5.2.Харатеристика основних типів грошових систем.

Тип грошової системи-це такий порядок організації грошового обігу в країні,який визначається формою грошей,що перебуває в обігу у даний історичний період. Залежно від цієї форми розрізняють 2 основні типи грошової системи:

1. система обігу повноцінних грошей

2. система обігу знаків вартості

Система обігу повноцінних грошей являє собою систему металевого грошового обігу у якій гроші функціонують як товар у вигляді благородних металів,а усі кредитні гроші підлягають обов”язковому розміну на ці метали. В залежності від того,які метали приймаються за основу грошової системи. Система обігу повноцінних грошей поділяється на 2 основні види:

-біметалізм

-монометалізм

Біметалізм-це грошова система у якій роль загального еквівалента виконується 2-ма металами золотом і сріблом. При цьому банкноти,що перебувають в обігу можуть вільно розмінюватися на обидва ці метали. Залежно від того як встановлюється співвідношення між 2-ма металами розрізняють 3 основні форми біметалізму:

1. система паралельної валюти при якій співвідношення між золотом і сріблом встановлюється стихійно на основі ринкової ціни цих 2-х металів.

2. Система подвійної валюти при якій цінове співвідношення між 2-ма металами фіксується державою,а прийом в оплату золотих і срібних монет здійснюється економічними агентами за цим жорстким співідношенням.

3. Система „кульгаючої валюти” при якій один із металів карбувався на монети у відкритому порядку,а другий в закритому.

При відкритому порядку власник грошового металу мав право безперешкодно звернутися на монетний двір із замовленням накарбування монет зі свого металу. При закритому порядку випуск монет здійснювався виключно державою із її власного металу при цьому монети обох видів виступали законними платіжними засобами.

В умовах біметалізму при фіксуванні вартісного співвідношення між грошовими металами мало місце явище котре дістало назву закону Коперніка-Грешема. Суть цього закону полягає у тому,що з обігу вилучаються гроші ринкова вартість яких порівняно із офіційно встановленим курсом підвицується. Інакше кажучи „погані гроші „ (переоцінені) витісняють з обігу „хороші гроші” (недооцінені) як наслідок хороші гроші вилучаються у скарб,або вивозяться за кордон де за них можна виручити більшу суму.

Дія закону Коперніка-Грешема,а також існування подвійних пропорцій на всі товари ускладнювало товарооборот і стимулювало розвиток виробництва,тому із часом біметалізм був витіснений монометалізмом.

Монометалізм-це грошова система у якій роль загального еквівалента виконує один метал. Історично існувало 3 типи монометалізму:

1. мідний(5-3 ст.до н.ери у Римі)

2. срібний(19 ст.Росія Голандія)

3. золотий(18-19 ст.Англія та решта країн)

Найбільш сталим виявився золотий монометалізм,що пояснювалось більшою вартістю золота порівняно з усіма іншими металами. Золотий монометалізм залежно від режиму функціонування золота у якості загального еквівалента існував у 3-х основних формах золотого стандарту:

1. золотомонетний стандарт-це грошова система при якій роль загального еквівалента виконує золото,а монети в обігу приймаються без обмежень на рівні із вільноозмінними на них банкнотами. При цьому існував відкритий порядок карбування золотих монет і вільний рух золота між країнами. Дана форма золотого стандарту являла собою найбільш стійку форму монометалізму,яка проіснувала до першої світової війни,крім США (1933р.).

2. золотозлитковий стандарт-це грошова система при якій не здійснюється вільне карбування золотих монет і вони відсутні в обігу,а розмін банкнот був обмежений вартістю ваги стандартного золотого злитку. Даний стандарт було вперше запроваджено у 1925р.в Англії,де ціна стандартного злитка 12,4 кг=1700 фунтів стерлінгів.

3. Золотодевізний стандарт-це грошова система при якій відсутні вільне карбування і обіг золотих монет,а банкноти розмінюються не на золото а іноземну валюту,яка є розмінною на золото,тобто валюту тих країн де існує золотозлитковий стандарт.

Золотий монометалізм у формах золотодевізного і золотозлиткового стандарту проіснував до світової екон.кризи 1929-1933рр.

Перевагами золотого стандарту є стабільність валют,що сприяло розвитку міжнародної торгівлі,а також обмеження інфляційних процесів,що визначали стабільність внутрішнього обігу в країні.

Недоліками були з одного боку залежність грошового обігу від видобутку золота ,а з другого боку не можливість для центрального банку проводити самостійну грошово-кредитну політику спрямовану на вирішення внутрішніх проблем країни.

Система обігу знаків вартості являє собою систему паперово-кредитного обігу в якій гроші функціонують у вигляді номінальних знаків ,що є не розмінними на благородні метали при цьому золото і срібло є повністю витісненими з грошового обігу. Дана система передбачає випуск кредитних грошей без будь-якого зв”язку із запасами благородних металів. Даний випуск визначається лише реальними потребами обороту товарно-матеріальних цінностей в економіці. Основними рисами системи обігу знаків вартості є наступні:

1. відсутність золотого забезпечення і розміну банкнот на золото.

2. Здійснення емісії грошей в порядку кредитування економіки і бюджетних витрат.

3. Поступове скорочення готівкового грошового обігу і розвиток безготівкового на основі сучасних електронних технологій.

4. Наявність постійних інфляційних процесів,що призводить до зниження купівельної спроможності одиниці і зміни масштабу цін.

5. Активне державне втручання у процес регулювання державного обігу.