Революція 1905 – 1907

Причини

• Економічний розвиток не супроводжувався поліпшенням життя

• Малоземелля та безземелля

• Національні інтереси: вільний розвиток української мови, відновлення у тій чи іншій формі Української держави

Зима – літо 1905

• 9 січня 1905 – «кривава неділя». Демонстрацію робітників у Петербурзі, яка несла петицію царю, було розстріляно = «розстріляли віру в доброго царя»

• Після того розпочалися масові страйки: 12 січня 1905 – в Києві, 17 січня – в Катеринославі.

• Поч. 1905 – селянський рух: вирубка лісу, захват в поміщицьких маєтках корму для худоби, Поділля і Волинь.

• Лютий – березень 1905 – боротьба селян на Лівобережжі та ПД Україні

• Царський уряд намагався спинити розгортання руху репресіями.

• 13 червня 1905 – повстання на кораблі флоту «Потьомкін», Вакуленчук, Матюшенко, Коваленко. Проти повсталих спрямували всю Чорноморську ескадру, але ескадра відмовилася відкрити вогонь по революційному броненосцю. «Потьомкін» виграв «німий бій».

• Літо 1905 – Всеросійська селянська спілка. Спілки – як органи влади селян, Мазуренко.

Радикалізація руху в жовтні – грудні 1905

• Народний рух швидко політизувався. Вимоги страйкарів: 8-годинний робочий день, демократичні свободи, знищення самодержавства, негайне скликання Установчих зборів.

• 17 жовтня 1905 – Маніфест Миколи II: громадянські свободи, особиста недоторканність, демократичні права. Законодавчий орган – державна дума.

• Селяни інтерпретували маніфест як дозвіл на захоплення поміщицьких земель.

• Противники монархій на мітингах вимагали цілковитого знищення монархії → погроми революціонерів.

• Прихильники монархії – чорносотенці

• Загальноросійські партії в Україні: російські ліберали – Конституційно-демократична партія (кадети) і «Союз 17 октября» («октябристи»); чорносотенці – «Союз русского народа»; соціалістичні партії – соціал-демократи і соціалісти-революціонери.

• Російські партії не обіцяли українцям навіть автономії.

• Українські партії: 1905 – РУП → УСДРП; УДП + УРП = УДРП

• Жовтень 1905 – перша рада робітничих депутатів в Катеринославі. Ради своїми рішеннями скорочували тривалість робочого дня до 8 годин, надавали допомогу безробітним.

• Формування профспілок. Завдання – захист інтересів робітників перед підприємцями.

• 11 листопада 1905 – повстання на головній базі Чорноморського флоту – крейсері «Очаків», Петро Шмідт, 16 листопада 1905 – влада придушила повстання.

• 18 листопада 1905 – повстання саперної бригади в Києві, Жаданівський. Заворушення серед саперів придушили.

Піднесення українського національного руху в роки революції

• Вимоги українців – автономія, лише одна з партій була за самостійність; ліквідація поміщицького землеволодіння, демократичні свободи, негайне скасування всіх попередніх заборон та мовно-культурних обмежень, усунення перепон на шляху розвитку національної культури.

• Листопад 1905 – закон, який дозволяв видання літератури національними мовами, створення культурно-освітніх товариств і відкриття національних театрів.

• Листопад 1905 – перша українська газета «Хлібороб» в Лубнах

• Грудень 1905 – в Києві «Громадська думка»; газета «Рада»

• Прагнучи не допустити українські видання, російська адміністрація вдалась до переслідування їх передплатників. «Або «Рада», або посада»

• 30 жовтня 1905 – перша «Просвіта» на землях Росії в Одесі, потім в Катеринославі (4 секції:драматична, вокально-музична, літературна та бібліотечна). «Просвіта» в Кам’янці-Подільському домоглася права ввести українську мову в початкових школах. В Києві – Грінченко, Лисенко, Коваленко. В Миколаєві – Аркас.

• Хоча було дозволено викладання українською мовою, все ж вся система освіти залишалася зросійщеною.

• Боротьба за впровадження української мови у вузах не була успішною в Києві, але україномовні відділення були відкриті в Одесі (О. Грушевський) та Харкові (М. Сумцов)

• I Дума:

• Почала роботу в травні 1906. Від України – 102 депутати. 45 депутатів створили свою власну парламентську громаду. Голова – Шраг. Журнал «Украинский вестник»

• В основі програми групи: земельна, освітня і питання автономії. + перебудова Росії на федерацію.

• II Дума:

• Січень 1907. Українське парламентське об’єднання – Трудова громада, 47 депутатів.

• Домагалися автономії, місцевого самоврядування, української мови в школі, суді та церкві.

• Часопис «Рідна Справа – Думські Вісті»

• II Дума була ще «лівішою» ніж попередня і у червні 1907 її було розпущено.