39.Продуктивність праці.

У зарубіжній практиці для характеристики результативності господарювання широко застосовується термін “продуктивність системи вир-тва та обслуговування”, тобто ефективне використ. ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації) для виготовлення різноманітних товарів і надання послуг.Ефективність вир-тва – це комплексне відображення кінцевих результатів використ. робочої сили (працівників) і засобів вир-тва за певний проміжок часу.ефективність вир-тва і продуктивність системи – це, по суті, терміни-синоніми, що характеризують ті самі результати діяльності. Однак, загальна продуктивність системи є поняттям ширшим, ніж продуктивність праці та прибутковість вир-тва.Основною ознакою ефективності (продуктивності) є досягнення мети виробничої або іншої діяльності підприємства (організації) за умови найменших витрат суспільної праці або часу.ефективність вир-тва і продуктивність системи – це, по суті, терміни-синоніми, що характеризують ті самі результати діяльності. Однак, загальна продуктивність системи є поняттям ширшим, ніж продуктивність праці та прибутковість вир-тва.В загальному вигляді, залежно від отриманого результату, розрізняють ек. та соціальний ефект.Ек. ефект відображають різні вартісні показники, що характеризують проміжні й кінцеві результати вир-тва в первинних виробничо-господарських ланках, галузях чи територіальних утвореннях.

Соціальний ефект звичайно зводиться до збільшення нових робочих місць і рівня зайнятості працездатного населення; поліпшення умов праці, побуту та відпочинку; формування екологічно безпечного навколишнього середовища тощо.Єдиним народногосподарським економічним критерієм ефективності вир-тва є зростання продуктивності суспільної (живої та уречевленої) праці.Продуктивність праці трактують як в широкому, так і у вузькому розумінні. В широкій суспільній концепції продуктивність праці – це розумова схильність людини до постійного пошуку удосконалення трудової діяльності з урахуванням мінливих соціально-ек. умов.У вузькій технічній концепції продуктивність праці - це відношення отриманого результату (обсягу продукції) до ресурсів, що використовуються у процесі праці.Зростання продуктивності праці у суспільстві зале­жить передусім від рівня розвитку продуктивних сил. Факторами зростання суспільної продуктивності праці є:використ. досягнень НТР у виробництві;поглиб­лення суспільного поділу праці, в т.ч. міжнародного, у формі спеціалізації, кооперування та комбінування вир-тва;впровадження госпрозрахунку, нових форм організації праці;досягнення реального плю­ралізму форм економічної власності та ін.

40 Прибуток і рентабельність

Прибу́ток (англ. Income) — чистий прибуток після сплати податків. Сума, на яку виріс власний капітал компанії за даний період в результаті діяльності цієї компанії. Прибуток — частина вартості додаткового продукту, виражена в грошах; частина чистого доходу; грошовий вираз вартості реалізованого чистого доходу, основна форма грошових накопичень господарського суб’єкту. Ек. зміст продукту Г – Т – Г’ Прибуток — одне з осн. джерел формування фінансових ресурсів підприємства та формування фондів грошових коштів підприємства. На операційну діяльність використовується близько 95% прибутку.

Функції прибутку: Оцінювальна — ефект використ. осн. ресурсів підприємства Стимулююча, Господарського розрахунку — доходи підприємства мають не тільки покривати витрати, але й резерв. Види прибутку:Загальний прибуток — кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства, що включає в себе фінансові результати від різних видів його діяльності (продаж продукції, послуги, прибуток від звичайної діяльності, надзвичайних подій); Валовий прибуток — прибуток, розрахований на реалізованій продукції у вигляді різниці між чистим доходом (виручка без ПДВ та акцизів) від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції. Принципи розподілу прибутку підприємства:сплата частки до бюджету; поповнення статутного фонду; виплата дивідендів; розширення вир-тва; соціальний розвиток; стимулювання/мотивація працівників. Якщо сума прибутку показує абсолютний ефект від діяль­ності, то рентабельність характеризує міру цієї ефективності, тоб­то відносний ступінь прибутковості підприємства або продукції, що виробляється. У загальній формі рентабельність розрахову­ють як відношення прибутку до витрат чи застосованих ресурсів (капіталу).

Рентабельність застосованих (інвестованих) ресурсів є рентабельністю підприємства. Цей показник може бути визначе­ний як відношення прибутку підприємства до сукупності виробничих фондів, балансових активів, власного чи акціонерного капі­талу. Останній показник цікавить насамперед акціонерів і май­бутніх інвесторів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів.