Національне життя

Національний гніт

• Поміщики були здебільшого поляки → національний гніт → зросла кількість селянських страйків. Протест проти низької плати і перешкоди еміграції з боку місцевої влади. Поміщики змушені були піти на поступки: ↑ заробітної плати, виїзд на сезонні роботи набрав організованих форм.

• Торгівля була виключно в руках євреїв, а на державні посади брали поляків.

• Дискримінація за національною ознакою лише згуртувала українців.

• «Просвіта»: культурно-просвітницька діяльність, робота по заснуванню українських позичкових кас, крамниць, утримувала мандрівних інструкторів з організації і раціонального ведення господарства.

Розвиток кооперативного руху

• 1904 – створення центру керування кооперативним рухом – «Ревізійного союзу українських кооперативів»

• Нові кооперативи: «Союз молочарських спілок», «Союз для збуту худоби», 1911 – «Сільськогосподарський крайовий союз торговельних спілок».

• Кооперативний рух зміцнив господарське становище багатьох селян, стримав процес обезземелення, давав фінансову допомогу.

Цілі боротьби українців

• Поділ Галичини на ЗХ і СХ, національна автономія для її української частини, заснування українського університету у Львові і загальне виборче право. Стратегічним завданням була незалежність України.

Боротьба в парламенті та галицькому сеймі

• 1902 – потужний хліборобський страйк, на якому добивалися загальне виборче право.

• 1907 – реформа парламенту, загальне виборче право → збільшення українського представництва.

• В галицькому сеймі тривала боротьба. Поляки зробили ставку на москвофілів, але вплив москвофілів швидкого зменшувався. Польська адміністрація вдалася до фальсифікації виборів, побиття жандармами українських селян. У відповідь Січинський здійснив замах на організатора цього всього Потоцького.

• В австрійському парламенті українців добивалися різних поступок в економічній та культурних сферах, основна вимога – автономія.

Боротьба з український університет

• 1871 – австрійський уряд дозволив змінити мову викладання в університеті з німецької на польську чи українську, а так як більшість професорів були поляки, то викладання велося польською мовою.

• Тоді почалася боротьба за окремий університет.

• 1901 – на вічі студенти вимагали створення паралельних груп з українською мовою викладання на усіх факультетах.

• 1902 – бойкот 600 українських студентів, які на знак протесту роз’їхалися для продовження навчання до університетів у Відні, Кракові, Празі.

• Розгорівся конфлікт між українськими та польськими студентами. Поляки створили «боївки», які нападали на студентів-українців.

• У липні 1910 – збройна сутичка, внаслідок якої загинув студент Адам Коцко.

• Австрійський імператор погодився збудувати окремий університет не пізніше 1916 року, але це не було виконано через початок війни.

• 1912 – інструкція з Відня з вимогою ставитися однаково до поляків та українців. Уряд взяв на себе зобов’язання ввести українську мову в державне діловодство краю і в навчання у Львівському університеті. Були збільшені дотації на культурні та господарські потреби українців, визнано товариство українських селян «Сільський господар». Один з лідерів народовців Романчук став заступником голови австрійського парламенту.

«Сокіл», «Січ», «Пласт»

• У Львові діяло підпільне товариство «Молода Україна», виховання молоді в нац. дусі.

• 1894 – спортивно-культурна організація «Сокіл», Боберський

• 1900 – перший гурток спортивно-фізкультурної організації «Січ». Всі організації об’єднувалися в Головному січовому комітеті, який у 1912 перейменовано на «Український січовий союз»

• 1911 – таємний гурток «Пласт», військове навчання

• 1912 – товариство «Січові стрільці», військове навчання молоді, утворене «Пластом»