1. Агрегатний стан речовини.

Кожна речовина може перебувати в різних агрегатних станах залежно від умов, у яких вона знаходиться: температури та тиску.

Різні агрегатні стани називаються ще фазами.

Сукупність фаз, які знаходяться в стані рівноваги, називаються системою.

Фаза – це однорідні складові системи, які мають однаковий агрегатний стан і які відокремлюються від інших складових частин поверхнями розділу.

Газрподібний – гази характеризуються тим, що можуть займати будь-який обєм, 1 см. куб ідеального газу містить 2,7*10 в a молекул. Молекули газу мають високу енергію руху.

Рідкий стан – рідкий стан є проміжним між кристалічним і газоподібним. Молекули рідини мають значно менші відстані між собою, ніж молекули газів і утворюють нестабільні комплекси.

Твердий стан – характеризується стійкістю форми і обєму. Частини твердих тіл завдяки сильній взаємодії утворюють правильну впорядковану структуру, що відповідає мінімуму вільной енергії.

Плазма – особливий стан речовини, яка утворюється з іонізованих атомів і електронів, у таких співвідношеннях, при яких загальний заряд дорівнює нулю.

Тверді тіла подяляють на:

• Кристалічні – перебувають у твердому стані до відповідної температури, при якій вона переходить у рідкий стан. Правильний порядок розташування атомів у кристалчних тілах спостерігається на далекій відстані.

• Аморфні тіла – не мають температури плавлення під час нагрівання поступово переходять у рідкий стан, знижуючи свою вязкість. Порядок розташування атомів виконується тільки для ближнього оточення.

• Склоподібні тіла – проміжна фаза між кристалічними тілами й аморфними. Іноді речовина може під час охолодження затвердівати у вигляді кристалічної або аморфно-кристалічної форми, залежно від умов охолодження.

2. Класифікація навантаження і напруги в матеріалах.

3. Конструкційні матеріали. Загальні вимоги до них.

Конструкційними матеріалами називають, призначені для виготовлення деталей машин, приладів, конструкції, що піддаються механічним навантаженням. Вимоги, що ставляться до конструкційних матеріалів, класифікуються на експлуатаційні, технологічні та економічні. Експлуатаційні вимоги характеризуються конструкційною міцністю, до якої входить комплекс механічних властивостей, що забезпечують надійну довговічну роботу матеріалу в умовах експлуатації.

Необхідні характеристики механічних властивостей матеріалу для конкурентного виробу залежать як від діючих на нього силових факторів, так і від робочого середовища і температури.

Технологічні вимоги до матеріалів спрямовані на забезпечення найменшої трудомісткості виготовлення конструкцій. Технологічність визначається можливістю обробки різанням, тиском, литтям, зварюванням, схильністю до деформації при термічній обробці. Від технологічності матеріалу залежать якість виготовлення деталей, конструкцій, продуктивність. Економічні вимоги ставляться до вартості й доступності матеріалів. Так, сталі та сплави повинні містити мінімальну кількість легуючих елементів. Використання матеріалів, що містять легуючі елементи, повинно обумовлюватись підвищенням експлуатаційних властивостей деталей.

Білет №4