Складнопідрядні речення з підрядним наслідку

Складнопідрядним реченням з підрядним наслідку назива­ється речення, підрядна частина якого вказує на наслідок того, про що говориться в головній частині, наприклад: «А вгорі до паркана ще й було прибито дощаний дашок з нахилом всередину, так що в ціюму ця споруда нагадувала ярмаркову циркову хала­буду» (І. Багряний).

Підрядне наслідку відноситься до головного речення в ціло­му і приєднується до нього нерозкладним сполучником так що, який не має в головному співвідносного слова. Цим підрядні на­слідкові формально відрізняються від підрядних міри і ступеня та способу дії. Останні можуть приєднуватися до головного речення сполучником що, якому в головному реченні відпові­дає прислівникова обставина так, що не має фіксованого міс­ця в реченні. Пор.: «Сонце пекло так, що й уночі степ пашів» (Ю. Яновський) — Сонце так пекло, що й уночі степ пашів', «Удар був не дуже сильний, так що Андрій з товаришами тіїьки трохи потовклись один об одного, але не пошкодились» (І. Багря­ний). Нерозкладний сполучник так що належить повністю до підрядного речення і має фіксоване місце на його початку.

Іноді підрядне наслідкове може відноситися не до всього го­ловного речення, а до окремої його частини. Підрядне наслід­кове може стояти тільки після головного чи тієї його частини, яку пояснює: «Сліпий страх зазирав Ядвізі у вічі і гнав її все впе­ред та вперед, так що нарешті вона вже без пам'яті бігла до ду­бових закутих дверей» (В. Ґжицький).

СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМ МЕТИ

Підрядне речення, що вказує на мету, цілеспрямованість або на призначення відображеної в головному реченні дії чи стану, називається підрядним реченням мети, наприклад: «Глибше за­рийтесь, забийтесь в снопки, Щоб не знайшли вас голодні вов­ки...» (О. Олесь).

Підрядне речення мети відповідає на питання навіщо? для чого? з якою метою? З головним реченням підрядне мети з'єд­нується сполучниками щоб, аби, аби тільки, яким у головному можуть відповідати співвідносні слова для того, за тим, з тим, на те, наприклад: «Ми у світ покликані для того, щоб усе зро­бити навпаки» (Л. Кисельов).

Коли логічний наголос не падає на співвідносні слова для того, вони можуть переходити у підрядну частину, наприклад: «Для того щоб любити власний народ, не треба нам ненавидіти інший народ» (О. Кобилянська).

У тих випадках, коли дійова особа спільна для головного і підрядного речення або головне речення безособове, головний член підрядного речення часто має форму інфінітива: «Я втік би в темний гай, щоб слухать, як шепоче До листу лист і до квіток трава...» (О. Олесь).

Підрядне речення мети може займати будь-яке місце віднос­но головного: «Щоб мову свою рідну їх діти не забули, їм літери виводять вірменки на піску» (Л. Костенко); «Вінрозіслав своїх си­нів і дочок по всіх світах — щоб вони ті світи здобували, щоб ті світи будували, — а сам лишився, всіма забутий» (І. Багряний).

СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ 3 ПІДРЯДНИМИ СПОСОБУ ДІЇ, МІРИ АБО СТУПЕНЯ, ПОРІВНЯЛЬНИМИ

Підрядна частина складнопідрядного речення може вказува­ти на якісні чи кількісні ознаки дії або стану, про які говориться в головному реченні, або ж конкретизувати значення обставини головного речення з погляду її якісних чи кількісних ознак і від­повідати на питання як? яким способом? якою мірою? наскільки?

Залежно від того, який відтінок значення має підрядна час­тина — якісний, кількісний чи порівняльний, — розрізняємо відповідно складнопідрядні речення з підрядними способу дії, з підрядними міри або ступеня, з підрядними порівняльними. Од­нак нерідко віднесення складнопідрядних речень до одного з трьох типів є утрудненим через слабку диференційованість їхніх значень.

Складнопідрядним реченням із підрядним способу дії називається складне речення, підрядна частина якого вказує на характер або спосіб проходження дії або стану головного речення (дає якісну характеристику) і відповідає на питання як?яким чином? Напр/. «А злива так само почала від­ходити, як і надійшла» (М. Стельмах).

Іноді підрядні речення способу дії мають додаткові відтінки значення порівняння: «Вартовий мовчить, ніби не чує і не ба-чить бабусі» (В. Барка); наслідку «Як дбаєш, так і маєш» (нар. творчість).

З головним реченням підрядні способу дії поєднуються спо­лучниками як, що, щоб, мов, немов, мовби, наче, неначе, ніби, ні­бито, ніж і сполучним словом як. Сполучному слову і сполуч­никам (за винятком ніж) може в головному відповідати спів­відносне слово так, що виступає в ролі обставини способу дії: «Варять [цукор] так, що з січки, крізь Ті середні перегородки, як то бува в рослинах, цукровий сік сам висмоктується в гарячу во­ду...» (В. Барка).

Відносно головного підрядне способу дії може займати будь-яке місце: «Недовго спав Мирон Данилович: прокинувся вчасно, як призначив собі, звичка, вироблена роками, від неспо­кою» (В Барка); «Ніби половина життя в світі, відійшовши, згасла' до того смутно і порожньо стало навкруги» (В. Бар­ка).

Складнопідрядним реченням з підрядним міри або ступеня називається складне речення, підряд­на частина якого вказує на міру чи ступінь вияву дії головного речення або на ступінь вияву ознаки, якості, вираженої при­кметником, прислівником або іменником у головному реченні, тобто дає кількісну характеристику, і відповідає на питання на­скільки? якою мірою? до якої міри? Напр.: «Повітря навкруг ви­гріто до тієї міри, що вже ніби пронизує наскрізь, без перерви го­нячи піт з кожного, хто рухається» (В. Барка); «Всі так висна­жилися і ослабіли, що почали тремтіти, гіркота під грудьми в кожного» (В. Барка).

Підрядні міри або ступеня з'єднуються з головним сполуч­никами що, щоб, як, мов, немов, наче, неначе, начебто, неначеб­то, сполучними словами скільки, наскільки, яким у головному реченні можуть відповідати співвідносні слова так, до того, та­кою мірою, такий, тільки, стіїьки, настільки: «Він говорив так весело, що майже всі поснули» (М. Хвильовий).

За характером змістових і граматичних зв'язків між голов­ним і підрядним реченням можна виділити такі групи підрядних речень міри або ступеня:

а) з відтінком наслідку: «Часом весна розливалась так пишно, що у воді потопали не тільки ліси і сінокоси» (О. Довженко); «В хаті повиднішало так, що на стелі стало чітко видно сині плями» (Г. Тютюнник);

б) з відтінком мети: «Хотіла б я вийти у чистеє поле, Припа- сти лицем до сирої землі І так заридати, щоб зорі почули. Щоб люди вжахнулись на сльози мої» (Леся Українка).

Підрядна частина, як правило, займає постпозицію щодо головної.

Складнопідрядним реченням із підрядним порівняльним називається складне речення, підрядна час­тина якого пояснює шляхом порівняння, основаного на будь-яких асоціаціях, зміст усього головного речення, наприклад: «Дідусь в'яже ятерину, як та Парка тче нитку людського жит­тя...» (І. Багряний); «Сивина блищить у чорному чубі, наче ози­мина взягась інеєм на осінньому полі» (Є. Гуцало).

Часто підрядні порівняльні речення бувають неповні, тобто мають лише один головний член — підмет або присудок, який і виконує порівняльну функцію, стосуючись, відповідно, присуд­ка або підмета головного речення, наприклад: «Ллється море, плеще в берег, Б'ється в сірі скелі, Мов з кайданів хоче вийти На степи веселі» (О. Олесь); «На новому місці хлопці почувалися так, неначе вилізли з чорної нори на світло денне» (І. Багряний); «І ні­хто, мабуть, тієї пісні не міг до кінця так зрозуміти, як він...» (І. Багряний).

Підрядні порівняльні речення слід відрізняти від порівняль­них зворотів, які становлять собою частину простого речення, що містить порівняння і з'єднується з реченням за допомогою підрядного сполучника. Підрядний порівняльний зворот, на відміну від підрядного порівняльного речення, не становить со­бою предикативної одиниці, наприклад: «Як парость виноград-иоїлози, плекайте мову» (М. Рильський).

Підрядні порівняльні речення можуть стосуватися як за­йменникового прислівника так у головному реченні, так і всьо­го головного речення, вони можуть займати будь-яке місце від­носно головного: «Мов косарі-крадіжники, поспішаючи, кладуть колосся чужої ниви, так кулеметники стріляниною косили ряди селян» (В. Барка); «Під стіною поспівав, як нерівний дзвін торк­нув, сліпець-дідик з лірою» (В. Барка).

Підрядні порівняльні речення можна розглядати як різно­вид підрядних способу дії.

ПЕРЕХІДНІ ВИПАДКИ МІЖ СУРЯДНІСТЮ І ПІДРЯДНІСТЮ

Частина складних речень одночасно містить ознаки і склад, носурядних, і складнопідрядних. Такий перехідний тип синтак­сичного зв'язку характерний для речень, що поєднують підрядні засоби зв'язку між предикативними частинами і сурядні змістові відношення між ними. Це складнопідрядні речення з підрядною частиною приєднувальною (су-п р о в і д н о ю), с к л а д н о п і д р я д н і речення з зі-ставними відношеннями між частинами та складнопідрядні речення з пояснювальни­ми відношеннями між частинами.