Атрибуція графічних творів та відмінні ознаки

Для вивчення, експертної оцінки графічних творів треба звернути увагу на такі важливі моменти: особливості матеріалу, техніки виготовлення, особливості оформлення відбитків.

Для визначення оригіналу необхідно звертати увагу на матеріал. Найпоширенішим матеріалом для основи різних видів графічних творів є папір - тонкий шар переплетених між собою волокон, попередньо відповідним чином роздрібнених. Стародавні гравери вживали для відбитків своїх гравюр різні сорти непроклеєного паперу, на якому тільки й може добре лягати фарба. У більшості випадків це тонкий ганчірковий папір зі слідами паралельних смуг сушильних сіток. Може бути й щільний непрозорий папір, але також непроклеєнний.

Одним з відмітних ознак паперу є водяні знаки – філіграні, малюнки із дроту на дротяній сітці, які видні на папері на просвіт.

З менш розповсюджених матеріалів, основою графічних творів, варто назвати пергамент і замшу. Пергамент - шкіра вдосконаленого вироблення, мав високі якості: велику механічну міцність, білизну й зручність для письма.

Замша - лицьовий шар, знятий зі шкір овець й оленя, вироблена жировим дублюванням. Шорсткувата м'яка, бархатиста поверхня - гарна основа для творів, виконаних технікою пастелі.

Фарби для друку є сумішшю барвників (природних і штучних) із в’язкими рідинами, головним чином, оліфами. Крім того, у них вводяться наповнювачі, що сповільнюють сушіння фарб і запобігають затвердіння оліф, а також додаткові елементи, що сприяють кращій віддачі фарб на папір.

Водяні друковані фарби частіше вживалися в східних гравюрах.

Літографський олівець уявляє з себе вставлену в рейсфедер паличку, що складається із сажі, мила, сала й воску. Він має різну твердість залежно від мети застосування. Для тонких штрихів на дрібнозернистому камені служить твердий олівець, для сильних штрихів на грубозернистому камені - м'який.

Сучасні відбитки зі стародавніх, збережених гравірувальних дощок іноді вживаються видавцями. Відмітними їхніми ознаками служать папір, на якому вони видрукувані, і фарби.

Зовнішні відмітні ознаки трьох видів друку

Загалом, види друку відрізняються друг від друга за рядом ознак.

Так гравюра на дереві відрізняється від гравюри на металі тим, що на папері першої не буває ніяких втиснених бортів від дошки, у той час як на металографській гравюрі вони є. Старі гравюри на дереві мають вигляд малюнка пером, без складного штрихування. Найкраще видно розходження між гравюрою на дереві й офортом, який відрізняється великою вільністю ліній, їхньою деякою шорсткістю внаслідок травлення, а також тим, що дуже часто фарби в офортній техніці виступають на папері трохи рельєфно.

Гравюра меццо-тинто представляється тушованою, тоді як гравюра на дереві складається зі штрихів.

Гравюра на дереві й літографія схожі тим, що обидві не мають вдавлених від дошки бортів на папері, але при уважному розгляді зображення літографія буде відрізнятися від гравюри на дереві так само, як гравюра на дереві від меццо-тинто й офорта. Майже завжди літографія на папері має сліди специфічної зернистої поверхні каменю.

Різцова гравюра від офорта відрізняється тим, що на ній кінці лінії виходять загостреними, а в офорті - ні. Розташування всіх ліній у різцовій гравюрі паралельно, на офорті ж воно відрізняється свободою ліній та штрихів.