![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •9. Ек. Теорія і політична економія
- •13.Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер
- •14. Ек. Потреби
- •15.Ієрархія потреб
- •17. Взаємозв’язок потреб та інтересів.
- •16. Ек. Ресурси
- •18. Мотиви та стимули.
- •19. Ек. Поведінка
- •21. Національні та глобальні економічні інтереси.
- •22.Сутність та структура економічної системи.
- •23.Відносини власності
- •24 Домогосподарства, підприємства та сектори економіки.
- •25 Кластери, внутрішні регіони, регулятивні інститути.
- •26.Типи і моделі ек. Систем та їх еволюція.
- •27 Нац. Та міжнародні ек. Відносини.
- •28 Формування глобальної економічної системи.
- •29. Сутність і види економічної діяльності.
- •31. Виробнича діяльність.
- •32.Науково дослідна і проектна конструкторська діяльність.
- •33.Інвестиційна діяльність
- •34 Інноваційна діяльність
- •35 .Торговельно-маркетингова діяльність
- •36.Мпп та міжнародна ек. Діяльність.
- •37.Сутність підприємництва та його організаційно-економічної форми.
- •39.Продуктивність праці.
- •40 Прибуток і рентабельність
- •41. Ек. Рента та її види.
- •43. Міжнар. Підприємницька діяльність.
- •44. Ек. Розвиток, його сутність, цілі та принципи.
- •49. Сталий ек. Розвиток.
- •50.Циклічний характер ек. Розвитку.
- •51. Ек. Кризи.
- •52. Цивілізаційний вимір ек. Розвитку
- •54. Функції капіталу.
- •55.Капітал і наймана праця.
- •57.Інтелектуальний капітал.
- •59. Виробничий капітал.
- •61.Фінансовий капітал.
- •62.Кругообіг капіталу та його стадії.
- •63.Ефективність кругообігу капіталу.
- •64.Міжнародний рух капіталу.
- •65.Праця і людський ресурс.
- •66.Вартість і оплата праці.
- •67.Заробітна плата.
- •68.Інвестиції в людський ресурс.
- •69. Освіта та професійні компетенції працівника
- •70. Інтелектуалізація праці.
- •71. Трудові відносини, зайнятість, безробіття.
- •72.Дискремінація праці.
- •73. Нерівність в доходах та проблема бідності. Соціалізація економіки.
- •74. Міжнар. Міграція людського ресурсу
- •75.Ек. Блага.
- •76. Товари та його характеристика.
- •78. .Гроші.
- •79.Сутність і функції ринку.
- •80. Попит і пропозиція
- •81. Ринкове ціноутворення
- •82. Конкуренція, монополія, олігополія
- •83. Ринок і держава
- •84. Сегментація ринку
- •86. Ринок товарів і послуг.
- •87. Ринок капіталу.
- •88. Ринок людського ресурсу.
- •89. Ринок інновацій.
- •90. Міжнародні ринки
- •91.Становлення глобального ринку.
- •92.Суспільне відтворення. Його типи та показники
- •93.Національний дохід
- •95.Споживання та заощадження
- •96.Національне багатство
- •98.Податки.Державний бюджет
- •99.Інфляція
- •100. Соціальна політика
- •101. Відтворення людського ресурсу
- •102. Державне регулювання сусп відтворення та його форми.
- •103. Інтернаціоналізація та глобалізація ек. Процесів.
67.Заробітна плата.
Основною формою розподілу доходів для найманих працівників є заробітна плата — ціна, що виплачується за використ. праці.
Перехід до ринкової економіки зумовлює появу ринку праці, а отже, купівлю-продаж товару робоча сила. Заробітна плата виражає і вартість товару робоча сила, і оплату за працю, за витрати і результати її, що визнані ринком.
Номінальна заробітна плата — це сума грошей, яку одержує працівник за годину, день, тиждень, місяць у касі підприємства. Реальна заробітна плата — це та кількість товарів і послуг, яку працівник може придбати на свою номінальну заробітну плату, очищену від відрахувань на прибутковий податок. Мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником.
Заробітна плата має дві форми: відрядну і почасову. У свою чергу; кожна з них має відповідні їм системи.
Відрядну форму заробітної плати в основному застосовують, коли рівень механізації вир-тва такий, що результат діяльності значною мірою залежить від інтенсивності праці робітників. Комплексна механізація та автоматизація вир-тва обумовлюють широке використ. почасової форми заробітної плати.
В Україні діє тарифна система, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифну систему оплати праці використовують для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників— залежно від їх кваліфікації та відповідальності за розрядами тарифних сіток.
В умовах переходу до ринкової економіки складається нова система оплати праці. Їй властиві такі риси:
-підпорядкування завданням інтенсивного типу розвитку економіки.
-забезпечення прямої та жорсткої залежності оплати праці від кінцевих результатів господарської діяльності трудових колективів;
-оптимальне поєднання інтересів трудових колективів із загальнонаціональними;
-усунення зрівнялівки і верхньої межі в оплаті праці, що дає змогу послідовніше здійснювати принцип соціальної справедливості;
-посилення заінтересованості працівників у виконанні робіт меншою чисельністю працюючих; .
68.Інвестиції в людський ресурс.
Важливою категорією, яка визначає зміст людського ресурсу є інвестиції у людський ресурс. За розширеним визначенням — це витрати індивіда (домогосподарства, фірми, держави), які йдуть на отримання загальної і спеціальної освіти; витрати, пов’язані з пошуком роботи, професійною підготовкою на виробництві, міграцією, народженням і вихованням дітей, пошуком економічно значимої інформації, тощо.
Інвестиції можуть бути ендогенного (внутрішнього) та екзогенного (зовнішнього) походження. Ендогенні інвестиції здійснюються безпосередньо індивідом (сім’єю). Екзогенні — є капіталовкладеннями, що зроблені за рахунок коштів держави, спеціальних фондів господарюючих суб’єктів та ін.
Узагальнююча модель оптимальних інвестицій у людський ресурс, передбачає, що загальний доход від інвестицій у людину залежить від обсягу зроблених вкладень та норм їх віддачі. Краще за все з активів, які має людина, оцінюванню піддається інтелектуальний потенціал на підставі того, що у його формуванні визначальну роль відіграє освіта. Згідно з теорією людського капіталу заробітну плату робітника можна уявити як таку, що складається з двох частин: першою частиною є ті грошові надходження, які він може отримати взагалі не маючи освіти; другою — є доход на освітні інвестиції.