
- •1. Загальна будова слухового аналізатора.
- •2.Периферичний відділ слухового аналізатора.
- •Вушна раковина.
- •Барабанна перетинка.
- •Барабанна порожнина.
- •Внутрішнє вухо.
- •Завитка.
- •2. Провідниковий відділ слухового аналізатору.
- •3. Центральний відділ слухового аналізатору.
- •1. Акустична природа звуку та його властивості.
- •Властивості звуку.
- •Розповсюдження звуку у середовищі.
- •Звуки мовлення.
- •2. Функції слухового аналізатору: проведення й сприйняття звуків.
- •Звукопроведення.
- •Повітряне звукопроведення.
- •Кісткове звукопроведення.
- •Звукосприймання.
- •Теорії слухового сприймання.
- •1. Резонаторна теорія г.А.Гельмгольца.
- •Сприймання звукової інформації у мозкових структурах.
- •3. Чутливість органу слуху.
- •4. Слухова адаптація та слухова втома. Маскування звуку. Бінауральний слух.
- •Маскування звуку.
- •Бінауральний слух.
- •5. Етапи розвитку слухової функції людини.
- •Методи дослідження органу слуху та слухової функції.
- •Патологія органа слуху.
- •1. Причини порушення слуху у дітей.
- •Порушення слуху спадкового походженя.
- •Вроджені порушення слуху.
- •Набуті порушення слуху.
- •Анатомічна будова органів мовлення.
- •1. Будова центрального та периферійного мовленнєвого апарату.
- •2. Анатомічна будова носу та носової порожнини.
- •3. Анатомічна будова роту та ротової порожнини.
- •4. Анатомічна будова глотки.
- •5. Анатомічна будова гортані.
- •6. Анатомічна будова трахеї, бронхів та грудної порожнини.
- •Функції органів артикуляційного апарату.
- •1. Функція дихання та її особливості під час мовлення.
- •2. Функція голосоутворення (фонація) та її види. Властивості голосу.
- •Властивості голосу.
- •3. Утворення звуків мовлення (артикуляція).
- •Артикуляція приголосних.
- •Функція смоктання.
- •Функція ковтання.
- •Функція жування.
- •4. Етапи розвитку мовленнєвої функції дитини.
- •5. Дослідження органів мовлення.
- •Вроджені генетично обумовлені аномалії розвитку артикуляційної системи.
- •Вроджені аномалії розвитку артикуляційного апарату, не обумовлені генетичними причинами.
- •Вроджені аномалії розвитку верхньої губи та твердого піднебіння.
- •Порушення формування артикуляційного апарату на різних онтогенетичних етапах розвитку дитини.
- •Причини розвитку зубо-щелепних аномалій.
- •Фізіологічний прикус та його формування.
- •Порушення прикусу у дітей та його види
- •Запальні захворювання язика.
- •Захворювання носу та носової порожнини.
- •Захворювання глотки.
- •Захворювання гортані.
- •1. Аномалії розвитку та чужорідні тіла гортані.
- •2. Запальні захворювання гортані.
- •3. Пухлини гортані та патологічні стани, що супроводжуються гострими розладами дихання.
- •4.Рухові розлади гортані.
Внутрішнє вухо.
Внутрішнє вухо, або вушний лабіринт, являє собою систему кан
алів в товщі скроневої кістки. Ця система складається з присінку, півколових каналів і завитки.
Розрізняють кістковий і перетинчастий лабіринти. Перетинчастий лабірінт знаходиться всередині кісткового, повністю поівторюючи його форму. Тобто, кістковий лабіринт слугує «футляром» для перетинчастого. Перетинчастий лабіринт заповнений рідиною – ендолімфою, а простір між перетинчастим і кістковим – перілімфою.
Присінок є центральною частиною лабіринту і складається з двох перетинчастих мішечків: переднього (круглого) і заднього (овального). Передній мішечок сполучається з завиткою, а задній – з півколовими каналами.
Півколових каналів три: верхній, задній і зовнішній. Вони розташовані у трьох взаємно перпендикулярних площинах. Один з кінців кожного каналу гладенький, а другий має потовщення – ампулу.
Присінок і півколові канали утворюють вестибулярний апарат (від лат. vestibulum – присінок) і є периферійним відділом просторового аналізатору, або органу рівноваги.
В присінку і півколових каналах є групи рецепторних клітин, що утворюють кінцевий рецепторний апарат вестибулярного нерву. В мішечках присінку таким рецептором є отолітовий апарат, що містить кристали – отоліти. В півколових каналах рецептор складається з специфічних волосових нервових клітин.
Прямолінійні рухи викликають зсув отолітів в мішечках присінку, а обертальні (кутові) рухи супроводжуються переміщенням ендолімфи в півколових каналах, що викликає подразнення волосових клітин.
У відповідь на них виникають рефлекторні реакції, які сприяють збереженню рівноваги. Одною з таких реакцій є лабіринт ний ністагм, тобто ритмічні рухи очних яблук, що складаються з двох компонентів – швидкого відведення і повільного повернення очних яблук до попереднього стану. Напрям ністагму може бути різним: знизу вгору або згори вниз (вертикальний), зліва направо або з права наліво (горизонтальний) і визначається по його швидкому компоненту. В нормі ністагм можна викликати у здорової людини після обертання на центрифузі або після вливання у вухо холодної води. Ністагм, що виникає самовільно, свідчить про патологічні процеси в лабіринті або мозкових структурах слухового аналізатору.
Завитка.
Завитка являє собою спіральний кістковий канал, який має 2.5 оберти (основний, середній і верхній поверхи). Канал завитки має довжину близько 22мм.
По всій довжині кістковий канал завитки розділений на два поверхи, які називаються cходами. Кордоном між ними служить спіральний кістковий гребінь та еластична перетинка, що відходить від нього – основна мембрана.
Вона складається з кількох тисяч поперечних волокон різної довжини, які натягнені між краєм спірального кісткового гребінця і протилежною стінкою завитки. Ці волокна досить пружні, але між собою пов’язані слабо. За формлю основна мембрана являє собою спіральну вигнуту стрічку, ширина якої поступово збільшується від основи завивки до її верхівки.
Верхній поверх завитки носить назву присінкових сходів (які ведуть у присінок), вони сполучаються з барабанною порожниною через овальне вікно. Нижній поверх – барабанні сходи, які сполучаються з барабанною порожниною через кругле вікно. Біля верхівки завивки обидві драбини з’єднуються через вузький отвір. Присінкова драбина розділена рейснеровою мембраною на два канали: власно присінкову драбину і перетинчастий канал завитки, або завитковий хід. Завитковий хід заповнений ендолімфою, а присінкова і барабанна драбини – перілімфою.
В завитковому ході розташований кортіїв (спіральний) орган. Його основною функціональною частиною є слухові клітини, що закінчуються чутливим волоссячком і тому називаються волосовими клітинами. Ці клітини розташовані в кілька рядів на основній мембрані і являють собою специфічний кінцевий апарат слухового аналізатору, або слуховий рецептор.
Волосових клітин близько 20 000. Над кортіївим органом на близькій відстані знаходиться покривна, або кортіїва, мембрана. Вона щільно підходить до слухових клітин, волоски яких проникають в тканину покривної мембрани.