2. Поглинання як фактор гігієнічних властивостей.

Найважливішою властивістю матеріалів є гігроскопічність, тобто здатність матеріалів поглинати і віддавати водяні пари та воду. Поглинання – це здатність матеріалів до поглинання різних речовин, які знаходяться в газоподібному, пароподібному і рідкому стані. Поглинання супроводжується: 1)зміною ряду механічних властивостей (міцність, деформація, жорсткість); 2) зміною фізичних властивостей (оптичних, електростатичних); 3) розмірних характеристик і маси.

Гігроскопічні властивості – здатність поглинати або віддавати водяні пари, пов’язані із сорбцією – процес, який являється оберненим, тобто в певних умовах відбувається віддача водяних парів – десорбція.

Сорбція складається із декількох процесів: 1)адсорбція-притягування поверхністю матеріалу парів води, які створюють на ній міцну полімолекулярну плівку. 2) абсорбція – процес проникання молекул води в міжмолекулярний простір. З целюлозних невелику гігроскопічність має ацетатне волокно. Синтетичні волокна мають малу здатність до поглинання вологи, так як в їх складі майже відсутні гідрофільні групи. Змочування являє собою повне або часткове розтікання рідини по поверхні матеріалу. Здатність матеріалу до змочування визначається хімічною природою волокон, їх здатністю до адсорбції, характером поверхні матеріалу.

Гігроскопічність матеріалів пов’язана зі складним явищем – сорбцією. Процес сорбції водяної пари є оборотним, тобто за певних умов відбувається віддача – десорбція водяної пари. Сорбція водяної пари повітря складається з кількох процесів.

Адсорбція – притягання поверхнею матеріалу пари води або інших речовин, яка утворює на ній густу полімолекулярну плівку. При цьому сила притягання молекул води виникає внаслідок того, що у макромолекул, розташованих на поверхні матеріалу, не повністю врівноважені міжмолекулярні зв’язки з сусідніми макромолекулами. Адсорбція відбувається дуже швидко, і рівноважний стан досягається протягом кількох секунд.

Абсорбція – проникнення молекул води у міжмолекулярний простір під час насичування поверхні матеріалу водяною парою, або іншими речовинами. Абсорбція на відміну від адсорбції здійснюється повільно, і термін досягнення рівноважного стану становить кілька годин.

Сорбція та десорбція різних матеріалів не є ідентичними процесами і зумовлені хімічним складом та надмолекулярною структурою.

3. Класифікація матеріалів за функціями і сукупністю властивостей.

Механічна міцність ( 1. метал – надміцні сталі; 2. неметал – алмаз, ситал, азотистий бор; 3. полімер – ароматичні поліаміди);

Відносна міцність (1 – сплави берилію; 2 - ; 3 – інтегральні пінопласти;)

Здатність запам’ятування форми ( 1 – нітинла; 2 - ; 3 - ;);

Надпластичність (1 – сплави АІ; 2 - ; 3 - ;) ;

Пружність ( 1 - сплави Ве; 2 – оксид цирконію; 3 – гума);

Термічна стійкість до дії температур ( 1 – вольфрам САП; 2 – карбіди титану та графіту; 3 – карбонізований азотистий поліакрил);

Теплопровідність (1 – мідь, алюміній; 2 – алмаз; 3 -)

Теплоізолюючі властивості ( 1 - ; 2 – алюмоборосилікатні волокна; 3 - )

Легкоплавкість ( 1 – олово; 2 – сірка; 3 – термопласт)

Хімічна стійкість до корозії ( 1 – золото, титан; 2 – окис албмінію, графіт; 3 – фіторопласти)

Вибіркове пропускання хімічних речовин ( 1 – титанові фільтри з зречених порошків; 2 – керамічне волокно, скловолокно; 3 – мембрани для сепарації газів та зворотного осмосу)

Біосумісність ( 1 – тантал; 2 – біосумісна кераміка; 3 – тканина штучної шкіри);

Сорбційний каталітичний іонообмін ( 1 – платинп, гпзопоглиачі; 2 – цеоліти; 3 - іонообмінні смоли).

Білет №14