Основи методики визначення пам'ятників кераміки

Визначення керамічних виробів включає:

1. Визначення утилітарного призначення керамічних виробів

2. Визначення матеріалу й технології виробництва

3. Визначення часу, місця й центра виробництва, майстра й художника.

1 Визначення утилітарного призначення керамічних виробів

По призначенню підрозділяються на 2 групи: а) утилітарні або побутові керамічні предмети, призначені для повсякденного практичного споживання - посуд, начиння, санітарно-технічні вироби; б) декоративна кераміка: панно й архітектурні деталі, великі вази й ін. різноманітні предмети, призначені для прикраси будинків і споруджень, дрібна декоративна пластика, керамічна скульптура.

2. Визначення керамічних виробів за матеріалом й технологією виробництва відбувається за допомогою зовнішнього огляду. Дослідник повинен фіксувати свою увагу на товщині, структурі, кольорах, чи просвічує черепок, установити, чи не має черепок яких-небудь нерівностей, ретельно переглянути покриваючу черепок глазур і розпис - відзначити їхній блиск і матовість.

Склад керамічної маси, з якої виконаний виріб, часто допомагає визначити виявлений відкол або пошкодження поверхні. Так, трохи шорсткувата поверхня керамічного виробу цегляно-червоного або охристого кольорів свідчить про те, що йдеться про звичайну гончарну глину. Концентричні рельєфні смуги на дні предмета, які найчастіше виявляються на гончарних виробах, свідчать про те, що він виконаний ручним способом на гончарному колі - рельєф дерев'яної дошки кола відбився на вогкуватому дні предмета й закріпився під час випалу.

Якщо такий гончарний предмет прикрашений рослинним орнаментом білих кольорів, крізь який іноді злегка просвічує червонувата поверхня речі, то це говорить про те, що розпис виконаний так називаним ангобом - рідкою керамічною глиною, тільки інших кольорів.

Ледве вловимий рельєф фарбового покриття - свідчить про те, що розпис виконаний ручним способом. Якщо відблиск світла вільно відбивається поверхнею предмета, то цей розпис виконаний підглазурно. Якщо відблиск світла тьмяніє при переході на розпис, а її рельєф злегка відчувається дотиком пальців - то розпис надглазурний.

Дослідження кольорів черепка свідчать, що теплий трохи охристий відтінок - це ознака західноєвропейської порцеляни XVIII – XIX ст.; синюватий, зеленуватий відтінок характерний для далекосхідної порцеляни XVIII – XIX ст.

На керамічному виробі (скульптурі) можна виявити сліди погано зачищеного сполучного шва, що залишився від двох половинок гіпсової форми або матриці – свідчення того, що предмет відлитий у рознімній формі.

Велике значення для встановлення автентичності виробів має вивчення клейм й інших знаків. Для їх визначення треба користуватися каталогами марок керамічних виробів. Типовими ознаками клейм і марок фарфору і фаянсу є: зображення на клеймі (малюнок, надпис); колір клейма; місце його розташування (місцезнаходження у шарах виробу: тісто, підглазурний розпис, надглазурне клеймування).

Матеріали та посібники: рекомендована література, художні альбоми, каталоги колекцій провідних музеїв країни, комп’ютерні енциклопедії, зразки предметів декоративно-прикладного мистецтва.