Ча сові відношення

Часові відношення, що виражаються прийменниковими конструкціями, можуть передавати різні значення, що підтвер­джується й питаннями, коли? з яких пір? до яких пір?

Проявляють себе як синоніми прийменники на — у (в), на­приклад: «/ блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав» (Т. Шевченко) — «В таку добу під горою, біля того гаю, що чор­ніє над водою, щось біле блукає» (Т. Шевченко).

Конструкції з прийменником по при значенні тривалості, повторюваності дії створюють синонімічний ряд з безприймен­никовою конструкцією — іменником в орудному відмінку. Пор.: по ночах багато думала — ночами багато думала; по цілих днях не розмовляли — цілими днями не розмовляли. Загальновжи-ванішою в сучасній українській мові є конструкція орудного відмінка.

При значенні тривалості дії в одному синонімічному ряду функціонують прийменники за + родовий відмінок, при + міс­цевий відмінок, під час + родовий відмінок, наприклад: за крі­посного права було це — при кріпосному праві було це — під час кріпосного права було це (тобто в період кріпацтва). Вимоги сти­лю та авторська індивідуальність відіграють суттєву роль при виборі одного з цих варіантів.

Часові прийменникові конструкції об'єднуються в одну гру­пу, якщо вони виражають момент чи відрізок часу, який пере­дує іншому моментові. Спеціалізованими прийменниками цієї групи є до, перед. Як стильовий варіант використовується прий­менник під. Усі вони пов'язані між собою синонімічними зв'яз­ками. Пор.: Встала до схід сонця — Встала перед сходом сонця; Зайдіть перед Новим роком — Зайдіть під Новий рік. Іноді до цього ряду може приєднуватися прийменник проти. Пор.: Куди ти йдеш проти ночі? — перед настанням ночі.

Час початку дії виражається в українській мові двома прий­менниками з та від (од). Вони синонімічні, різниця у значенні неістотна: з дня народження — від дня народження; з початку зими — від початку зими. Прийменник од — розмовний, заста­рілий, уживається як стилістичний варіант.

Синонімічно зближеними вживаються прийменники по і до, якщо вони вказують на час завершення дії, наприклад: До вечо­ра не затихала буря — Належних заходів по сьогоднішній день не вжито (газ.) — до сьогоднішнього дня. Більш уживаним при цьому є прийменник до.

Щоб передати значення часу дії, що відбувається пізніше чи після чогось, уживаються в українській мові найчастіше чотири прийменники: після + родовий відмінок, по + місцевий відмінок, через + знахідний відмінок, за + знахідний відмінок. Синоніміч­ний ряд утворюється так: після — по; через — за, наприклад: зайдіть після обіду — по обіді; через тиждень екзамен — за тиж­день екзамен. Прийменник по більш архаїчний і стилістично об­межений у цьому значенні. Прийменники через — за вживають­ся паралельно, без суттєвої різниці у значенні.

Причинові відношення

Для вираження причинових відношень використовуються конструкції з прийменниками від + родовий відмінок, через + знахідний відмінок, за + орудний відмінок, з + родовий відмі­нок. Домінантою є прийменники від, через: Почорніла від горя,' Через свою неньку нежонатий ходжу (нар. пісня). Ці приймен­ники практично майже не створюють синонімічного ряду, рідко коли можуть бути взаємозамінними. Значно ближчими з погля­ду синонімії виступають прийменники від і з, які здатні заміни­ти один одного, хоч і не завжди: конструкція з прийменником від означає перш за все причину руху, дії, яка міститься поза об'єктом (від вітру хитається, посвітліло від променів сонця); внутрішню причину можуть паралельно передавати приймен­ники від і з (заплакала від горя — з горя). Отже, синонімічний ряд від — з виникає, як правило, за умови, що конструкції виража­ють значення причини, яка криється в самому об'єкті дії. При значенні зовнішньої причини утворюється синонімічний ряд при­йменниками за — від — через, пор.: за вітром нічого не чути — від вітру нічого не чути — через вітер нічого не чути.