Лабораторна робота № 10 Тема: Мистецтвознавча експертиза художніх виробів з металу.

Мета: ознайомитись з теоретичними і методологічними основами проведення мистецтвознавчої атрибуції художніх виробів з металу.

Значення: формування вміння визначати і описувати художні, стилістичні та технологічні особливості художніх творів з металу.

Література: /18/, /23/, /31/, /38/, /42/, /50/, /51/, /52/, /53/, /57/.

Основні теоретичні відомості:

Твори мистецтва, виконані з металу вручну в різноманітній техніці, поєднуються загальною назвою "художній метал".

Протягом тисячоріч людство освоювало й використовувало у своїй діяльності основні метали: мідь, золото, срібло, олово, ртуть, свинець, залізо. Історія ремесел пов'язана саме із цими металами, які й досі не втратили свого значення. Пізніше до них приєдналися цинк, нікель, алюміній, деякі інші елементи. До XVII ст. людина використала в чистому виді обмежену кількість металів. Вони мають свої особливі властивості, характерні ознаки - кольори, блиск, твердість, ковкість і т.д. Старі майстри використовували їх залежно від призначення виробу, шукали найбільш зручні способи обробки, які б максимально розкривали властивості, закладені в металі.

Матеріал, з якого створений предмет, часто визначає не тільки призначення, але й існування предмета в тому або іншому соціальному середовищі. Так, група предметів, яка об'єднана поняттям «бронза», за звичаєм включає високомистецьку продукцію, характерну для побуту панівного класу. Предмети з міді частіше зустрічаються в побуті середніх верств населення.

Для визначення того чи іншого стилю у виробах з металу необхідно орієнтуватися в зовнішніх ознаках основних стилів, їхній періодизації, загальній послідовності та історичній обумовленості. Визначення іноді утрудняють пізні повторення, але в цьому випадку треба вміти провести аналіз технічних прийомів, вивчити другорядні деталі виробів і зіставити їх.

Морфологія творів мистецтва з металу базується на різних класифікаційних основах, у тому числі за матеріалами, технікою виготовлення, призначенням. За типологією (призначенням) всі види художнього металу розподіляються на: скульптуру, архітектурні елементи, елементи й предмети інтер'єра, знаряддя праці, посуд, культові предмети, зброю й спорядження, предмети особистого користування, дрібну пластику.

Скульптура ділиться на кілька видів, основні з яких — кругла скульптура (статуї, скульптурні групи, погруддя) і рельєф. За призначенням розрізняють монументальну скульптуру (пам'ятник, надгробок), декоративну (паркова скульптура, атлант, каріатида, маскарон) і станкову скульптуру.

Архітектурні елементи належать до монументально-декоративного мистецтва й мають кілька типологічних груп, таких як грати вікон, дверей, балконів, сходів, фонтанів і камінів, виконані в техніці кування, карбування, лиття. Кронштейни за своїми функціональними особливостями діляться на підпори, кронштейни вивісок, ліхтарів з різними декоративними елементами. Верхівки споруджень із декоративно-кутих архітектурних елементів також діляться на підгрупи: шпилі, хрести, флюгери. До архітектурних елементів належать і декоративні навіси, ручки, накладки, замки, ключі.

До предметів інтер'єра належать: металеві накладки (фурнітура) для меблів, скринь, коробочок; навіси, ключі, лампи, ліхтарі, світильники, коминні годинники.

Знаряддя праці представляють дуже велику групу виробів з металу. Вони підрозділяються на інструменти ремісників і побутові знаряддя. Інструменти ремісників призначені для обробки матеріалів, і тільки окремі зразки з них мають художні властивості. Побутові знаряддя праці частіше мали художню обробку. Наприклад, ножиці, ножі, форми для печіння відрізнялися вишуканістю форм і прикрашалися гравіруванням, карбуванням та іншим видам обробок.

Посуд і предмети сервіровки — тарілки, блюда, тази, ложки, виделки, ножі, підсклянники, чайники звичайно виготовлялися з міді, бронзи, олова, срібла. Типологічна приналежність більшої частини металевого посуду встановлюється аналогічно до виробів з дерева й кераміки. Металевий посуд прикрашали гравіруванням, карбуванням, черню, елементами лиття, і його обробка була мірилом багатства. До посуду також належать миски, казани, умивальники, сковороди, вази, кубки, самовари, глечики.

Особливу групу становлять предмети релігійного призначення, так звані культові (ікони, хрести, панікадила й т.д.) речі. Вивчення широко розповсюджених пам'ятників релігійного культу, дозволяє визначити специфіку окремих місцевих виробництв, виявити коло майстрів, що працювали по металу. Предмети культу й ритуалу виготовлялися з коштовних металів або міді і її сплавів, а також олова, пишно прикрашалися гравіруванням, карбуванням, емаллю, золоченням і срібленням.

Предмети цієї групи діляться на безліч підгруп, серед яких виділяються хрести. Є напрестольні хрести з декором і розп'яттям, хрести наперсні, кіоти, енколпіони - хрести для зберігання реліквій й ін. Найпоширенішим типом були натільні хрестики, які носили на груди. Серед культових предметів можна виділити металеві образки, складні - дорожні іконки. Для ікон і церковних книг виготовляли оклади, прикрашені золоченням, емалями й живописними медальйонами, гравіруванням, карбуванням, дорогоцінним камінням.

Літургійні й супутні предмети церемоніалу також представляють чималу типологічну групу культових предметів: купелі, чаші, казани й чани для освячення води, кропильні, потири, діскоси, кадильниці часто із прорізним ажурним орнаментом з рослинними мотивами й т.п. Окрему групу становлять дарохранильниці, панікадила.

Церковні дзвони також є культовими предметами, які належать до творів декоративно-монументального мистецтва.

Зброя й бойове спорядження. Вся зброя ділиться на кілька видів, основні з них - холодна, механічна й вогнепальна. Холодна зброя ділиться на ударну (молот, булава, ланцюг), типологічно найбільш древня група; колючу (спис, кинджал, вузький меч, рапіра, шпага); рублячу (меч, шабля, палаш, бойові сокири, у тому числі алебарди й бердиші). Механічна зброя - це лук, стріли, арбалети, горіти, сагайдаки й сайдаки. Вогнепальна - це всі види рушниць, пістолетів, револьверів й автоматичної зброї.

Для захисту тіла воїна й бойових тварин існувало захисне озброєння або обмундирування - кольчуги, панцири, накладки, наручники, кіраси, шоломи, щити й т.п.

Предмети особистого користування — це своєрідна група предметів, у яку входять всі типи чоловічих і жіночих прикрас (пряжки, застібки, ювелірні вироби), пристосування для паління (табакерки, портсигари, колиски, мундштуки, кресала, запальнички) й ін.

Окрему групу предметів особистого користування становлять атрибути влади: булави, перначі, корони й т.п..

Дрібна пластика включає монети, ордени, герби, медалі, іграшки.

Художні вироби з металу, як і всі інші, діляться ще на дві категорії: за місцем й характером виробництва. Одна частина їх, більш широка за своїм асортиментом, відноситься до групи виробів, виготовлених міськими майстрами й підприємствами. Це твори художньої промисловості. Вони зроблені із бронзи, міді, срібла, цинку й ін. металів. Іншу, не менш цікаву групу становлять вироби селянські - з міді й заліза, іноді низькопробного срібла. Це вироби народної творчості - особлива, своєрідна галузь мистецтва, що має свої неповторні риси й особливості в кожному районі: селянські куті світці із заліза, дверні прилади, мідне й залізне начиння, флюгери для будинків, литі мідні іконки й хрести, чорнильниці, часто прикрашені емаллю. Твори селянської творчості найбільше складніше датувати, тому що вони живуть довго й передаються з покоління в покоління.