Розрахунок коефіцієнта варіації

Місяці	X	Х – Х
1	27	-3	9
2	32	2	4
3	35	5	25
4	15	–15	225
5	25	–5	25
6	46	16	256
Підсумок	180	–	554

За допомогою табл. 3.13 встановимо середньомісячне значення:

середньоквадратичне:

коефіцієнт варіації:

Доцільно розраховувати коефіцієнт варіації за декілька періодів, що дає можливість оцінити динаміку показника.

Оскільки коефіцієнт ритмічності не фіксує випадків перевиконання завдання, що мають також негативний вплив на загальну ритмічність, під­раховують коефіцієнти аритмічності, які дорівнюють підсумку позитивних і негативних відхилень від прогнозного завдання.

Чим більш неритмічніше працювало підприємство, тим більші коефіцієнти аритмічності, та навпаки.

Коефіцієнт аритмічності можна визначити як різницю між коефіці­єн­том ритмічності і одиницею, під час:

• збільшення собівартості продукції;

• порушення ритму відвантаження, а отже, затримка реалізації про­дукції;

• погіршення виробничого клімату і посилення плинності кадрів;

• сплати штрафів за порушення строків поставок продукції;

• виникнення інших небажаних проблем.

Можна встановити втрати у випуску продукції (∆ТП) за рахунок неритмічної роботи підприємства:

(3.12)

Ритмічність тісно пов'язана з комплектністю виробництва, тобто з про­порційністю, збалансованістю виготовлення окремих деталей, вузлів, напівфабрикатів.

Комплектне виробництво забезпечує нормальний процес складання готових виробів. Для визначення показника комплектності ви­роб­ництва використаємо дані табл. 3.14.

Таблиця 3.14

Дані для розрахунку комплектності виробництва виробу "а" у філії №1

№ деталі	Витрати деталей на один виріб	Випуск деталей, шт.			Кількість комплектів, шт.
		за планом	фактично	% виконання
1	1	120	90	75	90
2	3	360	396	110	132
3	5	600	540	90	108
4	1	120	180	150	180
Усього виробів		120	–	–	90

Рівень комплектності виробництва визначає саме та деталь, яка стри­мує процес складання готового виробу. У нашому прикладі це деталь №1, яка забезпечує складання тільки 90 штук виробів "А". Отже, коефіцієнт комп­лектності виробництва становить 75% (90 : 120).

Способом, що забезпечує запланований обсяг складальних робіт на­віть за певних неузгоджень у поточному виробництві деталей, є неза­вер­шене виробництво. Тому, аналізуючи комплектність виробництва, треба звертати увагу і на комплектність залишків деталей і вузлів у незаверше­ному виробництві. Водночас треба пересвідчитись, наскільки фактична на­яв­ність деталей відповідає даним обліку і плановій потребі.

Аналіз незавершеного виробництва починається з оцінки його за­галь­ної вартості і динаміки темпів зміни. Для цього можна використати дані бухгалтерських балансів підприємства (рядок 120) або дані залишків на рахунку 23 та оперативну інформацію стосовно виробництва окремих деталей і частин виробів.

У табл. 3.15 наведено дані щодо загальних залишків незавершеного виробництва, а також певну додаткову інформацію, яку можна взяти у фі­нан­совому відділі та з реєстрів бухгалтерського обліку.

Таблиця 3.15