Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОСМ, лекції.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
02.09.2019
Размер:
410.11 Кб
Скачать

6. Анатомічна будова трахеї, бронхів та грудної порожнини.

Трахея, або дихальне горло, є продовженням горлянки і являє собою циліндричну трубку довжиною 11-13 см. Вона складається з 16-20 хрящевих кілець.

На рівні 5-го грудного хребця трахея ділиться на 2 бронхи.

Бронхи мають таку ж будову як і трахея, але менші за розміром. В легенях бронхи діляться на вторинні бронхи по числу долей легені. Кожен з них деревоподібно розгалужується на ще дрібніші гілочки і, нарешті, - бронхіоли, що входять в легеневі альвеоли, де відбувається газообмін.

Легені розташовані в грудній порожнині, розділені проміжками (середостіння), в якому знаходяться серце, аорта і стравохід. Праве легеня має 3 долі, ліва – 2. Зовні легені покриті плеврою.

Грудна клітина утворюється хребтом, ребрами і грудною кісткою. Між ребрами розташовані внутрішні та зовнішні міжреберні м’язи. З середини і з зовні грудна клітина покрита плеврою. Листки плеври зволожені рідиною, що відіграє роль змазки, яка зменшує тертя. Між дистками плеври – плевральна порожнина.

Діафрагма – це масивний плескатий м’яз, що відділяє грудну порожнину від черевної. Вона кріпиться до нижніх ребер, хребта і грудної кістки і має куполоподібну форму.

Тема:

Функції органів артикуляційного апарату.

План лекції:

1. Функція дихання та її особливості під час мовлення.

2. Механізм голосоутворення (фонація) та його види. Властивості голосу.

3. Механізм утворення звуків мовлення (артикуляція).

4. Етапи формування мовленєвої функції у дитини.

5. Методи дослідження органів мовлення.

Розвиток мовленнєвої функції забезпечується правильною будовою органів артикуляції. В той же час, процеси росту і розвитку артикуляційного апарату, а також формування функцій голосоутворення та звуковимови, знаходиться в залежності від нормальної діяльності таких функцій як дихання, смоктання, ковтання та жування. Адже органи, що входять в склад артикуляційного апарату, виконують також дихальну та травну функцію. Правильна анатомічна будова забезпечує нормальне функціювання органів і, в той же час, непорушена функція сприяє правильному формуванню артикуляційного апарату. Тому до функцій органів артикуляції та функцій ротової порожнини зокрема, відносяться:

1. Функція дихання.

2. Функція голосоутворення.

3. Утворення звуків і мови.

4. Функція смоктання.

5. Функція ковтання.

6. Функція жування.

1. Функція дихання та її особливості під час мовлення.

Дихання – це безумовний рефлекторний акт, який керується дихальним центром довгастого мозку. Дихальний цикл складається з двох фаз: вдиху івидоху.

При зниженні вмісту СО2 в крові дихальний центр збуджується і відбувається скорочення зовнішніх міжреберних м’язів – ребра піднімаються, діафрагма опускається і в грудній порожнині створюється негативний тиск – відбувається вдих. Під час видоху зовнішні міжреберні м’язи розслабляються, діафрагма піднімається і повітря виштовхується назовні.

Фізіологічне дихання відбувається через ніс, де повітря очищується, зігрівається та зволожується.

Типи дихання:

1) ключичний – в диханні бере участь переважно верхня частина грудної клітини, а іноді допоміжні дихальні м’язи ( м’язи шиї та плечового поясу). Цей тип характерний для дітей та деяких паталогічних процесів;

2) реберний (грудний) – в диханні бере участь переважно грудна клітина. Тип характерний для жінок і при сидячій роботі;

3) діафрагмальний ( черевний) тип – переважно бере участь діафрагма. Характерна для чоловіків і при виконанні фізичної роботи.

При глибокому диханні задіяні всі три типи дихання.

Частота дихання в нормі 18-20 дихальних рухів за хвилину. В дихальному циклі співвідношення вдиху до видиху по часу 1:1,25.

Ємність легенів.

При спокійному диханні людина вдихає і видихає 600см3 повітря – це дихальний об’єм. При глибокому диханні – 1500-1800см3- допоміжний об’єм. Після спокійного видиху в легенях лишається 1500 - 1800 см3 повітря – резервний об’єм, а після глибокого видиху – 1000 – 1500 см3 рештковий об’єм.

Сума цих об’ємів складає життєву ємність легенів. У середньому вона складає 3500 – 4000 см3 і залежить від віку людини, статі та роду її діяльності. Так, у новонароджених вона складає усьго 222 см³, а у тренованих людей досягає 5000-6000 см³.

Особливості дихання під час мовлення:

1) мова утворюється під час видиху;

2) видих при мовленні в 5 – 8 разів довше за вдих за рахунок збільшення тривалості дихального циклу;

3) число дихальних рухів зменшується до 8 – 10 за хвилину;

4) для довгого видиху необхідний більший запас повітря (1000 – 1500см3). Це досягається за рахунок використання допоміжного та резервного об’єму повітря.

5) швидко вдихнути такий об’єм повітря через ніс неможливо, тому під час мовлення вдих відбувається через рот;

6) щоб надати достатню гучність голосу, треба створити достатній тиск повітря. Для цього при видосі скорочуються внутрішні міжреберні мязи.

Мовленнєве дихання виробляється у людини разом з розвитком мовлення. У глухих воно нерозвинене: