Національно-визвольний рух

Зміни після революції

• Особливості: на Галичині з національними вимогами виступали не тільки українці, а й поляки.

• Намісник Галичини – поляк – Агенор Ґолуховський. За цього намісника припинила існування ГРР, а 1859 р. було зроблено спробу перевести українську мову на латинську абетку.

• 1867 р. – конституція, оголосила міжнаціональну рівноправність у школах, державних установах і судах.

• Австро-Угорщина, яка стала конституційною монархією, не дозволяла собі відкритого переслідування укр. друкованого слова і відкритої заборони укр. культурно-просвітницьких об’єднань.

• Дозвіл частині населення брати участь у виборах ( і бути обраними) до австрійського і угорського парламентів, галицького і буковинського сеймів.

Москвофіли

• Др. пол. 60-х рр. – поява «москвофільства».

• Орієнтація на Росію, віра в керівну роль Росії в житті всього слов’янства, не визнавали існування українського народу та його мови, пропагували ідею «єдиної, неподільної, російської народності» від Карпат до Камчатки.

• На москвофільські позиції перейшла більшість старої української інтелігенції, зокрема й Головацький. + селянство

• 60-80-ті рр. – пік популярності москвофільства.

• 1870 р. – москвофіли заснували Руську раду, які самі вважали наступницею ГРР. Видавали 3 газети в Галичині, по одній на Буковині та Закарпатті.

• Мали свої установи, товариства, літ.-наукові збірники, намагалися нав’язати українцям «руську мову» (суміш укр., ром., польської та церковнослов’янської мов)

• Видання книжок на штучному «язичії», боротьба з пияцтвом (+)

Народовці

• Поч. 60-х рр., Шашкевич, орієнтація на український народ. Доводили, що українці – окремий народ від Кавказу до Карпат. Прагнули ↑ культурно-освітній рівень і нац.. свідомість , захистити укр. мову, літ. Підтримували діячів нац.-визвольного руху Наддніпрянщини, пропагували твори класиків української літератури.

• Поступово народовці стали провідною течією, витіснивши москвофілів.

• Видавали журнали: «Вечорниці», «Нива», «Мета», «Русалка», «Правда», 1879 – газета для селян «Батьківщина», з 1880 - у Львові газета «Діло»

• Відкривали товариства, установи, гуртки, культурно-освітні заклади.

• 1863 – громада у Львові

• 1864 – перший український професійний театр у Львові.

• 1868 – заснування «Просвіти». Мета – надання широкої освіченості народові. Знайомили народ з книжками про передові методи ведення с ∕ г, фінансували діяльність кооперативів («Сільський господар», «Народна торгівля», стразова компанія «Дністер»). Певний час «Просвіту» очолював Федорович (+)

• 1873 – Літературне товариство імені Шевченка. Мета – розвиток української словесності. Видавало журнали «Правда» і «Зоря».

• З 1892 р. змінило назву на Наукове товариство імені Шевченка. Ініціатива перетворення – Кониський. Три секції – філологічна (Франко +), історико-філософська, математично-природничо-медична. На чолі НТШ з 1897 по 1913 стояв Грушевський.

80-90 ті рр. Радикали

• Франко, Павлик, Терлецький – радикали, соціалізм.

• 1877 – 1878 – судовий процес над укр. радикалами.

• Радикали видавали декілька газет та журналів, пропаганда, прагнули посилити свій вплив у «Просвітах», критикували існуючий лад, москвофілів і народовців і прагнули захистити інтереси селян і робітників у конкретних справах.

• 1885 – радикальна організація Народна рада (продовження ГРР, праобраз партії)

• 1890 – компромісна угода між лідерами народовців і австрійським урядом - «нова ера» - певною мірою було легалізовано українське культурне життя, впроваджувався фонетичний правопис, розгорнуло свою діяльність НТШ. Нова ера тривала недовго, через відмову від політичних поступок, до 1894 р.

Буковина і Закарпаття

• Початок відродження на Буковині – 60-ті рр. «Буковинська трійця» - Федькович і брати Воробкевичі.

• 1875 – відкриття в Чернівцях університету.

• 1885 – Федькович почав видавати газету «Буковина»

• Становище на Закарпатті було найгірше: зугорщення, переслідування всього українського, панування москвофільський позицій.