- •Управління персоналом
- •Тема 1. Вступ до курсу. Предмет та задачі курсу
- •Предмет та задачі курсу управління персоналом.
- •Персонал як об’єкт управління.
- •1.1 Предмет та задачі курсу управління персоналом
- •1.2 Персонал як об’єкт управління
- •Теми, рекомендовані для самостійного опрацювання:
- •Практикум по темі
- •Тема 2 людські ресурси трудової діяльності
- •2.1 Теорії управління про роль людини в організації.
- •2.1 Теорії управління про роль людини в організації
- •2.2 Соціальна політика держави та організації
- •2.3 Соціологія праці
- •2.4 Трудові ресурси, персонал та трудовий потенціал організації
- •2.5 Соціально-трудові відносини
- •Теми, рекомендовані для самостійного опрацювання:
- •Практикум по темі
- •Тема 3 методологія управління персоналом організації.
- •3.1 Сучасна концепція управління персоналом організації
- •3.2 Закономірності управління персоналом
- •3.3 Принципи управління персоналом
- •3.4 Методи управління персоналом
- •3.5 Методи побудови системи управління персоналом
- •Теми, рекомендовані для самостійного опрацювання:
- •Практикум по темі
- •4.1 Організаційне проектування системи управління персоналом
- •4.2 Цілі та функції системи управління персоналом організації
- •4.2.1 Сукупність цілей організації
- •4.2.1 Структуризація соціальних цілей
- •4.2.1 Структура кадрової служби
- •4.2.1 Склад функцій (етапів) управління персоналом організації
- •4.3 Організаційна структура системи управління персоналом
- •4.4 Кадрове забезпечення системи управління персоналом
- •4.5 Нормативно-методичне та правове забезпечення системи управління персоналом
- •Теми, рекомендовані для самостійного опрацювання:
- •Практикум по темі
- •Тема 5 стратегічне управління персоналом організації
- •5.2 Система стратегічного управління персоналом організації
- •5.3 Стратегія управління персоналом організації
- •5.1 Кадрова політика організації
- •5.2 Система стратегічного управління персоналом організації
- •5.3 Стратегія управління персоналом організації
- •Теми, рекомендовані для самостійного опрацювання:
- •Практикум по темі
- •Тема 6 планування роботи з персоналом організації
- •6.3 Маркетинг персоналу.
- •6.1 Основи кадрового планування в організації
- •6.2 Оперативні плани роботи з персоналом
- •6.3 Маркетинг персоналу
- •Теми, рекомендовані для самостійного опрацювання:
- •Тема 7 технологія управління персоналом організації
- •7.2 Підбір та розстановка персоналу
- •7.3 Ділова оцінка персоналу
- •7.4 Соціалізація, профорієнтація та трудова адаптація персоналу
- •Теми, рекомендовані для самостійного опрацювання:
- •Практикум по темі
- •8.2 Організація навчання персоналу
- •8.3 Атестація персоналу
- •8.4 Управління діловою кар’єрою
- •Ділова кар’єра
- •8.5 Управління службово-професійним просуванням персоналу
- •8.6 Управління кадровим резервом
- •Теми, рекомендовані для самостійного опрацювання:
- •Практикум по темі
- •9.2 Мотивація та стимулювання трудової діяльності
- •9.3 Оплата праці персоналу
- •Теми, рекомендовані для самостійного опрацювання:
- •Практикум по темі
- •Тема 10 оцінка результатів діяльності персоналу організації
- •10.1 Оцінка та опис роботи та робочого місця
- •10.2 Оцінка результатів праці персоналу
- •10.3 Оцінка ефективності підрозділів управління персоналом організації, організації в цілому та кадрової служби
- •10.1 Оцінка та опис роботи та робочого місця
- •10.2 Оцінка результатів праці персоналу
- •10.3 Оцінка ефективності підрозділів управління персоналом організації, організації в цілому та кадрової служби
- •Теми, рекомендовані для самостійного опрацювання:
- •Практикум по темі
- •Перелік літератури
- •Додатки
- •3. Методичне забезпечення аналізу
- •3.4.2. Аналіз використання трудових ресурсів
Практикум по темі
Психогеометрія – практична методика діагностики типу особистості на основі асоціативних образів геометричних фігур та їх співвідношення з певними особистісними рисами. Автором методики є американський практичний психолог Сьюзен Делінгер.
Використовуючи практичну методику визначення типу особистості, наведену у додатку 1, виконайте наступні завдання:
Визначне власний тип особистості, свої індивідуальні спрямування, переваги та недоліки, професії, що підходять Вашому типу особистості.
Спробуйте на основі інтуїції визначити тип особистості будь-якого Вашого колеги. Порівняйте отримані результати з результатами його/її самооцінки.
Зробіть висновки щодо практичної цінності та обмежень використання даної методики в практиці менеджера по персоналу чи працівника кадрової служби підприємства.
Тема 2 людські ресурси трудової діяльності
2.1 Теорії управління про роль людини в організації.
2.2 Політика держави та організації.
2.3 Соціологія та організація праці.
2.4 Трудові ресурси, персонал, трудовий потенціал організації.
2.5 Соціально–трудові відносини.
Рекомендована література:
2.1 Теорії управління про роль людини в організації
Теорія та практика управління персоналом були основою управління як науки.
В наш час науковий напрям «управління персоналом» формується на перетині:
теорії і організації управління,
психології,
конфліктології,
етики,
економіки праці,
трудового права,
політики тощо.
Формування управління персоналом як науки відбулось більше 100 років тому від початку періоду промислової революції. З 1900 року виникла спеціалізація в галузі УП. За цей час роль людини в організації змінювалась, змінювались і теорії УП.
В наш час розрізняють три групи теорій УП:
класичні теорії, що набули розвитку у 1880-1930 роках (представниками є Ф.Тейлор, А,Файоль, Г.Емерсон, Л.Урвік, М.Вебер, Г.Форд тощо);
теорії людських стосунків, що з’явились у 1930-х роках (Е.Мейо, К.Арджиріс, Р.Лайкерт, Р.Блейк тощо);
теорії людських ресурсів, які вважаються сучасними (А.Маслоу, Ф.Герцберг, Д.Макгрегор тощо).
Основні постулати, задачі та очікувані результати від реалізації цих теорій в організації наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Теорії управління про роль людини в організації
Назва теорій |
Постулати теорій |
Задачі керівників організацій |
Очікувані результати |
Класичні теорії |
Праця для більшості індивідів на приносить задоволення, це властива для них якість. То, що вони роблять, менш важливе для них, ніж те, що вони заробляють. Мало таких індивідів, які хочуть та можуть виконувати роботу, що вимагає творчості, самостійності ініціативи та самоконтролю. |
Головною задачею керівника є суворий контроль та спостереження за підлеглими. Він повинен розбити завдання на легкозрозумілі, прості та повторювані процедури. |
Індивіди можуть виконати свою працю, якщо буде відповідна заробітна плата і якщо керівник буде справедливим. Якщо задачі будуть достатньо спрощені та якщо індивіди будуть суворо контролюватись, то вони зможуть досягати норм виробництва. |
Теорії людських стосунків |
Індивіди намагаються бути корисними та вагомими, вони бажають буди причетними, визнаними як індивіди. Ці потреби являються більш важливими, ніж гроші, для спонукання та вмотивованості до праці. |
Головна задача керівника – зробити так, щоб кожен відчував себе корисним та потрібним. Він повинен інформувати своїх підлеглих про плани. А також враховувати їх пропозиції по покращанню цих планів. Керівник повинен надавати своїм підлеглим можливість визначеної самостійності та самоконтролю над виконанням рутинних операцій. |
Факт обміну інформацією з підлеглими та їх участі в оперативних рішеннях дозволяє керівнику задовольняти основні потреби по взаємодії індивідів у в відчутті власної значимості. Факт задоволення потреб піднімає їх дух та зменшує протидію офіційному керівництву, тобто стимулює спілкування підлеглих з керівництвом. |
Теорії людських ресурсів |
Праця для більшості індивідів приносить задоволення. Індивідууми намагаються зробити свій внесок в реалізацію цілей, які вони розуміють та допомагають керівництву розробляти. Більшість індивідуумів здатні до самостійності, творчості, до відповідальності, а також до особистого самоконтролю на більш високому місці, ніж вони займають в ієрархії. |
Головною задачею керівника є краще використання людських ресурсів. Він повинен створити таку обстановку, в якій кожна людина може максимально проявити свої здібності, сприяти повній участі персоналу у вирішенні важливих проблем, постійно розширювати самостійність та самоконтроль у своїх підлеглих. |
Факт розширення впливу, самостійності та самоконтролю у своїх підлеглих потягне за собою пряме підвищення ефективності виробництва. Внаслідок цього отримане задоволення від праці може підвищитись, оскільки підлеглі найбільш повно використовують власні людські ресурси. |