65.Праця і людський ресурс.

Новим людським фактором, що сформувався в ринковій економіці, є підприємницька діяльність. . Ключовим елементом підприємницької діяльності є підприємницька здібність — особливий вид людського капіталу, представ­лений діяльністю щодо координації і комбінування всіх інших факторів вир-тва з метою створення благ і надання послуг.

У процесі вир-тва споживаються всі його фактори, в тому числі й людський ресурс. Споживанням людського ресурсу є сама праця та підприємницька діяльність. Значення людського ресурсу в системі осн. факторів вир-тва унікальне. Воно обумовлене тим, що всі фактори можуть взаємодіяти і здійснювати виробництво продукції завдяки трудовій діяльності людини. У трудовій діяльності людини значне місце належить мірі праці.

Власник засобів вир-тва, наймаючи робітника, на перший погляд, купує його працю, але це не так, оскільки працю як таку купити неможливо. Праця — це процес, в якому створюються ма­теріальні та нематеріальні блага. Те, що купує власник засобів вир-тва, — це специфічна риса людської особистості, її здат­ність до праці. Її й називають робочою силою. Робоча сила є сукупністю фізичних і духовних здібностей, які людина використовує в процесі вир-тва.

Вступаючи у відносини найму, людина за гроші відчужує свій товар — робочу силу — на основі його вартості, що становить основу заробітної плати. Вартість, створена робочою силою, має бути більшою, ніж вартість самої робочої сили.

66.Вартість і оплата праці.

Вартість - це уречевлена в товарі суспільна праця. Вартість товару визначається кількістю та якістю праці, витраченої на його виробництво.

Робоча сила є сукупністю фізичних і духовних здібностей, які людина використовує в процесі вир-тва. Отже, життя людини - необхідна умова існування товару "робоча сила". Життя людини залежить від споживання нею необхідних засобів існування. Тому вартість робочої сили зводиться до вартості засобів, необхідних для життя робітника й відтворення його робочої сили.

Засоби існування, необхідні для відтворення робочої сили, включають у себе такі елементи: а)засоби існування, необхідні для задоволення фізичних потреб самого робітника: їжа, одяг, житло; б)соціально-культурні потреби; в)засоби утримання сім'ї, без чого неможливе відтворення робочої сили; г)кошти на навчання, підви­щення кваліфікації і т.д.

Таким чином, вартість робочої сили дорівнює вартості за­собів існування, необхідних для задоволення звичайних у даній країні і в даний період часу фізичних і культурних потреб робітника, для утримання його сім'ї і для навчання. Величина вартості робочої сили вимірюється кількістю робочого часу, необ­хідного для створення перерахованих життєвих благ.

Грошовим виразом вартості товару "робоча сила" виступає заробітна плата. Вартість товару "робоча сила" не можна ототожнювати з варті­стю фізичного мінімуму засобів існування робітника (мінімальним споживчим бюджетом). Вона, в силу того, що виражає середні умови продажу робочої сили, ніколи не може знизитися до цього мінімуму. В той же час заробітна плата, як грошовий вираз вартості робочої сили (ціна), може падати до фізичного мінімуму і навіть нижче, але в такому випадку вона буде нижчою від вартості й робоча сила не зможе нормально відтворитися.

Споживна вартість робочої сили полягає в здатності робітника своєю працею, в процесі й виробничого використ., створювати нову вартість, причо­му більшу, ніж вартість робочої сили. Жоден інший товар такої властивості не має.