білет №30