4. Поняття, зміст та структура конфліктів.

Конфлікт – це такі відносини між суб'єктами соціальної взаємодії, що характеризується їх протиборством на основі протилежно спрямованих мотивів (потреб, інтересів, цілей, ідеалів, переконань) чи суджень (думок, поглядів, оцінок і т.п.).

Для з'ясування суті конфлікту важливо виділити його основні ознаки і сформулювати необхідні і достатні умови його виникнення. Виявляється достатнім виділити дві таких ознаки:

1. Конфлікт завжди виникає на основі протилежно спрямованих мотивів чи суджень. Такі мотиви і судження є необхідною умовою виникнення конфлікту;

2. Конфлікт – це завжди протиборство суб'єктів соціальної взаємодії, яке характеризується нанесенням взаємного збитку (морального, матеріального, фізичного, психологічного і т.п.).

Виходячи з вищесказаного, можна сформулювати необхідні і достатні умови виникнення (початку) конфлікту.

Необхідними і достатніми умовами виникнення (початку) конфлікту є наявність у суб'єктів соціальної взаємодії протилежно спрямованих мотивів чи суджень, а також стан протиборства між ними.

Визначення основних структурних елементів конфлікту.

1. Сторони конфлікту – це суб'єкти соціальної взаємодії, що знаходяться в стані конфлікту або ж такі, що явно чи неявно підтримують конфліктуючих.

2. Предмет конфлікту – це те, через що виникає конфлікт.

3. Образ конфліктної ситуації – це відображення предмета конфлікту у свідомості суб'єктів конфліктної взаємодії.

4. Мотиви конфлікту – це внутрішні спонукальні сили, що підштовхують суб'єктів соціальної взаємодії до конфлікту (мотиви виступають у формі потреб, інтересів, цілей, ідеалів, переконань).

5. Позиції конфліктуючих сторін – це те, про що вони заявляють один одному в ході конфлікту чи в переговорному процесі.

Класифікація конфліктів

№	Основа класифікації	Види конфліктів	Загальна характеристика
1	Сфера прояву конфлікту	Економічні	В основі економічні протиріччя
		Ідеологічні	В основі протиріччя в поглядах
		Соціально-побутові	В основі протиріччя соціальної сфери
		Сімейно-побутові	В основі протиріччя сімейних стосунків
2	Суб’єкти конфліктної взаємодіє	Внутрішньоособистісні	Між протилежно спрямованими мотивами
		Міжособові	2 суб’єкти
		«Особистість-група»
		Міжгрупові
3	Ступінь тривалості та напруження конфлікту	Бурхливі швидкоплинні	На основі індивід ψ особливостей, відрізняються агресивністю та ворожістю
		Гострі тривалі	При наявності глибоких протиріч
		Слобовиражений млявий	Не дуже гострі протиріччя або пасивність однієї сторони
		Слабковиражені швидкоплинні	Епізодичний характер
4	Соціальні наслідки	Конструктивні	В основі об’єктивні протиріччя, спонукають до розвитку
		Деструктивні	В основі, як правило, суб’єктивні причини, створюють соціальну напругу і руйнують систему
5	Предмет конфлікту	Реалістичні	Мають чіткий предмет
		Нереалістичні	Не мають чіткого предмету, або предмет не є життєво важливим для одного або обох суб’єктів
6	Причини	Рольові
		Конфлікти бажань
		Ціннісні
		Конфлікти нормативної поведінки
7	Розповсюдження	Вертикальні
		горизонтальні
8		Універсальні	Використовуються в багатьох науках (індукція, дедукція, спостереження, експеримент, бесіда, анкетування тощо)
		Спеціальні	використовуються в конкретній науці (тестування, соціометрія тощо)
	Зміст ізнавальних і перетворюючих дій, які реалізуються дослідником під час професійної взаємодії з предметом дослідження	Теоретичні
		Емпіричні
		Методи аналізу, тлумачення та інтерпретації теоретичних та емпіричних даних дослідження	Практичні методи соціопсихологічного аналізу конфлікту полягають у тому, щоб з'ясувати, як саме конфліктуючі сторони оцінюють конфлікт. З цією метою використовується метод експертного інтерв'ю.

 

5. Діагностика конфліктів

Діагностика припускає ретельний аналіз меж припустимих суперечностей у групі (організації), у яких ця ситуація здатна не перерости в пряме конфліктне протистояння або, навпаки, має тенденцію до такого протистояння. Вона містить у собі також визначення й розходження причин, джерел, приводів для конфліктних дій. Крім того, повинно бути виявлено не тільки об’єктивні, але й суб’єктивні причини конфліктної взаємодії, реальних його суб’єктів та ініціаторів [4, с. 356].

Діагностика конфлікту включає такий важливий компонент як з’ясування очікувань, прагнень протиборчих сторін. Вона не може бути ефективною без з’ясування того, який тип конфлікту розгортається в організації — міжособистісний, внутрігруповий, рольовий, дисфункціональний, конструктивний, ціннісний тощо.

Управлінню конфлікту повинна передувати стадія діагностики – тобто визначення основних складових конфлікту, причин, які його породили. Вона передбачає наступні складові:       – дослідження джерел конфлікту, суб’єктивних чи об’єктивних переживань сторін, способів „боротьби”, суперечності думок, подій, потреб, інтересів;       – аналіз біографії конфлікту (його історію, тло, на якому він прогресував, наростання конфлікту, кризи та шляхи його розвитку);       – виявлення учасників конфлікту: осіб, груп, підрозділів;       – виявлення та чітке визначення позицій і відносин між сторонами, їх очікувань, особистісних взаємин;       – з’ясування початкового ставлення сторін до конфлікту – чи хочуть і чи можуть сторони самі вирішити конфлікт, які їхні надії та очікування, установки, умови, чи не спровокований конфлікт спеціально в інтересах однієї із сторін, яка постійно підтримує напруження.       Прояснення сутності конфліктної ситуації, її адекватне розуміння кожною із сторін може послужити основою для вироблення подальшого рішення. З цією метою результати діагностики заносять в таблицю. При проведенні діагностики конфлікту досить складно є виявити суб’єкти конфлікту, встановити чиї саме інтереси задіті, причини конфліктної взаємодії. Для встановлення причин конфлікту конфліктологу доцільно використати метод картографії. Наглядне відображення потреб і страхів (переживань) розширить можливості і складе умови для більш широкого кругу рішень. Із самою методикою як картографії так і складання таблиці діагностики конфлікту ми більш детально розберемося під час практичних занять.