- •Собі оцю гробницю збудував,
- •Неалфавітні графічні знаки
- •Шляхи виникнення омонімів
- •Міжмовна омонімія
- •І за вікном, у листолет відчиненим,
- •Застаріла лексика
- •Змагались семеряга і жупани,
- •Пливли ми ввечері лиманом. Моторчик чахкав спроквола. Десь там за морем, за туманом
- •Перекладні словники
- •Тлум а чні словники
- •Етимологічні словники
- •Словники синонімів, антонімів, паронімів
- •Орфографічні орфоепічні та інші словники правильності мови
- •Фразеологічні словники
- •Конкретні й абстрактні іменники
- •Розряди істот і неістот
- •Власні і загальні іменники
- •Збірні іменники
- •Категорія числа
- •Ка тегорія відмінка
- •Зразки відмінювання іменників четвертої відміни
- •Відмінювання множинних іменників
- •Вщмінюва ння вла сних назв
- •Зразки відмінювання прізвищ, імен та по батькові
- •Якісні прикметники
- •Ступені якості (форми суб'єктивної оцінки) прикметників
- •Відносні прикметники
- •Суфіксальний спосіб творення прикметників
- •Префіксальний спосіб творення прикметників
- •Складені числівники
- •Складеш порядкові числівники
- •Відмінювання займенників
- •Теперішній час
- •Давноминулий час
- •Активні дієприкметники
- •Па сивні дієприкметники
- •Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •Просторові відношення
- •Ча сові відношення
- •Причинові відношення
- •Відношення мети
- •Сполучники сурядності й підрядності
- •1. Частки, що виражають різні змістові відтінки значення слів, словосполучень або речень
- •3. Емоційно-експресивні та експресивно-підсилювальні частки
- •Питальні речення
- •Спонукальні речення
- •Гіпотетичні речення
- •Переповідні речення
- •Речення бажальної модальності
- •Речення умовної модальності
- •Окличні речення
- •Простий підмет
- •Складений підмет
- •Присудок
- •Простий присудок
- •Складений присудок
- •Складений іменний присудок
- •Присудки, що мають однотипну структуру зі складеним іменним присудком
- •Складений дієслівний присудок
- •Складний присудок
- •Складні випадки та помилки при узгодженні підмета й присудка
- •Складності й помилки при виборі форми роду
- •Складності й помилки в ка тегорії числа
- •Означення
- •Узгоджені означення
- •Неузгоджені означення
- •Обставини
- •Означено-особові речення
- •Неозначено-особові речення
- •Номіна тивні речення
- •Синтаксичні відношення між однорідними членами
- •Однорідні й неоднорідні озна чення
- •Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
- •Розділові знаки при однорідних членах речення
- •Відокремлені 03 на чення
- •Відокремлення прикладки
- •Відокремлення обставин
- •Твой сон недобрий очень рано
- •Прийми мене, весно рожева,
- •Візьміть мене братом, дерева,
- •Вставні і вставлені конструкції вставні конструкції
- •Вставлені конструкції
- •Синтаксичні відношення між частинами складносурядних речень
- •Речення з єднальними сполучниками
- •На високій скелі ранньою добою Кулею підбитий сокіл клекотав,
- •І як вихор ми враз понеслися,
- •Речення 3 протиставними сполучниками
- •Речення з розділовими сполучниками
- •Байдикувати,
- •Речення з градаційними сполучниками
- •Речення 3 приєднувальними сполучниками
- •Складнопідрядні речення
- •Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- •Складнопідрядні речення з підрядним місця
- •Складнопідрядні речення з підрядним причини
- •Складнопідрядні речення з підрядним умови
- •Складнопідрядні речення з підрядним допусту
- •Складнопідрядні речення з підрядним наслідку
- •Складнопідрядні речення з підрядними приєднувальними (супровідними)
- •Складнопідрядні речення з зіставними відношеннями між ча стинами
- •Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях
- •Б ага топленні речення з сурядним зв'язком
- •Вага точленні речення з безсполучниковим зв'язком
- •Б ага топленні складнопідрядні речення
- •Складні синтаксичні конструкції
- •То хліб, що матінка гуцулка
- •Що то любов мою безмежну
- •Розділові знаки при прямій мові та цита так
- •Пряма мова після слів автора
- •Пряма мова перед словами автора
- •Слова автора в інтерпозиції
- •Пряма мова вінтерпозиції
- •Розділові знаки в діалозі (полілозі)
- •Розділові знаки при цита тах
- •Сучасна українська мова
Ча сові відношення
Часові відношення, що виражаються прийменниковими конструкціями, можуть передавати різні значення, що підтверджується й питаннями, коли? з яких пір? до яких пір?
Проявляють себе як синоніми прийменники на — у (в), наприклад: «/ блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав» (Т. Шевченко) — «В таку добу під горою, біля того гаю, що чорніє над водою, щось біле блукає» (Т. Шевченко).
Конструкції з прийменником по при значенні тривалості, повторюваності дії створюють синонімічний ряд з безприйменниковою конструкцією — іменником в орудному відмінку. Пор.: по ночах багато думала — ночами багато думала; по цілих днях не розмовляли — цілими днями не розмовляли. Загальновжи-ванішою в сучасній українській мові є конструкція орудного відмінка.
При значенні тривалості дії в одному синонімічному ряду функціонують прийменники за + родовий відмінок, при + місцевий відмінок, під час + родовий відмінок, наприклад: за кріпосного права було це — при кріпосному праві було це — під час кріпосного права було це (тобто в період кріпацтва). Вимоги стилю та авторська індивідуальність відіграють суттєву роль при виборі одного з цих варіантів.
Часові прийменникові конструкції об'єднуються в одну групу, якщо вони виражають момент чи відрізок часу, який передує іншому моментові. Спеціалізованими прийменниками цієї групи є до, перед. Як стильовий варіант використовується прийменник під. Усі вони пов'язані між собою синонімічними зв'язками. Пор.: Встала до схід сонця — Встала перед сходом сонця; Зайдіть перед Новим роком — Зайдіть під Новий рік. Іноді до цього ряду може приєднуватися прийменник проти. Пор.: Куди ти йдеш проти ночі? — перед настанням ночі.
Час початку дії виражається в українській мові двома прийменниками з та від (од). Вони синонімічні, різниця у значенні неістотна: з дня народження — від дня народження; з початку зими — від початку зими. Прийменник од — розмовний, застарілий, уживається як стилістичний варіант.
Синонімічно зближеними вживаються прийменники по і до, якщо вони вказують на час завершення дії, наприклад: До вечора не затихала буря — Належних заходів по сьогоднішній день не вжито (газ.) — до сьогоднішнього дня. Більш уживаним при цьому є прийменник до.
Щоб передати значення часу дії, що відбувається пізніше чи після чогось, уживаються в українській мові найчастіше чотири прийменники: після + родовий відмінок, по + місцевий відмінок, через + знахідний відмінок, за + знахідний відмінок. Синонімічний ряд утворюється так: після — по; через — за, наприклад: зайдіть після обіду — по обіді; через тиждень екзамен — за тиждень екзамен. Прийменник по більш архаїчний і стилістично обмежений у цьому значенні. Прийменники через — за вживаються паралельно, без суттєвої різниці у значенні.
Причинові відношення
Для вираження причинових відношень використовуються конструкції з прийменниками від + родовий відмінок, через + знахідний відмінок, за + орудний відмінок, з + родовий відмінок. Домінантою є прийменники від, через: Почорніла від горя,' Через свою неньку нежонатий ходжу (нар. пісня). Ці прийменники практично майже не створюють синонімічного ряду, рідко коли можуть бути взаємозамінними. Значно ближчими з погляду синонімії виступають прийменники від і з, які здатні замінити один одного, хоч і не завжди: конструкція з прийменником від означає перш за все причину руху, дії, яка міститься поза об'єктом (від вітру хитається, посвітліло від променів сонця); внутрішню причину можуть паралельно передавати прийменники від і з (заплакала від горя — з горя). Отже, синонімічний ряд від — з виникає, як правило, за умови, що конструкції виражають значення причини, яка криється в самому об'єкті дії. При значенні зовнішньої причини утворюється синонімічний ряд прийменниками за — від — через, пор.: за вітром нічого не чути — від вітру нічого не чути — через вітер нічого не чути.