Аналіз виконання плану за асортиментом

Найменуван­ня видів про­дукції	За планом, тис. грн.	Фактич-­но, тис. грн.	Відсоток викори­ста­ного плану	Фактично в рахунок викона­ного плану за асортиментом
				сума, тис. грн.	%
1. А 2. Б 3. В 4. Г 5. Д 6. Є 7. Ж 8. З	1125 317 98 916 35,2 117 86,8 605	1177 384 102 910 40 98 129 660	104,62 121,14 104,08 99,34 113,64 83,8 148,6 109,09	1125 317 98 910 35,2 98 86,8 605	100 100 100 99,34 100 83,8 100 100
Усього	3300	3500	106,06	3275

Виходячи з способу найменшого відсотка, план за асортиментом вико­наний на 83,8% (за показником Є). Питома вага найменування продукції, з якої план не виконаний, скла­дає 25% (2/8х100%) – це продукція Г і Є.

За способом середнього відсотка виконання плану за асортиментом складає 99,2% (3275/3300х100%) і ви­зна­чається наступним чином:

. (3.1)

Невиконання плану за асортиментом випуску могло негативно по­зна­читися не на невиконанні плану постачань (через розходження асор­ти­мен­ту випуску і постачання, за рахунок часткового використання залишків го­то­вої продукції на складах на початок звітного року при постачанні), а на складі складських залишків готової продукції на кінець року.

Особливу увагу приділяють вивченню виконання плану випуску но­вих видів продукції, які вперше випускаються підприємством. Такі види про­дукції часто вимагають великих витрат, відповідних додаткових умов.

Оновлення асортименту – це процес заміни застарілих зразків про­дукції на більш сучасні та технічно досконалі, або випуск принципово но­вої продукції.

Коефіцієнт оновлення асортименту розраховується як:

• відношення кількості нових виробів до загальної кількості продукції;

• частка вироблених нових видів продукції (у грошовому виразі) до загальної вартості продукції.

Розробка асортиментної політики потребує постійної уваги до про­дукту з точки зору його життєвого циклу та прийняття своєчасних рішень щодо впровадження нової продукції, модернізації та удосконалення тра­ди­ційних видів продукції, зняття застарілих із виробництва.

Основна мета асортиментної політики полягає в тому, щоб спря­му­вати підприємство на випуск продукції, яка за своєю структурою, спо­жи­в­чими властивостями та якістю найбільше відповідає потребам по­куп­ців. Товаровиробник зайнятий не просто створенням і виробництвом, а й фор­муванням клієнтури. Формування асортименту та структури випуску про­дукції повинно враховувати й ефективне використання трудових, мате­ріальних і фінансових ресурсів, наявних у розпорядженні підприємства.

У випадках невиконання плану за асортиментом пояснюється праг­нення з меншими зусиллями виконати та перевиконати план з собівар­тості за рахунок виробів, витрати на виробництво яких мінімальні. Пору­шен­ня планової структури асортименту в окремих ситуаціях пояснюються також прагненням підвищити рентабельність виробництва за рахунок ви­пус­ку більш рентабельних видів продукції.

Оцінка виконання завдання за асортиментом передбачає виявлення причин недовиконання плану за асортиментом і розробку відповідних упра­влінських рішень. Причини, що впливають на даний показник, можна розділити на дві групи:

• зовнішні (кон'юнктура ринку, зміна платоспроможного попиту на окре­мі види продукції (визначення величини попиту на товар є досить склад­ною проблемою, для вирішення якої необхідні спеціальні маркетин­го­ві дослідження), активізація конкурентів, стан матеріально-технічного за­без­печення, несвоєчасне введення у дію виробничих потужностей під­приємства за незалежних від нього причин);

• внутрішні причини (недоліки організації виробництва, незадовільний технічний стан обладнання, простої, аварії, нестача електроенергії, низька культура виробництва, недоліки в системі управління і матеріального сти­му­лювання).

Взагалі, внутрішні фактори визначаються можливостями даного під­приємства та його виробничим потенціалом.

Нерівномірність виконання плану за окремими видами продукції приз­во­дить до зміни її структури, тобто співвідношення окремих виробів у загальному обсязі їх виробництва. Виконати план за структурою – оз­на­чає зберегти у фактичному випуску продукції заплановані спів­від­но­шен­ня окремих її видів.

Зміни в структурі виробництва спричиняють значний вплив на всі економічні показники: обсяг виробництва у вартісній оцінці, матеріало­місткість, трудомісткість, собівартість товарної продукції, прибуток, рівень рентабельності. Якщо збільшується питома вага більш рентабельної про­дукції, то обсяг її випуску у вартісному вираженні, а отже, й валовий при­буток збільшується, і навпаки. Аналіз виконання плану за структурою проведемо за допомогою даних табл. 3.5.

Таблиця 3.5