Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
upr_per_metodichka.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
26.08.2019
Размер:
232.6 Кб
Скачать

Теми, рекомендовані для самостійного опрацювання:

  1. Задачі та напрямки маркетингу персоналу.

  2. Планування та прогнозування потреби в персоналі.

  3. Планування та аналіз показників праці.

  4. Планування продуктивності праці.

  5. Нормування праці та розрахунок чисельності персоналу.

Тема 7 технологія управління персоналом організації

План:

7.1. Найм, відбір та прийом персоналу.

7.2. Підбір та розстановка персоналу.

7.3. Ділова оцінка персоналу.

7.4 Соціалізація, профорієнтація та трудова адаптація персоналу

Рекомендована література:

7.1 Найм, відбір та прийом персоналу

Найм на роботу - це ряд, дій спрямованих на залучення кандидатів, що володіють якостями, необхідними для досягнення цілей організації.

Виділяють два основних шляхи залучення персоналу:

  1. за рахунок зовнішніх джерел;

  2. за рахунок внутрішніх джерел.

Альтернативою найму може бути понаднормова робота персоналу підприємства.

Виділяють такі етапи заміщення вакантної посади:

  1. розробка вимог до посади;

  2. широкий пошук претендентів (включаючи послуги кадрових агентств);

  3. перевірка претендентів (розгляд анкетних даних, тестування, співбесіда);

  4. відбір на посаду з числа декількох кращих кандидатів;

  5. підпис контракту.

Розглянемо, наприклад, основні принципові схеми заміщення посади керівника:

  1. заміщення досвідченими керівниками та спеціалістами, що підбираються із зовнішніх ресурсів (не з працівників організації);

  2. заміщення молодими спеціалістами, випускниками вузів;

  3. просування на вищу з нижчої посаду в межах організації;

  4. поєднання просування з ротацією в рамках підготовки резерву керівників.

Кожен із зазначених варіантів має переваги та недоліки. Так, перший варіант забезпечить достатньо широкий вибір кандидатів, але соціально-трудова адаптація нового працівника може тривати достатньо довго і немає гарантій, що працівник продемонструє свої вміння та навички на достатньому рівні у нових обставинах.

Щодо другого варіанту, то такий працівник, імовірно додасть свіжих ідей та інновацій, але, можливо, буде відчутний брак досвіду кандидата; це може частково компенсуватися ентузіазмом, бажанням самовираження та самореалізації.

Третій варіант дозволяє зростати власним співробітникам і задовольняти їх потреби у владі, причетності, самовираженні, служити мотивом для підвищення трудової віддачі для інших працівників; щодо недоліків, то це може викликати нездорову конкуренцію серед інших претендентів і складнощі новому керівнику здійснювати владні повноваження через неформальні стосунки з колегами в минулому.

Четвертий варіант виглядає достатньо привабливим, оскільки забезпечує мінімальний ризик втрати контролю над ситуацією, претендент заздалегідь готується до нової посади, набуває в процесі роботи необхідних знань та навичок; це дозволяє одночасно досягати цілей організації, зменшення витрат на заміщення посади та дозволяє будувати кар’єру співробітникам у співпраці з кадровою службою.

Звісно, для забезпечення найкращого ефекту необхідно врахувати максимальну кількість альтернатив і порівняти особисті та професійні якості претендентів. Для оцінки якостей претендентів використовуються спеціальні методики. Застосовуються послідовні перевірки ділових та особистих якостей кандидата. Формується багатоступенева система відбору кандидата, яка повинна включати перевірку його рівня освіти, особистих якостей, фактичних знань та навичок.

Виділяють такі етапи відбору претендентів:

  • попередній розгляд документів, що характеризує кандидатів;

  • проведення попередньої відбіркової бесіди;

  • заповнення бланку заяви та анкети претендента;

  • бесіда по найму;

  • тестування, перевірка професійних та особистих якостей;

  • перевірка рекомендації та послужного списку;

  • медичне обстеження (для деяких видів робіт вимагається обов’язковий висновок медичної комісії про придатність до роботи).

Зазначені етапи закінчуються відмовою кандидату або прийняттям на роботу. У відповідності з чинним законодавством України можна використовувати випробувальний термін або стажування, в результаті якого буде прийнято остаточне рішення про прийом на постійній основі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]