Білет №1

1. Матеріалознавство як наука. Матеріали – основа для виготовлення непродовольчих товарів.

Матеріалознавство - це наука, що вивчає в загальному зв'язку склад, будову, структуру та властивості матеріалів, а також закономірності їх зміни під тепловими, хімічними, механічними та іншими впливами.

Матеріалознавство вивчає металеві матеріали (чорні метали: залізо та його сплави; кольорові метали: усі інші) та неметалеві матеріали (полімери, гумові матеріали, скло, деревина, кераміка).

З розвитком науки та техніки розширюється асортимент використаних матеріалів за рахунок нових: магнітних, теплостійких, тугоплавких, спечених порошкових матеріалів, напівпровідникових, високочастотних полімерних діелектриків, склопластиків, силатів.

В Україні цими проблемами займається інститут проблем матеріалознавства

2. Властивість матеріалів. Класифікація властивостей.

Властивості матеріалів – це характерні реакції матеріалів на зовнішні дії.

Властивості бувають: механічні (модуль пружності, міцності, твердість); електричні (електропровідність, надпровідність); теплові (теплопровідність, теплоємність); магнітні.

3. Твердість матеріалів. Методи визначення твердості матеріалів.

Твердість — властивість матеріалу опиратися проникненню до нього іншого, більш твердого тіла.

Для виміру твердості є кілька методів виміру:Метод Брінелля — твердість визначається за діаметром відбитка, який залишає металева кулька, що втискується у поверхню. Твердість обчислюється як відношення зусилля, прикладеного до кульки, до площі відбитка.Метод Роквелла — твердість визначається за глибиною відбитка металевої кульки чи алмазного конуса у поверхні тестованого матеріалу. Твердість, визначена за цим методом, є безрозмірною . Метод Віккерса — твердість визначається за величиною відбитка, залишеного чотирикутною алмазною пірамідкою, яка втискується у поверхню. Твердість обчислюється як відношення зусилля, докладеного до пірамідки, до площі відбитка. Метод Шора — твердість визначається за висотою відскакування сталевої кульки від поверхні металу, що досліджується, чи за глибиною занурення алмазної голки під дією пружини. Метод Кузнєцова — Герберта — Ребіндера — твердість визначається часом загасання коливань маятника, опорою якого є досліджуваний метал. Шкала Мооса — використовується головним чином, як індикатор твердості мінералів, визначається по тому, який із десяти стандартних мінералів дряпає тестований, і який матеріал із десятка стандартних шкрябається тестованим.

Білет №2

1. Назвіть і охарактеризуйте методи вивчення будови матеріалів.

Методи вивчення будови матеріалів поділяють на дві групи:

• методи, за допомогою яких визначають будову, тобто структуру матеріалів і перетворення, що в них відбуваються, і змінюють їх будову: методи структурні, методи, що грунтуються на існуванні звязку між будовою та властивостями матеріалу.

• Методи, за допомогою яких безпосередньо визначають властивості матеріалів у тих чи інших умовах експлуатації, насамперед механічні, а також фізичні та хімічні: механічні, фізичні, хімічні.