4. Анатомічна будова глотки.

Глотка являє собою лійкоподібну порожнину з м’язовими стінками, що починається від основи черепу і внизу переходить в стравохід. Глотка має три відділи: носоглотка, ротоглотка і горлянкоглотка.

Носоглотка обмежена зверху основою черепу. Спереду межує з носовою порожниною через отвори - хоани. Нижній умовний кордон проходить на рівні твердого піднебіння. В бокових стінках носоглотки розташовані отвори євстахієвих труб. В куполі носоглотки розташований носоглотковий мигдалик.

Ротоглотка – продовження носоглотки, що межує з ротовою порожниною через широкий отвір – зів. Зів обмежений зверху мяким піднебінням, знизу – коренем язика, з боків – піднебінними дужками. Між дужками знаходяться піднебінні мигдалики.

На задній стінці глотки знаходиться скупчення лімфоїдної тканини у вигляді зерен.

Разом з носоглотковими, піднебінними та язиковим мигдаликом вони складають глоткове лімфоїдне кільце Пірогова, яке слугує захисним бар’єром для інфекцій.

Гортаноглотка внизу переходить в стравохід, спереду межує з гортанню. Стінки глотки містять дві групи м’язів – кругових і повздовжніх. Кругові утворюють три стискачі глотки, які забезпечують акт ковтання. Повздовжні піднімають глотку догори.

Рухівна інервація здійснюється від трійчастого блукаючого (Х пара) і додаткового (ХІ пара), чутлива – від трійчастого, язиковоглоткового і блукаючого нервів.

В глотці схрещуються два шляхи – дихальний і травний. Розмежовують їх м’яке піднебіння, що при ковтанні притискається до задньої стінки глотки і надгортанник, що закриває вхід в гортань.

5. Анатомічна будова гортані.

Гортань складається з хрящового скелету і м’язів. Розташована вона в передньому відділі шиї, на рівні ІІІ – УІ шийних хребців.

Хрящовий скелет гортані складається з трьох парних і трьох непарних хрящів.

1. Щитоподібний хрящ є найбільшим і складається з двох пластинок, з’єднаних під кутом (кадик).

2. Перстнеподібний хрящ знаходиться під щитоподібним.

3. Надгортанник має форму пелюстка і слугує клапаном для закривання входу у гортань.

4. Черпакуваті хрящі мають 2 відростки: голосовий – для кріплення голосової складки і м’язовий. Основи цих хрящів на перстнеподібному хрящі утворюють перстнечерпакуватий суглоб.

5. Ріжкуваті хрящі розташовані на верхівці черпакуватих.

6. Клиноподібні хрящі знаходяться в товщі черпакувато-надгортанникових складок.

М’язовий апарат гортані складається з зовнішніх і внутрішніх м’язів. Зовнішні м’язи переміщують гортань як єдине ціле. Внутрішні м’язи поділяються на ті, що розширюють, і ті, що звужують голосову щілину, при цьому вони або напружують, або розслабляють голосові складки:

1) задній персне-черпакуватий м’яз – розширює голосову щілину й натягує голосові складки;

2) бічний персне-черпакуватий мяз – звужує голосову щілину й розслаблює голосові складки;

3) поперечний черпакуватий м’яз зближує черпакуваті хрящі, звужуючи голосову щілину

До першої групи, зокрема, відноситься парний щито-черепкуватий або голосовий м’яз, який разом з слизовою оболонкою, що його вкриває, утворює справжні голосові складки.

Передні кінці голосових складок прикріпляються до задньої поверхні щитоподібного хряща в його куті, а задні – до голосового відростку черпакуватого хряща. На поперечному розтині голосова складка має форму трикутника. Між справжніми голосовими складками утворюється голосова щілина. Під час скорочення щиточерпакуватого м’язу голосові складки натягуються і дещо звужують голосову щілину.

Порожнина гортані покрита слизовою оболонкою з війчастим епітелієм (за винятком голосових складок). На бокових стінках слизова оболонка утворює складки над справжніми голосовим складками – це так звані несправжні голосові складки. Між справжніми і несправжніми голосовими складками утворюються заглиблення – морганієві шлуночки.

У чоловіків гортань має більші розміри, ніж у жінок, а голосові складки довші та товщі (в жінок – 18 – 20 мм, у чоловіків – 20-24 мм).

До періоду статевого розвитку в дітей немає статевої різниці у будові гортані.

Інервація гортані здійснюється двома гілками блукаючого нерву – верхньогорлянковим (чутливим) і зворотнім (руховим).