3.3.5.5. Аналіз прямих витрат

Значне місце в собівартості продукції займають матеріальні і трудові ви­трати, що залежно від обсягу продукції підрозділяються на прямі, або умовно-перемінні, і непрямі, або умовно-постійні. До прямих витрат від­но­сяться: сировина і матеріали, зворотні відходи, покупні і комплектуючі ви­роби і напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо й енергія на тех­но­ло­гічні цілі, основна та додаткова заробітна плата виробничих робітників із відрахуваннями на соціальні потреби й інші витрати, розмір яких зале­жить від обсягу й асортименту продукції. До умовно-постійних відносяться всі інші витрати, абсолютний кошторисний розмір яких в основному за­ли­ша­ється постійним.

Найбільшу питому вагу в складі собівартості займають матеріальні ви­трати, їх розмір залежить від впливу багатьох чинників, що у підсумку синтезуються безпосередньо в трьох основних чинниках: зміні обсягу про­дук­ції виробництва (ВП), її структури (ВПі) та питомих витрат у собі­вар­тості окремих виробів (ПМВІ). Рівень питомих витрат залежить від кіль­кості (маси) витрачених матеріалів на одиницю продукції (Рі) та середньої ціни одиниці матеріалів (Ц). Вихідні дані для розрахунку впливу цих чин­ни­ків наведені в табл. 3.80.

Таблиця 3.80

Вихідні дані для розрахунків

Витрати матеріалів на виробництво продукції	Сума, тис. грн.
за планом:  (ВПіпл x Ріпл x Ціпл)	2 274
за планом, перерахованим на фактичний випуск продукції при плановій структурі:  (ВПіпл x Ріпл x Ціпл) / К (К = 1,060606)	2 144,0572
за плановими нормами та плановими цінами на фактичний ви­пуск продукції:  (ВПіф x Ріпл x Ціпл)	2 411,8134
фактично за плановими цінами:  (ВПіф x Ріф x Ціпл)	2 385,21
фактично:  (ВПіф x Ріф x Ціф)	2 385

Згідно з даними витрати матеріалів на виробництво продукції збіль­ши­лись на 111 тис. грн., у тому числі за рахунок:

1) зменшення обсягу виробництва продукції:

2144,0572 – 2274 = – 129,9428 (тис. грн.);

2) зміни структури виробництва продукції:

2411,8134 – 2144,057 = –267,7562 (тис. грн.);

3) збільшення (зменшення) витрати матеріалів:

2385,21 – 2411,8134 = –26,6034 (тис. грн.)

4) зменшення цін на сировину і матеріали:

2385 – 2385,21 = –0,21 (тис. грн.).

Збільшення витрат сировини і матеріалів на одиницю продукції ви­кли­кає значне підвищення собівартості продукції. Собівартість залежить від якості матеріалів, заміни одного виду матеріалу іншим, зміни рецеп­ту­ри сировини, техніки, технології та організації виробництва, кваліфікації ро­біт­ників, відходів сировини та ін. Спочатку треба визначити зміну пи­то­мої витрати матеріалів за рахунок того чи іншого чинника, а потім помно­жи­ти на планові ціни та фактичний обсяг виробництва окремого виду про­дукції.

Для того щоб визначити вплив матеріальних витрат на собівартість продукції, можна скористатися наступною формулою:

С_МВ = (1 – І_МЗ) * ПП_МВ (3.119)

де С_{МВ –} зміна собівартості за рахунок зміни матеріальних витрат, %;

І_МВ – індекс матеріальних витрат;

ПВ_{МВ –} питома вага матеріальних витрат у собівартості за планом.

І_МЗ = МВ_Ф : МВ_ПЛ (3.120)

де МВ_ф – матеріальні витрати фактичні;

МВ_ПЛ – матеріальні витрати за планом.

Використовуючи ці формули і дані табл. 3.81, можна визначити змі­ни собівартості за рахунок зміни матеріальних витрат.

АС_мв = (1 – 1,04888) x 66,66 % = –3,2583%.

Таким чином, за рахунок збільшення всіх матеріальних витрат собі­вар­тість збільшилася на 3,2583%.

До матеріальних витрат відносять й тран­спор­тно-заготівельні витрати (ТЗВ). На їх величину впливають такі фак­то­ри:

• зміна обсягу виробництва;

• застосування більш економного транспорту і дотримання договірних зо­бо­в'язань.

Таблиця 3.81