Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА.docx
Скачиваний:
22
Добавлен:
05.09.2019
Размер:
1.18 Mб
Скачать

Ступені якості (форми суб'єктивної оцінки) прикметників

Серед прикметників з такою ознакою розрізняють дві гру­пи: прикметники із значенням безвідносної міри якості предме­та і прикметники із значенням суб'єктивної оцінки якості пред­мета. Розглянемо кожну групу.

Прикметники із значенням безвідносної міри якості предмета. Безвідносна міра якості предмета властива якісним прикметни­кам. Суть її полягає в тому, що виділяється ознака за мірою (чи ступенем) інтенсивності її, але без елементів порівняння. В укра­їнській мові виділяють три ступені інтенсивності ознаки — не­достатній, помірний і надмірний та дві форми вияву кожної з них. синтетичну і аналітичну.

Прикметники недостатнього ступеня передають міру якості неповну, незначну, часткову, тобто кількісно меншу, в по­рівнянні з тим, що передається звичайним прикметником. Прос­та (синтетична) форма прикметників цього ступеня утворюється від основи звичайного прикметника та суфіксів -уват- (-юеат-): солодкий — солодкуватий, червоний — червонуватий, тісний — тіснуватий, великий — великуватий, синій — синюватий тощо.

Іноді для утворення цього ж типу прикметників використо­вується суфікс -ав- (-яв-), якщо він близький за значенням до су1-фіксів -уват- (-юват-): зеленавий, жовтавий, але інше значення спостерігається у прикметників типу: кістлявий, русявий, сухо-щавий. Такі прикметники не передають значення недостатнього ступеня. Вони лексично самостійні. їхні суфікси не синонімічні в цих випадках суфіксам -уват-, -юват-.

Ознаки недостатнього ступеня спостерігаються і в прикмет­никах із суфіксом -аст-, -яст-, якщо такий прикметник утворе­ний від звичайного прикметника, наприклад: довгий — довгас­тий, круглий — круглястий. Але прикметники, утворені від імен­ників, ознаку недостатнього ступеня не передають: дугастий, голінастий, вихрастий, зозулястий тощо. Немає ознаки недо­статнього ступеня інтенсивності й у прикметників із суфіксом -уват-, -юват- та префіксами при-, під-, недо-, наприклад: при­земкуватий, недоумкуватий, а також у прикметників із суфіксом -уват-, -юват-, що утворилися не від прикметників (міш­куватий, задерикуватий, злодійкуватий).

Складена (аналітична) форма прикметників, що переда­ють недостатній ступінь інтенсивності ознаки, утворюється шля­хом поєднання звичайного ступеня прикметника і кількісно-оз­начального прислівника типу трохи, дещо, злегка, наприклад: трохи смішний, злегка блакитний, не дуже чемний тощо.

Можливе поєднання простої і складеної форм, що надає де­що нової міри ознаки, певної її конкретизації в предметі. Пор.: тіснуватий — трохи тіснуватий, грубуватий — дещо грубува­тий, солонуватий — злегка солонуватий.

Помірний ступінь вияву якості — це звичайний прик­метник, що передає нормальну міру ознаки, не велику і не малу: холодний, смачний, прозорий. Цю помірність вияву ознаки іноді підкреслюють слова помірно, більш-менш, прийнятно, нормаль­но, звично тощо: більш-менш точний, звично холодний, прийнят­но високий, в міру обережний.

Прикметники надмірного ступеня передають міру яко­сті предмета, значно вищу від норми, що її передає прикметник нульової форми. Проста (синтетична) форма прикметників цього ступеня утворюється від основи звичайного прикметника (нульова його форма) та суфіксів -ущ- (-ющ-), -уч-(-юч-)\ злий — злющий, багатий — багатющий, холодний — холоднючий хо-лоднющий; -енн-, -езн-, -елезн-: здоровий — здоровенний, старий — старезний, довгий — довжелезний; від основи звичайного прик­метника та префіксів: пре- (предобрий); близьких йому за зна­ченням префіксів іншомовного походження ультра-, екстра-, архі- (ультрамодний, екстраординарний, архіважливий), префік­сів все-, над- (всемогутній, надзвичайний), префікса за- (задовгий). Треба зважати на те, що префікс за- має подвійне значення: на­приклад, слово задовгий може означати і довгуватий (тобто префікс за- синонімічний суфіксові -ува-) і надміру довгий (си­нонім прикметника довжелезний чи занадто довгий). Ці зна­чення розрізняються звичайно в контексті. Префікс пра- вжи­вається лише в часовому значенні — віддаленість у минуле (прадавній).

Складена (аналітична) форма прикметників, що пере­дають надмірний ступінь інтенсивної ознаки, утворюється шля­хом поєднання прикметника звичайного ступеня і кількісно-оз­начального прислівника: дуже, занадто, надзвичайно, вкрай, ви­нятково, особливо, зовсім, а також займенників: такий, який (за­надто розумний, надзвичайно вродливий).

Прикметники із значенням суб'єктивної оцінки якості пред­мета. Суть прикметників із значенням суб'єктивної оцінки яко­сті предмета полягає в тому, що ними передається не тільки оз­нака предмета за мірою чи ступенем інтенсивності її, а ще й у тому, що до цього додається дуже виразне емоційне нашару­вання, суб'єктивне ставлення до предмета розмови, суб'єктивна оцінка його, пор.: білуватий — білесенький, тонкуватий — то­нюсінький, престарий — старенький.

Такі прикметники утворюються за допомогою суфіксів: -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: біленький, густесенький, мокрі­сінький, малюсінький тощо. Найпродуктивніший — суфікс -еньк-, за допомогою якого можна утворювати форми суб'єктивної оцінки від переважної більшості прикметників. Прикметники з цим суфіксом можуть передавати в одному випадку суб'єктивне ставлення і значення зменшеної міри якості (глибоченький, дов­генький, біленький, гіркенький), в іншому — лише суб'єктивне ставлення, емоційну забарвленість (босенький, голенький, ста­ренький, дрібненький, голінастенький). Прикметники з суфіксом -ісіньк- передають, як правило, найвищу міру якості (чистісінь­кий). Іноді прикметники такого типу входять до складу сталих словосполучень: цілісінький день, чистісінька правда, звичайні­сінька брехня тощо.