Міністерство освіти і науки України

Донецький державний університет економіки та торгівлі

ім. М.Туган-Барановського

Кафедра товарознавства, митної справи та експертизи

непродовольчих товарів

Т.П.Койнаш

Основи експертизи культурних цінностей

Методичний посібник до виконання лабораторних і практичних робіт

для студентів спеціальності 7.050302 “Товарознавство та експертиза в митній справі” факультету маркетингу, торгівлі та митної справи

Затверджено на засіданні кафедри товарознавства, митної справи і експертизи непродовольчих товарів”

протокол № _____, від “___”____2006 р.

Схвалено навчально-методичною радою ДонДУЕТ

протокол № ___, від “___”_______ 2006 р.

Донецьк - 2006

УДК

7.072 (075.8)

К 59

ББК 85-9я 73

Рецензенти: д.і.н., професор Саржан А.

к.т.н., доцент Сабов І.В.

Койнаш Т.П. Основи експертизи культурних цінностей:

Методичний посібник до виконання лабораторних і практичних робіт

для студентів спеціальності 7.050302 “Товарознавство та експертиза в митній справі” факультету маркетингу, торгівлі та митної справи / Т.П.Койнаш –Донецьк: ДонДУЕТ, 2006, стр. 181

Методичний посібник складений у відповідності до діючої програми курсу “Основи експертизи культурних цінностей” з метою визначення завдань щодо лабораторних та практичних робіт та надання методичної допомоги студентам у процесі виконання. Приведені основи теоретичного матеріалу з курсу і загальні вказівки оформлення робот.

© Койнаш Т.П., 2006

© Донецький державний

університет

економіки та торгівлі

ім. М.Туган-Барановського, 2006

Зміст

Вступ 5

Лабораторна робота № 1 7

Тема: Культурні цінності та проблеми їх визначення в нормативно-правових актах України та міжнародних конвенціях. 7

Лабораторна робота № 2 12

Тема: Образотворче мистецтво. Види і жанри образотворчого мистецтва. 12

Лабораторна робота № 3 21

Тема: Основні історичні стилі та їх визначальні прикметні ознаки. 21

Лабораторна робота № 4 24

Тема: Живопис на полотні. Відмінні ознаки олійного живопису. Схема вивчення та описання творів живопису. 24

Лабораторна робота № 5 35

Тема: Експертиза живопису на дерев’яній основі. Характерні ознаки ікони. 35

Лабораторна робота № 6 48

Тема: Графіка: види, технологія виробництва. Атрибуція графічних творів. 48

Лабораторна робота № 7 61

Тема: Старовинні книги. Рукописи. Документи. Мистецтвознавча експертиза стародруків. 61

Лабораторна работа № 8 82

Тема: Декоративно-прикладне мистецтво. Види та класифікація. 82

Художнє скло 84

Лабораторна робота № 9 99

Тема: Мистецтвознавча експертиза художніх виробів з кераміки. 99

Лабораторна робота № 10 112

Тема: Мистецтвознавча експертиза художніх виробів з металу. 112

Лабораторна робота № 11 127

Тема: Ткацтво. Мистецтвознавча експертиза тканих виробів 127

Лабораторна робота № 12 141

Тема: Класифікація музичних інструментів. Мистецтвознавча експертиза смичкових інструментів 141

Лабораторна робота № 13 151

Тема: Поштові марки. Відмінні ознаки. 151

Лабораторна робота № 14 161

Тема: Мистецтвознавча експертиза предметів нумизматики і фалеристики . 161

Лабораторна робота № 15 174

Тема: Митний контроль за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України. 174

Рекомендована література: 177

Вступ

Питання збереження національного культурного надбання, культурних цінностей, як свідків досягнень людської цивілізації на протязі століть находилися в центрі уваги людства. Проблеми їх дослідження, збереження задля майбутніх поколінь неодноразово на протязі минулого століття розглядалися на міжнародному рівні, розроблялася низка заходів щодо запобігання нищення культурних цінностей. Завданням кожної держави є охорона культурного надбання, яке розташовано на території держави від небезпеки крадіжок, незаконного вивезення з країни.

Значна роль у виконанні цієї місії, належить митним органам. Зростання попиту на твори мистецтва, антикваріат, включення їх до процесу ринкових відносин і як результат цього – зростання їх кількості серед вантажів, які пред’являються для митного оформлення, все це вимагає від працівників митної справи високого рівня професійної підготовки.

Курс “Основи експертизи культурних цінностей” запропоновано з метою: виробити у студентів уміння орієнтуватися серед зразків культурних цінностей, визначати художню, історичну, наукову, музейну цінність, виділяти характерні ознаки творів мистецтв, сформувати елементарні навичкі проведення найбільш доступними методами експертизу культурних цінностей під час митного контролю і визначння їх вартості, надати необхідний мінімум знань у галузі мистецтвознавства, підвищити загальний рівень знань із основних питань збереження культурних цінностей; ознайомити з порядком здійснення митного контролю за переміщенням культурних цінностей.

У результаті вивчення курсу студентам необхідно знати:

- історію розвитку культури і мистецтва;

- терміни, визначення, поняття, класифікації творів мистецтва;

- провідних майстрів та школи у мистецтві;

- характерні особливості творів мистецтв, що становлять культурну цінність;

- методи експертизи культурних цінностей під час митного контролю;

- правила здійснення митного оформлення та пропуску через митний кордон України культурних цінностей;

- порядок надання дозвільних документів на право вивезення культурних цінностей;

- порядок оформлення, зберігання і передачі державним органам культурних цінностей.

Завдання даного курсу - на базі отриманих знань надати ключі практичних навиків:

- проведення експрес-експертизи культурних цінностей під час здійснення митних процедур;

- визначення достовірності культурних цінностей за відмінними ознаками;

- користування нормативними актами і документацією щодо порядку здійснення митного оформлення та пропуску через митний кордон України культурних цінностей;

- складання митної документації.

Лабораторна робота № 1 Тема: Культурні цінності та проблеми їх визначення в нормативно-правових актах України та міжнародних конвенціях.

Мета роботи: ознайомитись з основними проблемами міжнародного співробітництва і міжнародного права відносно культурних цінностей, з державною політикою України щодо захисту культурної спадщини. Розкрити зміст терміна “культурні цінності” згідно із міжнародними актами та нормативними і законодавчими актами України.

Значення теми: формування навиків користування нормативними актами і документацією, які регламентують порядок переміщення культурних цінностей через митний кордон

Література: /1/, /2/, 3/, /4/, /5/, /6/, /7/, /8/, /9/, /10/, /42/.

Основні теоретичні відомості

Одними з основних елементів цивілізації є цінності, які створені людством за тисячоліття свого існування. Видатні різноманітні твори живопису, графіки, скульптури, вироби майстрів декоративно-прикладного мистецтва свідчать про становлення естетичного смаку, ідеалів, розвиток науки, техніки, історичні досягнення, соціально-культурний рівень населення різних країн світу.

Розуміння значення культурних цінностей для кожного народу, держави, необхідності їх примноження та збереження формувалося у процесі розвитку людства.

Особливо гостро це питання ставало під час руйнівних збройних конфліктів кінця ХІХ – першої половини ХХ ст., коли варварські методи ведення війн приводили по-перше, до знищення культурних цінностей, по-друге, - до незаконного вивезення їх, тобто пограбування скорених народів.

Сучасним міжнародним документом, що регламентує дії країн у відношенні до культурних цінностей є Конвенція “Про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту” від 14 травня 1954 року, в якому вперше введено термін “культурні цінності”. В конвенції визначалися права і обов’язки держав, які її підписали, забезпечувати захист власних культурних цінностей і тих, що розташовані на території інших держав в мирний час та під час збройних конфліктів, запобігати крадіжок, пограбувань чи незаконного присвоювання культурних цінностей. Для виконання зазначених завдань цією конвенцією передбачалось створення Міжнародного Реєстру культурних цінностей, які перебувають під спеціальним захистом.

Зростання інтересу до культурних цінностей, розвиток колекціювання, активна діяльність аукціонної та антикварної торгівлі, привели до збільшення незаконних дій по відношенню до культурних цінностей, почастішали випадки крадіжок з музеїв, бібліотек, архівів, у власників цінностей. Ці та інші негативні фактори зумовили необхідність об’єднання зусиль міжнародних організації з метою збереження культурного надбання народів всіх країн світу. В зв’язку з цими фактами Генеральна конференція ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) 14 листопада 1970 року прийняла Конвенцію “Про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності”. В документі визначено перелік груп культурних цінностей за типологією, та категорії культурних цінностей відповідно до походження та форми власності

Конвенція окреслила коло проблемних, небезпечних моментів, які створюють реальну загрозу збереження культурного надбання країн, визначила важливість зберігання національної і культурної спадщини, як частини всесвітньої спадщини всього людства. В документі поставлено завдання встановлення ефективної системи колективної охорони об'єктів видатного універсального значення.

З метою забезпечення охорони власних культурних цінностей від незаконного вивезення, ввезення та передачі прав власності, згідно з Конвенцією, її учасники зобов’язалися створити на власній території національні служби охорони культурної спадщини. Функції цих органів – законодавча ініціатива з питань захисту культурних цінностей; ведення Реєстру важливих культурних цінностей, вивезення яких означало би значне збіднення національної культурної спадщини; сприяння розвитку наукових і технічних закладів, необхідних для збереження та популяризації культурних цінностей; запобігання ввозу культурних цінностей, які були викрадені із музеїв, та надходженню до музеїв культурних цінностей інших держав, незаконно вивезених, сприяння виявленню та поверненню культурних цінностей, які були незаконно вивезені, чи ввезені та ін.

В розвиток положень вищеназваних документів на міжнародному рівні Римською конвенцією ЮНІДРУА (Міжнародний інститут уніфікації приватного права) (від 24.06.1995 р.) поставлено питання щодо повернення законним власникам викрадених, чи нелегально вивезених культурних цінностей.

У відповідності до міжнародних угод, конвенцій питання щодо ставлення до культурного надбання відображенібраження у законодавчих документах України як незалежної держави.

По-перше, в Конституції - основному Законі України, у ст. 54 зафіксовано право громадянина на створення літературних, художніх, наукових праць, гарантується право на вільне користування цими досягненнями, яке реалізується через діяльність бібліотек, виставок, музеїв, та інших державних і недержавних установ. По-друге, держава забезпечує захист історичних пам’яток та інших об’єктів, які складають культурну цінність, створює необхідні умови для цього.

Для забезпечення виконання цих положень Конституції державними органами розроблені додаткові нормативно-правові документи, у яких визначаються відповідні державні органи, які призначені для здійснення цих функцій, розроблені їхні основні права і обов’язки. Серед цих документів: Закони України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, “Про охорону культурної спадщини”; Митний кодекс; Положення про Державну службу контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України, Про затвердження зразка свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України; Інструкція про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України та інші нормативні, інструктивні документи.

Основним законом, який регулює переміщення культурних цінностей через державний кордон є Закон України “Про ввезення, вивезення та повернення культурних цінностей”. Він направлений на охорону національних культурних цінностей та розвиток міжнародної співпраці. Розроблений на підставі Конституції України, у відповідності до міжнародних угод, Закон розкриває зміст термінів “культурні цінності”, “родинні цінності”, “колекція культурних цінностей”. В Законі викладається перелік культурних цінностей за типологічною класифікацією, та перелік національних культурних цінностей за походженням, та формою власності, визначаються культурні цінності, які не підлягають вивезенню за межі держави, та культурні цінності, які підлягають поверненню до держави.

Матеріали і посібники: тексти Конвенцій, Конституції України; Законів України.