Теми, рекомендовані для самостійного опрацювання:

1. Технологія проведення відбору кандидатів на посаду.

2. Методи оцінки особистих та ділових якостей претендентів на посаду.

3. Технологія проведення оцінки персоналу. Оціночні листи.

4. Адаптація персоналу. Види адаптації.

Практикум по темі

Ситуація 1

Уявіть себе менеджером персоналу, перед яким стоїть завдання розробити критерії оцінки результатів діяльності групи менеджерів опера­ційного рівня в компанії з виробництва автомобілів. Кожен з цих менеджерів контролює роботу 50-60 робітників складального цеху, і обов'язки їх приблизно однакові.

Запитання:

1. Якими показниками, на Вашу думку, доцільно оцінювати резуль­тати діяльності менеджерів операційного рівня даного підрозділу компанії?

2. Розмістіть запропоновані показники за рівнем важливості та аргументуйте свою позицію.

3. Як можна вдосконалити систему винагород з врахуванням запропонованих Вами критеріїв оцінки?

ТЕМА 8 ТЕХНОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІЗАЦІЇ

8.1 Управління соціальним розвитком персоналу.

8.2 Організація навчання персоналу.

8.3 Атестація персоналу.

8.4 Управління діловою кар’єрою.

8.5 Управління службово-професійним просуванням персоналу.

8.6 Управління кадровим резервом.

8.6 Управління нововведеннями в кадровій роботі.

Рекомендована література:

8.1 Управління соціальним розвитком персоналу

Соціальний розвиток охоплює весь механізм людської активності - послідовний ланцюг потреб, цілей, інтересів, мотивів, які спонукають людей до праці.

Управління соціальним розвитком орієнтується на людей, на створення належних умов праці та побуту, постійне їх покращення.

Основними цілями соціального розвитку є:

1. удосконалення соціальної структури персоналу (демографічний, професійно–кваліфікаційний склад, регулювання чисельності, підвищення культурного, освітнього, професійного, технічного рівня);

2. покращення ергономічних, психофізіологічних, санітарно–гігієнічних, естетичних умов праці;

3. забезпечення соціального страхування працівників, дотримання прав та соціальних гарантій;

4. стимулювання засобами матеріальної винагороди, заохочення групової та індивідуальної відповідальності;

5. створення та підтримка в колективі здорової морально–психологічної атмосфери;

6. розкриття інтелектуального потенціалу особистості;

7. зростання життєвого рівня працівників.

Основні фактори соціального середовища:

1. Потенціал відображає матеріально–технічні та організаційно–економічні можливості організації (розміри, територіальне розташування, кількісний та якісний склад працівників, обсяг продукції, традиції та імідж фірми).

2. Соціальна інфраструктура – комплекс об’єктів, призначених для життєзабезпечення працівників організації, задоволення соціально–побутових, культурних та інтелектуальних потреб:

• житловий фонд;

• медичні заклади;

• об’єкти освіти та культури;

• об’єкти торгівлі та громадського харчування;

• об’єкти побутового обслуговування;

• спортивні споруди;

• колективні дачні господарства тощо.

Організація в залежності від масштабів, форми власності, галузевої приналежності та інших умов може розпоряджатись власною інфраструктурою, або утримувати окремі її елементи, кооперуватися з іншими для створення спільної соціальної інфраструктури.

3. Умови та охорона праці.

Умови праці – сукупність психофізіологічних, санітарно–гігієнічних, естетичних та соціально–психологічних факторів виробничого середовища та трудового процесу, що впливають на здоров’я та працездатність людини. До них відносяться:

• безпечні умови праці;

• скорочення обсягів важких робіт;

• уникнення монотонної праці;

• раціональне використання перерв;

• наявність та зручність соціально–побутових приміщень.

Охорона праці призвана забезпечувати безпеку життя та здоров’я працівників і передбачає:

• встановлення єдиних нормативних вимог;

• державний нагляд за дотриманням законних прав працівників;

• забезпечення спеціальним одягом;

• харчування;

• попередження аварій та нещасних випадків.

4. Матеріальне винагородження трудового внеску – це ключовий фактор соціального розвитку.

Загальні грошові доходи працівника включають:

• заробітну плату;

• пенсії;

• стипендії;

• допомоги на дітей;

• вартість натуральних продуктів підсобного господарства;

• доходи від підприємницької діяльності, в т. ч. дивіденди та відсотки по вкладах.

5. Соціальний захист складають заходи по забезпеченню соціального страхування, дотримання громадянських прав та гарантій:

• мінімальний розмір оплати праці;

• нормальна тривалість робочого дня (при 40-годинному 5-денному тижні тривалість робочого дня 8 годин);

• компенсація за понаднормову роботу, щорічні оплачувані відпустки;

• відрахування в пенсійний та інші позабюджетні фонди соціального страхування;

• виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, матерям по догляду за дитиною, стипендій.

6. Соціально–психологічний клімат в колективі.

7. Неробочий час – відпочинок, ведення домашнього господарства.

8. Вільний час.

Завдання соціальної служби:

• засвоєння досвіду вирішення соціальних проблем;

• використання соціальних та гуманітарних технологій;

• дотримання соціальних норм, нормативів, стандартів;

• розробка та реалізація заходів, що забезпечують соціальне партнерство роботодавця та працівників;

• прогнозування та планування;

• організаційно–розпорядчі функції забезпечення заходів для реалізації програм соціального розвитку;

• використання стимулів до активної роботи по соціальному розвитку колективу;

• контроль за реалізацією соціальних заходів та інформування колективу про зміни.