Використання фонду робочого часу

Показник	Минулий рік	Звітний рік		Відхилення
		план	факт	від ми­нулого року	від плану
Середньорічна чисельність робітників (Ч)	1 600	1 600	1 650	+50	+50
Відпрацьовано за рік од­ним робітником
Днів (Д)	240	240	230	–10	–10
Годин (Ч)	1 884	1 908	1 794	–90	114
Середня тривалість ро­бо­чо­го дня (П), год.	7,5	7,95	7,8	–0,05	–0,15
Фонд робочого часу, год.	3 014 400	3 052 800	2 960 100	–54 300	92 700
У тому числі надурочно від­працьований час, тис. год.	1 630	–	1 485	–145	+1485

Фонд робочого часу (ФРЧ) залежить від чисельності робітників (Ч) до кількості відпрацьованих днів одним робочим у середньому за рік (Д) і се­редньої тривалості робочого дня (П):

ФРЧ = Ч х Д х П. (3.25)

На аналізованому підприємстві фактичний фонд робочого часу ста­но­вить менше планового на 92 700 год. Вплив факторів на його зміну можна встановити способом ланцюгової підстановки:

ФРЧ_ч = (Ч_ф – Ч_пл) х Д_пл х П_пл; (3.26)

ФРЧ_ч = (1 650 – 1 600) х 240 х 7,95 = +95 400 год.

ФРЧ_д = (Д_ф – Д_пл) х Ч_ф х П_пл: (3.27)

ФРЧ_д = (230 – 240) х 1 650 х 7,95 = –131 175 год.

ФРЧ_п = (П_ф – П_пл) х Д_ф х Ч_ф: (3.28)

ФРЧ_п = (7,8 – 7,95) х 230 х 1650 = – 56 925 год.;

Усього: –92700 год.

Як видно з наведених даних, наявні трудові ресурси підприємство ви­користовує недостатньо повно. У середньому одним робочим відпра­цьо­вано по 230 днів замість 240, у зв'язку з чим надпланові цілоденні втра­ти робочого часу склали на одного робочого 10 днів, а на всіх – 1 650 днів, або 131,175 год. (16 500 х 7,95).

Істотні і внутрішньозмінні втрати робочого часу: за один день склали 0,15 год., а за усі відпрацьовані дні всіма робітниками – 5695,2 год. За­галь­ні втрати робочого часу становлять 188100 год. (1794 – 1908) х 1650). У дійсності вони ще вищі у зв'язку з тим, що фактичний фонд відпра­цьо­ва­ного часу містить у собі і надурочно відпрацьовані години (1485 год.). Якщо їх врахувати, то загальні втрати робочого часу складуть 189585 год.

Раціональне використання робочого часу – проблема, що стоїть пе­ред багатьма поколіннями організаторів і керівників виробництва. У су­час­них умовах зростає ціна кожної хвилини робочого часу, тому що його ефективне використання означає збільшення ритмічності виробництва, під­вищення якості праці.

3.3.2.3. Факторний аналіз продуктивності праці

Аналіз продуктивності праці починається з оцінки виконання ден­но­го, місячного і річного планів по бригадах, цехах і підприємству в ці­ло­му.

Зіставленням фактичних показників продуктивності праці за міся­ця­ми, кварталами, що наростає підсумком з початку року з плановими і фак­тич­ними за відповідний період минулого року, визначаються ступінь вико­нан­ня, відхилення від плану і динаміки продуктивності праці.

Наведені дані в табл. 3.30 показують, що у звітному році в порівнянні з минулим роком темпи зростання продуктивності праці на підприємстві збіль­ши­лись. Середня продуктивність праці одного працюючого складає 130,45% рів­ня минулого року.

Таблиця 3.30