- •9. Ек. Теорія і політична економія
- •13.Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер
- •14. Ек. Потреби
- •15.Ієрархія потреб
- •17. Взаємозв’язок потреб та інтересів.
- •16. Ек. Ресурси
- •18. Мотиви та стимули.
- •19. Ек. Поведінка
- •21. Національні та глобальні економічні інтереси.
- •22.Сутність та структура економічної системи.
- •23.Відносини власності
- •24 Домогосподарства, підприємства та сектори економіки.
- •25 Кластери, внутрішні регіони, регулятивні інститути.
- •26.Типи і моделі ек. Систем та їх еволюція.
- •27 Нац. Та міжнародні ек. Відносини.
- •28 Формування глобальної економічної системи.
- •29. Сутність і види економічної діяльності.
- •31. Виробнича діяльність.
- •32.Науково дослідна і проектна конструкторська діяльність.
- •33.Інвестиційна діяльність
- •34 Інноваційна діяльність
- •35 .Торговельно-маркетингова діяльність
- •36.Мпп та міжнародна ек. Діяльність.
- •37.Сутність підприємництва та його організаційно-економічної форми.
- •39.Продуктивність праці.
- •40 Прибуток і рентабельність
- •41. Ек. Рента та її види.
- •43. Міжнар. Підприємницька діяльність.
- •44. Ек. Розвиток, його сутність, цілі та принципи.
- •49. Сталий ек. Розвиток.
- •50.Циклічний характер ек. Розвитку.
- •51. Ек. Кризи.
- •52. Цивілізаційний вимір ек. Розвитку
- •54. Функції капіталу.
- •55.Капітал і наймана праця.
- •57.Інтелектуальний капітал.
- •59. Виробничий капітал.
- •61.Фінансовий капітал.
- •62.Кругообіг капіталу та його стадії.
- •63.Ефективність кругообігу капіталу.
- •64.Міжнародний рух капіталу.
- •65.Праця і людський ресурс.
- •66.Вартість і оплата праці.
- •67.Заробітна плата.
- •68.Інвестиції в людський ресурс.
- •69. Освіта та професійні компетенції працівника
- •70. Інтелектуалізація праці.
- •71. Трудові відносини, зайнятість, безробіття.
- •72.Дискремінація праці.
- •73. Нерівність в доходах та проблема бідності. Соціалізація економіки.
- •74. Міжнар. Міграція людського ресурсу
- •75.Ек. Блага.
- •76. Товари та його характеристика.
- •78. .Гроші.
- •79.Сутність і функції ринку.
- •80. Попит і пропозиція
- •81. Ринкове ціноутворення
- •82. Конкуренція, монополія, олігополія
- •83. Ринок і держава
- •84. Сегментація ринку
- •86. Ринок товарів і послуг.
- •87. Ринок капіталу.
- •88. Ринок людського ресурсу.
- •89. Ринок інновацій.
- •90. Міжнародні ринки
- •91.Становлення глобального ринку.
- •92.Суспільне відтворення. Його типи та показники
- •93.Національний дохід
- •95.Споживання та заощадження
- •96.Національне багатство
- •98.Податки.Державний бюджет
- •99.Інфляція
- •100. Соціальна політика
- •101. Відтворення людського ресурсу
- •102. Державне регулювання сусп відтворення та його форми.
- •103. Інтернаціоналізація та глобалізація ек. Процесів.
92.Суспільне відтворення. Його типи та показники
Будь-який процес вир-тва незалежно від його суспільної форми має бути безперервним, тобто повинен періодично проходити одні й ті ж самі стадії. Суспільство не може перестати споживати, а отже, воно не може перестати виробляти. Тому всякий процес суспільного вир-тва, що розглядається в постійному зв’язку і безперервному потоці свого відновлення, в той же час є процесом відтворення. Безперервне виробництво матеріальних благ і послуг є об’єктивною основою існування людського суспільства. Ек. теорія досліджує суспільне відтворення як ек..Ек. відтворення відбувається як всередині окремих підприємств, домогосподарств, галузей і регіонів, так і в масштабі всього суспільства. Основою суспільного відтворення є відтворення на окремих підприємствах і домогосподарствах, або одиничне (індивідуальне відтворення). Відтворення на окремому підприємстві є вихідною і необхідною ланкою всього суспільного відтворення.
Водночас суспільне ек. відтворення не є простою сумою одиничних процесів відтворення окремих підприємств. Доведено, що в суспільному відтворенні з’являються нові якісні елементи, які відсутні на рівні первинних підприємств. Так, вищим інтересом підприємства є максимізація прибутку, а суспільного вир-тва − максимізація добробуту населення. Підприємство орієнтується на ринковий попит, а суспільне виробництво − на сукупний попит і т. ін. виробництво − на сукупний попит і т. ін.
Суспільне ек. відтворення основане на органічній єдності всіх частин, що його утворюють:
вир-тва, розподілу, обміну, споживання;
домогосподарств, підприємств, галузей, ек. регіонів і всього вир-тва;
продуктивних сил, складових їх частин і ек. відносин;
суспільного вир-тва і суспільного споживання.
В усій системі відтворювальних зв’язків визначальним є виробництво, бо саме воно створює все необхідне для життя людей. Розподілене, обмінене і спожите може бути тільки те, що вироблене.
Розрізняють просте, звужене і розширене відтворення економічної системи.
Просте відтворення − це відновлення процесу суспільного вир-тва з року в рік у незмінних обсягах.
Звужене відтворення характеризується відтворенням суспільного вир-тва в обсягах, що є меншими, ніж у попередньому періоді.
Розширене відтворення економіки − це відтворення суспільного вир-тва в зростаючих обсягах.
Що стосується осн. показників, що характеризують ек. відтворення, то це макроек. показники − валовий внутрішній продукт і національний дохід
93.Національний дохід
Національний дохід — це сукупний дохід в економіці, який отримують власники факторів вир-тва: праці, капіталу, землі, підприємницького хисту. Національний дохід — це чистий внутрішній продукт, зменшений на величину податків на бізнес.
Національний дохід є дуже важливим показником результативності суспільного вир-тва, національної економіки. Виробництво національного доходу на душу населення найбільш оптимально визначає рівень добробуту населення.Розподіл національного доходу веде до визначення частки кожного з учасників його вир-тва через заробітну плату, прибуток, процент, ренту, дивіденд та ін. Ці доходи називаються первинними, або основними. Перерозподіл національного доходу здійснюється через механізм ціноутворення, державний бюджет, податкову систему, внески до різноманітних фондів та ін. На основі перерозподілу національного доходу формуються вторинні доходи. Використ. національного доходу здійснюється за двома напрямами: на споживання і заощадження (нагромадження). Останнє необхідно для розширення масштабів національного вир-тва і майбутнього зростання національного продукту.
94.ВВП
Валовий внутрішній продукт (ВВП) – це сукупна вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених у поточному періоді на території країни, незалежно від національної належності підприємств. Валовий внутрішній продукт підраховується за так званим територіальним принципом.Для ВВП характерні такі загальні риси: - є найбільш загальним показником кінцевого результату економічної діяльності в нац.й економіці;- характеризує єдність взаємопов’язаних аспектів економічного процесу: виробництво матеріальних благ і надання послуг, розподіл доходів, кінцеве використ. матеріальних благ і послуг;- охоплює результати економічної діяльності всіх господарських одиниць: підприємств, організацій та установ як сфери матеріального вир-тва, так і сфери послуг, особистих підсобних господарств населення, окремих осіб, зайнятих бізнесом;
- є вартісним, грошовим показником, вимірює ринкову вартість річного вир-тва;- має кількісний, часовий вимір. Існує три методи обчислення валового внутрішнього продукту:1) за виробленою продукцією (виробничий метод);2) за витратами (метод кінцевого використ.);3) за доходами (розподільний метод).