
- •Собі оцю гробницю збудував,
- •Неалфавітні графічні знаки
- •Шляхи виникнення омонімів
- •Міжмовна омонімія
- •І за вікном, у листолет відчиненим,
- •Застаріла лексика
- •Змагались семеряга і жупани,
- •Пливли ми ввечері лиманом. Моторчик чахкав спроквола. Десь там за морем, за туманом
- •Перекладні словники
- •Тлум а чні словники
- •Етимологічні словники
- •Словники синонімів, антонімів, паронімів
- •Орфографічні орфоепічні та інші словники правильності мови
- •Фразеологічні словники
- •Конкретні й абстрактні іменники
- •Розряди істот і неістот
- •Власні і загальні іменники
- •Збірні іменники
- •Категорія числа
- •Ка тегорія відмінка
- •Зразки відмінювання іменників четвертої відміни
- •Відмінювання множинних іменників
- •Вщмінюва ння вла сних назв
- •Зразки відмінювання прізвищ, імен та по батькові
- •Якісні прикметники
- •Ступені якості (форми суб'єктивної оцінки) прикметників
- •Відносні прикметники
- •Суфіксальний спосіб творення прикметників
- •Префіксальний спосіб творення прикметників
- •Складені числівники
- •Складеш порядкові числівники
- •Відмінювання займенників
- •Теперішній час
- •Давноминулий час
- •Активні дієприкметники
- •Па сивні дієприкметники
- •Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •Просторові відношення
- •Ча сові відношення
- •Причинові відношення
- •Відношення мети
- •Сполучники сурядності й підрядності
- •1. Частки, що виражають різні змістові відтінки значення слів, словосполучень або речень
- •3. Емоційно-експресивні та експресивно-підсилювальні частки
- •Питальні речення
- •Спонукальні речення
- •Гіпотетичні речення
- •Переповідні речення
- •Речення бажальної модальності
- •Речення умовної модальності
- •Окличні речення
- •Простий підмет
- •Складений підмет
- •Присудок
- •Простий присудок
- •Складений присудок
- •Складений іменний присудок
- •Присудки, що мають однотипну структуру зі складеним іменним присудком
- •Складений дієслівний присудок
- •Складний присудок
- •Складні випадки та помилки при узгодженні підмета й присудка
- •Складності й помилки при виборі форми роду
- •Складності й помилки в ка тегорії числа
- •Означення
- •Узгоджені означення
- •Неузгоджені означення
- •Обставини
- •Означено-особові речення
- •Неозначено-особові речення
- •Номіна тивні речення
- •Синтаксичні відношення між однорідними членами
- •Однорідні й неоднорідні озна чення
- •Узагальнювальні слова при однорідних членах речення
- •Розділові знаки при однорідних членах речення
- •Відокремлені 03 на чення
- •Відокремлення прикладки
- •Відокремлення обставин
- •Твой сон недобрий очень рано
- •Прийми мене, весно рожева,
- •Візьміть мене братом, дерева,
- •Вставні і вставлені конструкції вставні конструкції
- •Вставлені конструкції
- •Синтаксичні відношення між частинами складносурядних речень
- •Речення з єднальними сполучниками
- •На високій скелі ранньою добою Кулею підбитий сокіл клекотав,
- •І як вихор ми враз понеслися,
- •Речення 3 протиставними сполучниками
- •Речення з розділовими сполучниками
- •Байдикувати,
- •Речення з градаційними сполучниками
- •Речення 3 приєднувальними сполучниками
- •Складнопідрядні речення
- •Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними означальними
- •Складнопідрядні речення з підрядним місця
- •Складнопідрядні речення з підрядним причини
- •Складнопідрядні речення з підрядним умови
- •Складнопідрядні речення з підрядним допусту
- •Складнопідрядні речення з підрядним наслідку
- •Складнопідрядні речення з підрядними приєднувальними (супровідними)
- •Складнопідрядні речення з зіставними відношеннями між ча стинами
- •Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях
- •Б ага топленні речення з сурядним зв'язком
- •Вага точленні речення з безсполучниковим зв'язком
- •Б ага топленні складнопідрядні речення
- •Складні синтаксичні конструкції
- •То хліб, що матінка гуцулка
- •Що то любов мою безмежну
- •Розділові знаки при прямій мові та цита так
- •Пряма мова після слів автора
- •Пряма мова перед словами автора
- •Слова автора в інтерпозиції
- •Пряма мова вінтерпозиції
- •Розділові знаки в діалозі (полілозі)
- •Розділові знаки при цита тах
- •Сучасна українська мова
Присудки, що мають однотипну структуру зі складеним іменним присудком
Крім імен, утворювати складений присудок зі зв'язкою бути можуть:
прислівники: «Кохати — це прекрасно» (газ.); «Гуляти було холодно, йти додому — рано» (газ.); «Щодня, щомиті полк напоготові» (Л. Костенко); «Дивитися на світчо стало боляче; Кажуть, бенкет був незгірш, ніж у будь-кого» (В. Діброва);
інфінітив: «Жити — боротись» (нар. творчість); «Бути людиною — дертись по вертикальній стіні. Сизифова робота» (В. Стус).
Складений дієслівний присудок
Складений дієслівний присудок складається з допоміжного особового дієслова та інфінітива: Я хочу співати; Я починаю діяти.
Допоміжне дієслово передає граматичні значення — способу, часу, особи, числа, а інфінітив називає конкретну дію.
Роль допоміжного дієслова може виконувати й предикативний прикметник, що своїм лексичним значенням близький до модальних дієслів — радий, охочий, здатен, повинен, готовий, згоден, а також деякі іменники — майстер, мастак: Він майстер брехати; Олена була готова їхати; Я радий вам допомогти.
Як дієслово-зв'язка може виступати і фразеологізм: «Він узяв собі за правило тренуватися щодня» (газ.); «Стара мати вже не мала сили кроку перейти» (Марко Вовчок).
Фразеологізм може займати й позицію інфінітива: Хлопець звик бити байдики.
Увага! Не кожне сполучення особового дієслова з інфінітивом € складеним дієслівним присудком. Не становлять єдиного присудка сполучення з інфінітивом особових дієслів, що означають рух* Я пішов купатись. Особове дієслово тут не є допоміжним, воно виступає як повнозначний простий присудок, інфінітив же займає позицію обставини мети: Я пішов купатись — Я пішов, щоб купатись.
Не є єдиним присудком також сполучення інфінітива з дієсловами мовлення» спонукання' Я попросив його прийти; Ти примусиш його працювати.
Інфінітив тут означає дію, яку виконує не суб'єкт, позначений підметом, а той, на кого спрямоване його волевиявлення, інфінітив виступає в таких випадках у ролі додатка.
Складний присудок
Складний присудок являє собою комбінацію різних типів складених присудків. Він може мати таку структуру:
складений дієслівний + складений іменний: Душа у тебе має бути крицею (газ.) (має бути + буде крицею);
складений дієслівний + складений дієслівний: Я вже давно хотів кинути палити, але бракувало сили волі (газ.) (хотів кинути + кинув палити).
Комбінації присудків можуть бути і більш складними: Я був щасливий почати хотіти стати актором.
Складні випадки та помилки при узгодженні підмета й присудка
Присудок, як правило, узгоджується з підметом у тих граматичних значеннях, які є для них спільними. Це може бути рід (Теля бігало; Листок був зеленим; Машина була розбита), число (Хлопець ходить; Хлопці ходять) і особа (Я гуляю; Ти гуляєш; Він гуляє).
Однак у деяких випадках у мові допускаються варіанти, а в мовленні спостерігаються певні види типових помилок у виборі форми присудка.