90. Міжнародні ринки

Міжнар. ринки є сукупністю тих ринків, що вийшли за нац. межі. Формування між нар. ринків відбувається вже після становлення нац. ринків, які, взаємодіючи між собою, пов’язуються системою міжнар. ек. відносин. В сучасних умовах міжнар. ринки все більше набувають рис цілісності і перетворюються в глобальний ринок. Це обумовлено дією об’єктивних чинників:- пришвидшеним розвитком науково-техн. прогресу коли жодне підприємство чи галузь не в змозі самостійно використав. новітні досягнення науки і техніки;- інтернаціоналізація господарських відносин через МПП, кооперацію та спеціалізацію підприємств.Основними механізмами участі підприємства в міжнар. відносинах є надання ліцензій, експорт і прямі іноземні інвестиції. Як правило, перші кроки нац. виробники на міжнар. арені починають з експорту чи ліцензування, а потім, з набуттям певного досвіду, розглядають можливість інвестування.Окрім того, підприємство може покинути межі нац. ринку і конкурувати у глобальних масштабах в 3-х випадках: при бажанні знайти нові ринки збуту; при необхідності, викликаною конкуренцією, знизити витрати; за умови використ. родовищ корисних копалин, розміщених за кордоном.

91.Становлення глобального ринку.

Міжнародні ринки є сукупністю тих ринків, що вийшли за нац. межі. Формування міжнародних ринків відбувається вже після становлення ринків національних, які, взаємодіючи між собою, пов’язуються системою міжнародних ек. відносин. В сучасних умовах міжнародні ринки все більше набувають рис цілісності і перетворюються в глобальний ринок. Це обумовлено дією об’єктивних чинників:- пришвидшеним розвитком науково-технічного прогресу коли жодне підприємство чи галузь не в змозі самостійно використовувати новітні досягнення науки і техніки; - інтернаціоналізація господарських відносин через міжнародний поділ праці, кооперацію та спеціалізацію підприємств.Джерела становлення глобального ринку мають в своїй основі такі причини: порівняльні переваги; економію на масштабі в сфері вир-тва; переваги за рахунок диференціації продукту; надання ринковій інформації і технологіям характеру суспільного блага.

Порівняльні переваги є класичним фактором глобальної конкуренції коли підприємства мають значні переваги у вартості чи якості факторів вир-тва продукту, стають його конкурентними виробниками, а експорт спрямовують в інші країни.Економія на масштабі в сфері вир-тва пов’язана з отриманням потенційних переваг у витратах за рахунок централізації вир-тва і глобальної конкуренції, що перевищують розмір національного ринку, а також необхідного розвитку експорту між країнами. Значний обсяг продажу і нагромадження досвіду в галузі технологій, що є виключною власністю виробника, формують витратні переваги у глобальній конкуренції.

Диференціація продукту особливо в галузях з передовими технологіями надає виробникам перевагу в репутації і довірі. Економія на глобальних операціях підприємства може виникнути за рахунок використ. патентної технології на ринках різних країн.

Надання ринковій інформації і технологям характеру суспільного блага пов’язано з тим, що технологічні інновації, незалежно від початкових інвестицій, є ресурсом, що може потім багаторазово і безкоштовно використовуватися, а значить стає суспільно доступним. Глобальна конкуренція надає також джерела інформації про технологічні досягнення і сприяє підвищенню технологічної конкурентоспроможності підприємства.

Слід відмітити, що окрім переваг у глобалізації ринку існують і перепони, що можуть заблокувати розвиток міжнародної конкуренції підприємств. Серед них слід відмітити ек., що підвищують прямі витрати в глобальній конкуренції; управлінські, що пов’язані інтенсивністю обслуговування та технологічними змінами виробленого продукту та інституціональні, що пов’язані з проведенням державної політики захисту вітчизняного виробника та підтримання рівня зайнятості.