- •Основні поняття та категорії конфліктології.
- •Методи науково-практичних досліджень конфліктології.
- •Поняття, зміст та структура конфліктів.
- •6. Типологія конфліктів
- •7.Зміст, сутність, структура внутрішньоособистісних конфліктів.
- •8.Типологія внутрішньоособистісних конфліктів.
- •9.Діагностика внутрішньоособистісних конфліктів.
- •10.Методи розв’язання внутрішньоособистісних конфліктів.
- •11.Функції внутрішньоособистісних конфліктів.
- •12.Психологічна характеристика конфліктної особистості.
- •14.Способи розв’язання міжособистісних конфліктів.
- •15. Аналіз конфліктного стану, ситуації.
- •16. Конструктивне розв’язання конфлікту.
- •17. Види критики.
- •18. Мистецтво критики.
- •19. Типологія конфліктних особистостей.
- •26.Спілкування як психологічний феномен.
- •27.Об’єкт, предмет і методи дослідження спілкування.
- •28.Види, рівні і функції спілкування.
- •29.Психологічні якості в структурі особистості, важливі для спілкування.
- •30.Характеристика індивідуальної бесіди.
- •31.Психологічна класифікація співбесідників
- •32.Переговори як форма колективного спілкування.
- •33.Засоби спілкування та їхні різновиди.
- •34. Стратегія і тактика спілкування.
- •Вербальні засоби спілкування.
- •37. Класифікація невербальних засобів комунікації.
- •38. Кінесика і такесика, проксеміка в переговорному процесі.
- •40.Поняття психологічного впливу. Засоби впливу на людей під час спілкування.
- •41. Психологічні протистояння впливу.
- •42. Соціально-психологічні особливості робочої групи в переговорах
- •45. Психологічне забезпечення переговорного процесу
- •Методи протистояння психологічним впливам.
- •Мотиви критики. Вимоги до публічної критики.
- •Особливі вимоги до публічної критики:
- •50. Динаміка переговорів
- •Тактичні прийоми на переговорах. А. Прийоми, що мають широке застосування на всіх етапах.
- •Б. Прийоми, що стосуються всіх етапів, але мають свою специфіку в застосуванні на кожному з них
- •В. Тактичні прийоми, застосовувані на окремих етапах переговорів Етап уточнення позицій.
- •Етап обговорення позицій.
- •Етап узгодження позицій.
- •Алгоритм вирішення конфліктів керівником.
- •58)Психологічні механізми переговорного процесу.
- •Етап узгодження позицій.
- •Етап узгодження позицій.
Етап узгодження позицій.
1. Прийняття пропозицій — згода з пропонованими рішеннями.
2. Вираження згоди з частиною пропозицій.
3. Відхилення пропозиції опонента —підкреслення розходжень.
4. Внесення явно неприйнятних пропозицій щоб, одержавши відмовлення, звинуватити опонента в зриві переговорів.
5. Вимагання. висування вимог, небажаних для опонента, і байдужу для себе. Ціль — одержати поступку в обмін на те, що ця вимога буде знята.
6. Зростаючі вимоги. Як тільки супротивник у чомусь уступив, відразу пред'являється нова вимога.
7. Виправдання непоступливості посиланнями на об'єктивні обставини.
8. Повернення на доробку пропозицій.
9. Повернення до дискусії(для того щоб уникнути прийняття угод і для обговорення незрозумілих питань).
10. Подвійне тлумачення. У формулювання угоди закладено подвійний зміст, що не був виявлений опонентом. Угода трактується у своїх інтересах.
Кризові періоди сімї
Кожа сім’я проходить декілька етапів розвитку, і перехід з одного в іншій, як правило, супроводжується кризою. Прийнято вважати, що до ускладнень в сімейному житті перш за все призводять побутові труднощі. Але, окрім побуту, існує маса причин, здатних спровокувати кризу в сім’ї, на будь-якому етапі її існування.
По-перше, проблеми в сімейному житті можуть початися тоді, коли один з подружжя переживає свою власну психологічну кризу, наприклад, криза середнього віку. Передивлюючись своє життя, відчуваючи незадоволення собою, людина вирішує все змінити, у тому числі і своє сімейне життя.
По-друге, будь-яка з перерахованих далі подій веде до змін в сімейному устрої. Наприклад, народження дитини, а також такі життєві віхи, як вступ дитинии в школу, їх перехідний вік, відхід з батьківської сім’ї. Крім того, причиною кризи для подружжя стають труднощі на роботі, проблеми у взаєминах з родичами, зміна матеріального положення (як у бік його погіршення, так і у бік поліпшення), переїзд сім’ї в інше місто або країну. І, звичайно, серйозніші стрес-чинники – важкі хвороби, смерті, війни, втрата роботи, народження неповноцінних дітей.
Симптоми кризи:
-Зменшується прагнення подружжя до інтимної близькості;
- Подружжя більше не прагне подобатися один одному;
- Всі питання, пов’язані з вихованням дітей, провокують сварки і взаємні докори;
- Подружжя не має однакової думки з приводу більшості важливих для них питань (стосунки з рідними і друзями, плани на майбутнє, розподіл доходів сім’ї і інше);
- Чоловік і дружина погано розуміють (або взагалі не розуміють) почуттів один одного;
- Майже всі вчинки і слова партнера викликають роздратування;
- Один з подружжя вважає, що вимушений весь час поступатися бажанням і думками іншому;
- Немає потреби ділитися з партнером своїми проблемами і радощами.
Перший кризовий період у розвитку сім’ї спостерігається на першому році подружнього життя. В цей період відбувається адаптація подружжя один до одного. Вірогідність розлучень у цей період складає до 30 % від
загального числа шлюбів.
Другий кризовий період пов’язаний з появою дитини. Народження дитини для багатьох сімей є серйозним випробовуванням. У подружжя з’являються нові нелегкі обов’язки по догляду дитини, її вихованню. У зв’язку з цим у них істотно обмежуються можливості для професійного зростання, для реалізації своїх інтересів. Можливі зіткнення поглядів подружжя і їх батьків з питань виховання дитини. У цей період втома дружини, пов’язана
з доглядом за дитиною, може привести до тимчасової дисгармонії сексуальних відносин.
Третій період кризи сім’ї збігається з середнім подружнім віком (10 – 15 років життя), який характеризується насиченістю один одним, пявою дефіциту почуттів.
Четвертий період кризи сім’ї настає після 20р. подружнього життя. Вона підсилюється кризою середніх років. В цей час діти вже виросли, заводять свої сім’ї. Кар’єра вже або відбулася, і людина задоволена, насолоджується довгожданими успіхами, або навпаки, не досягла того, чого хотіла. Багато чоловіків бояться в цьому віці виглядати неспроможними, тому дуже часто заводять швидкі романи з молодими дівчатами. Вони хочуть довести оточуючим і собі, що ще дуже багато чого можуть досягти і отримати. кщо у вас щось таке відбувається, не квапитеся з розлученням.
Адже це самий крайній захід. Такі романи дуже швидко проходять, а вас зв’язують довгі роки, розуміння один одного, знання всіх звичок і вподобань. В більшості випадків чоловік повертається, злякавшись нового життя і нерозуміння.
Криз іще безліч, але якщо Ви по справжньому кохаєте свою другу половинку, то всі ці кризи мають оминути вашу домівку, адже любов, довіра, повага — вам допоможуть.