- •9. Ек. Теорія і політична економія
- •13.Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер
- •14. Ек. Потреби
- •15.Ієрархія потреб
- •17. Взаємозв’язок потреб та інтересів.
- •16. Ек. Ресурси
- •18. Мотиви та стимули.
- •19. Ек. Поведінка
- •21. Національні та глобальні економічні інтереси.
- •22.Сутність та структура економічної системи.
- •23.Відносини власності
- •24 Домогосподарства, підприємства та сектори економіки.
- •25 Кластери, внутрішні регіони, регулятивні інститути.
- •26.Типи і моделі ек. Систем та їх еволюція.
- •27 Нац. Та міжнародні ек. Відносини.
- •28 Формування глобальної економічної системи.
- •29. Сутність і види економічної діяльності.
- •31. Виробнича діяльність.
- •32.Науково дослідна і проектна конструкторська діяльність.
- •33.Інвестиційна діяльність
- •34 Інноваційна діяльність
- •35 .Торговельно-маркетингова діяльність
- •36.Мпп та міжнародна ек. Діяльність.
- •37.Сутність підприємництва та його організаційно-економічної форми.
- •39.Продуктивність праці.
- •40 Прибуток і рентабельність
- •41. Ек. Рента та її види.
- •43. Міжнар. Підприємницька діяльність.
- •44. Ек. Розвиток, його сутність, цілі та принципи.
- •49. Сталий ек. Розвиток.
- •50.Циклічний характер ек. Розвитку.
- •51. Ек. Кризи.
- •52. Цивілізаційний вимір ек. Розвитку
- •54. Функції капіталу.
- •55.Капітал і наймана праця.
- •57.Інтелектуальний капітал.
- •59. Виробничий капітал.
- •61.Фінансовий капітал.
- •62.Кругообіг капіталу та його стадії.
- •63.Ефективність кругообігу капіталу.
- •64.Міжнародний рух капіталу.
- •65.Праця і людський ресурс.
- •66.Вартість і оплата праці.
- •67.Заробітна плата.
- •68.Інвестиції в людський ресурс.
- •69. Освіта та професійні компетенції працівника
- •70. Інтелектуалізація праці.
- •71. Трудові відносини, зайнятість, безробіття.
- •72.Дискремінація праці.
- •73. Нерівність в доходах та проблема бідності. Соціалізація економіки.
- •74. Міжнар. Міграція людського ресурсу
- •75.Ек. Блага.
- •76. Товари та його характеристика.
- •78. .Гроші.
- •79.Сутність і функції ринку.
- •80. Попит і пропозиція
- •81. Ринкове ціноутворення
- •82. Конкуренція, монополія, олігополія
- •83. Ринок і держава
- •84. Сегментація ринку
- •86. Ринок товарів і послуг.
- •87. Ринок капіталу.
- •88. Ринок людського ресурсу.
- •89. Ринок інновацій.
- •90. Міжнародні ринки
- •91.Становлення глобального ринку.
- •92.Суспільне відтворення. Його типи та показники
- •93.Національний дохід
- •95.Споживання та заощадження
- •96.Національне багатство
- •98.Податки.Державний бюджет
- •99.Інфляція
- •100. Соціальна політика
- •101. Відтворення людського ресурсу
- •102. Державне регулювання сусп відтворення та його форми.
- •103. Інтернаціоналізація та глобалізація ек. Процесів.
32.Науково дослідна і проектна конструкторська діяльність.
Проектно-конструкторська діяльність – своєрідний перехід від лабораторних умов до експериментального вир-тва, через створення (модернізацію) зразків і технологій, що можуть бути передані після відповідних випробувань у серійне виробництво чи безпосередньо споживачу. На цій стадії відбувається остаточна перевірка результатів теоретичних досліджень, розробляється відповідна технічна документація, виготовляються і випробуються зразки нової техніки. Завершальною стадією процесу дослідження наукової розробки є освоєння виробництвом нової технології чи виробу. Саме у виробництві знання матеріалізуються, а дослідження знаходять своє логічне завершення.
33.Інвестиційна діяльність
Інвестиційна діяльність — це сукупність цілеспрямованих дій по вкладанню грошових коштів та інших цінностей в проекти, а також забезпечення віддачі вкладів.Інвестиційна діяльність представляє інвестиційний процес в реальних умовах, з акцентом на організаційні засади його реалізації та управління цим процесом. Як правило, інвестиційна діяльність розглядається стосовно конкретного інвестиційного проекту та підприємства (юридичної особи), що здійснює інвестиційний процес (рис. 4.2). Що же може бути інвестицією? Все, що вкладається в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект: кошти; паї, банківські депозити, боргові зобов'язання, інші цінні папери; нерухомість; устаткування, транспортні засоби, товарно-матеріальні цінності; майнові права (щодо матеріальних, нематеріальних і фінансових активів) або права користування; інформація у будь-якій формі (документованій, електронній); знання, навички, досвід і вміння людей, їх ноу-хау.
Головним суб'єктом інвестиційної діяльності є інвестор, який вкладає власні, позичені або залучені кошти в об'єкти інвестування, приймає рішення щодо форм і способів їх використ., несе повну майнову та фінансову відповідальність за результати використ. інвестованих коштів. Суб'єктами інвестиційної діяльності є всі юридичні, фізичні особи, державні та недержавні установи, які беруть участь у реалізації інвестиційного проекту. Макроек. умови для інвестиційної діяльності створюються відповідною державною політикою, яку реалізують органи центральної виконавчої влади та Національний банк. Для України це передусім Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Мінпраці, галузеві міністерства та комітети, Державна податкова адміністрація, Антимонопольний комітет. Держава може брати участь в інвестиційному процесі як безпосередньо, вкладаючи свої бюджетні кошти (централізовані бюджетні інвестиції), розвиваючи підприємства державного сектора економіки, так і опосередковано: 1) впливаючи на інвестиційне середовище (створюючи макроек. інвестиційний клімат, розвиваючи грошово-кредитну сферу, розвиваючи і регулюючи банківську діяльність, діяльність інвестиційних посередників, фінансуючи і стимулюючи академічну науку, діяльність дослідницьких науково-технічних і проектних організацій); 2) регламентуючи умови фінансової та господарської діяльності підприємств (податки, норми амортизації, охорона праці, екологічні нормативи, стандартизація продукції).