99. Звуковловники та їх застосування.

Здатність наших вух визначати напрям звуків широко використала техніка.

Чутливість вух щодо точного ми визначення напрямів звуків можна збільшити, якщо прикласти до них довгі рупори (рис.124) Вона зростає пропорціонально збільшенню збільшенню віддалі між рупорами порівняно з віддаллю між нашими вухами, тобто в ^b/_a.

Уже під час світової війни цей метод застосовували, щоб визначити місце ворожих артилерійських батарей, підслухувати й визначати напрями підземної та підкопної роботи.

Останнім часом роблять дуже вдосконалені звуковловники, що дають змогу за шумом мотора дізнатися, що десь летить аероплан (рис. 125). Спостерігач прикладає до вух рупори, що обертаються навколо вертикальної осі й дають змогу визначити напрям звуків у горизонтальній площині. Другий спостерігач слухає в рупори, що обертаються навколо горизонтальної осі, і визначає напрям звуків у вертикальній площині.

Рис.124.

За допомогою таких звуковловників можна виявити. аероплан, що летить десь за хмарами, або навіть уночі.

Звуки під водою ловлять спеціальними звуковловниками, так званими гідрофонами, що являють собою різні типи мікрофонів. Гідрофонів звичайно вживають парами, що дає змогу не тільки ловити звук, який іде від підводного човна, а її визначати його напрям, а це має дуже велике значення, коли треба визначити місце підводного човна.

Таким способом на всьому шляху корабля можна вимірювати глибину й акустично вивчати профіль морського дна.

Рис.125.

Звуки, що поширюються в землі, виявляють геофонами — звуковловниками, прикладаючи їх мембраною до скелі або до землі.

Рис. 126.

Розглянемо дуже важливе застосування звуковловників під час геологічних розвідок (рис. 126). Ставимо парний геофон у точці В. На віддалі А від геофона видобувають сильний звук. Спостерігач у точці В наслідком цього почує кілька звуків. Одна звукова хвиля переходить з А до В по поверхні, а друга — лінією АСВ, відбиваючись від верхньої границі досліджуваної нашої твердої породи. Глибину її залягання визначають так само, як виміряють глибину моря. Третя хвиля прийде в В по ADB і утвориться наслідком відбиття від нижньої границі нашої твердої породи. Знаючи її напрям, можна визначити глибину нижньої границі породи, а звідси її товщину шара породи.

Відповіді до задач

§7

2. 1500 см/сек

3. 1195,2 км/год

4. 200 см/сек.

§9

2. 149 400 000 км

3. 44,4 км/год

4. 0,13 сек.

5. s = ct см

6. V = м/год

§16

2. 2 м/сек²

3. 0,5 м/сек²

4. 12,5 см/сек²

5. — 50 см/сек²

6. 0,4 м/сек²

7. 20 см/сек²

§ 17

6. 10 м/сек

7. 7,2 м/сек

8. 600 м сек

9. 13 м/сек

10. 17 м сек

11. 0,01 сек

12.

§ 18

3. 3600 м

4. 0,2 м/сек²; 20 м/сек

5. 750 м; 50 сек

6. 100 000 м/сек²; 500 м/сек

§ 20

2. 0,33 м/сек²; 1 хв.

3. 75 см/сек²; 20 сек

4. 115 м; 21,5 м/сек

5. 0,5 м/сек²; 20 сек.

6. 34 сек.

7. 9 сек.; 2,7 м/сек

8. 50 сек.; 500 м

9. 10 сек.

10. 

11. 5 сек; d₁=15 м

12. 750 м

13. 0,2 м/сек; 20 сек

14. 150000 м/сек²;0,004 сек.

15. 200000 м/сек²;0,001 сек.

§ 24

1. 76,4 м/сек; 7,8 сек.

2. 8,7 сек.

3.

4. 176,4 м.

5. 14,1 сек.

6. 19,6 м/сек; 2 сек.

7. 200 м

8. 490 м; 98 м/сек

9. 8200 м

10. 0,045 сек

11. 44,1 м

12. 63,7 м

§ 25

5. 4,9 м

6. м/сек; 4,5 сек

7. 98 м/сек

8. 18 км; 2 хв.

9. 19,6 м; 2 сек

10. 4,7 сек; 446 м/сек

11. 6 км; 20,4 сек.

12. ;

13. t

§ 30

7. 50 дин

8. 4 см/сек²

9. 5 г

10. 981 дина

11. n дин

12. дин

§ 31

4. 48900 дин

§ 32

1. 50 кг

2. 1 кг

3. 20,4 КГ

4. 1 г

5. 40000 кг

6. 200 сн

7. 102 кг

8. 250 т

9. 24 см/сек²

10. 4900 дин

§ 33

4. 30 см/сек

5. 250 дин

6. 163 кг

7. 0,013 сек

8. 120000 кг

§ 34

4. 4 м/сек

5. 330 м/сек

§ 36

2. 6,7 км/год; 3 хв.

3. 5,2 м/сек

4. 0,7 м/сек

5. 4 м/сек

§ 37

2. 4 м/сек

3. 10 м/сек

§ 38

5. 4,9 см

6. 3 сек; 1500 м

8. 500 м

9. 70 м

§ 39

7. не змінюється

8.

9. 0

10. 21 км; 50 сек

§ 41

3. 4,2 м/сек

§ 43

4. 0,00007 рад/сек

5. 465 м/сек

6. 233 м/сек

§ 47

6. 0,03 г (на 1 грам)

7. 1/800 рад/сек

8. 20 м

10. 6,4 г

§ 53

5. 0,022 дин

6. 2*10²⁷т

9. 8 км/сек

§ 56

1. а) 64,7 кг

б)60,6 кг

в)5000 дин

г)51,3 дин

§ 57

1. 14,14 кг під кутом 45 до Р₁ та Р₄

§ 61

1. 28,9 кг

2. а)27 кг

б)50 кг

в)96,6 кг

г)286,8 кг

д)25,09

3. Не може

§ 62

3. На віддалі 20 см від вантажу 80 кг

4. 400 кг;30 см від Р

5. а)80 кг; 50 см від Р

б) 100 кг; 7 см від Р

в) 9000 дин; 60 см від Р

§ 63

1. Р=40 кг; Q=10 кг

а) Р=30 кг; Q=10 кг

б) Р=45 кг; Q=5 кг

в) Р=45 кг; Q=12 кг

§ 68

1. 425 кг; 175 кг

2. 125 кг; 225 кг

§ 69

6. 29,43 Дж

7. 1000 вел. калорій

§ 71

7. 8,7 квт

8. 25 кін.с.

§ 72

1. 1,7 кгм/сек

2. 225 кг

3. 2,5 м

4. 20 кін.с.

5. 249 кг

6. 13,5 т

§ 73

4. 10⁷кгм

5. 16,6 квт-22,5 кін.с.

6. 66,7 квтг

7. 2000 кг

8. 157,5 кдж

9. 1,4 м/сек; у 500 раз.

§ 74

3. 2500 кгм

4. W_к=5*10⁶кгм

W_р=3*10⁶кгм

5. 2,5 год

§ 75

7. 9367 вел. калорій

8. 215 вел. калорій

9. 20 кг

§ 78

6. 1000 мб

7. 60 м

8. 300 т

§ 80

4. 900кг

5. 15 кг

6. 500кг

7. 20т

§ 81

3. 876,8 кг/см²

4. 34 кг

5. 25 м

§ 82

2. 1,6 кг

3. 4,35 кг

4. 10 т

§ 83

3. 296 г

4. 300 г

§ 84

3. 10 см

4. 34 см

§ 86

1. 2 кг;1,6 кг;27,2 кг

2. не зміниться

§ 89

2. 320 кг

3. 7,8 г/см³

4. 158 г;162 г

6. Питома вага 10,5 г/см³-срібло

7. Міді-628 г, цинку-212г

§ 91

3. 4,4 см

4. 4500т

5. 6,4 т

6. 0,5

§ 96

3. 15,5 т

4. 8 км

5. 19,5 ат

6. 25,825 т

§ 97

3. 13 м

4. 34 см

§ 98

2. 1000 м

3. 540 м

§ 99

3. 2л

4. 950 мм

5. 200л

6. 2,5 ат

7. 2ат

8. 1,5 раза

9. 3,6 ат

10. 16 ат

§ 100

3. 10,3 г

§ 103

3. 772 мм

§ 107

5. 163,3мм

6. 12

§ 109

2. Більше 1 кг на 0,15 г

3. 2,7013 г/м³

4. 890 г

§ 110

2. 2952 кг

3. 8160 кг

§ 125

1. а) 4; б) 10⁵; в) 0,5; г) 1000;

д) 0,001

2. а)0,001 сек; б) 0,00001 сек; в) 10 сек

3. 8,66 см

§ 127

4. а) 628 см/сек

-136500 см/сек²

б) 0 см/сек

-157700см/сек²

в) -1257 см/сек

0 см/сек²

§ 128

1. 99,5 см

4. 6,34 сек.

5. 69

6. 966, 1 см/сек²

§ 130

1. В 4 рази

2. 1971,6 ерга

3. W_к=1683 ерги

W_р=288,6 ерга

§ 141

1. 20 м/сек

2. 12 сек

3. 2,5 см

4. 462,4 м/сек

§ 144

4. 2656 м

6. 818С

7. 3000 м/сек

§ 145

6. 480 герців

§ 146

1. 96,7 м

2. 2,8 см

ЗМІСТ

І. РУХ. 1

1.Рух — форма існування матерії. 1

2.Перетворення одних форм руху в інші. 1

3.Механічний рух. 2

4.Відносний рух. 2

5.Рівномірний прямолінійний рух. 5

6.Шлях, час і швидкість рівномірного руху. 6

7.Одиниці швидкості. 7

8.Швидкість — вектор. 8

9. Рівняння рівномірного прямолінійного руху. 9

10.Графік швидкості і путі рівномірного прямолінійного руху. 10

11.Нерівномірний рух. Середня швидкість. 12

12.Швидкість у даний момент або в даній точці шляху. 13

13.Графік швидкості нерівномірного руху. 14

14.Рух рівномірно-змінний. 15

15.Прискорення. 16

16.Одиниці прискорення. 17

17.Формули швидкості рівномірно - змінного руху. 18

18.Пройдений шлях при рівноприскореному русі. 20

19.Пройдений шлях при рівносповільненому русі. 22

20.Формули рівномірно-змінного руху. 23

21.Графік швидкості рівноприскореного руху. 24

22.Вільне падіння тіл. 26

23.Закони вільного падіння. 27

24.Рух тіла, кинутого вертикально вгору. 30

II. ЗАКОНИ НЬЮТОНА. 32

25.Виникнення і розвиток механіки. 32

26.Перший закон Ньютона. 34

27.Сила. 34

28.Маса і густина. 35

29.Другий закон Ньютона. 36

30.Вага тіла. 39

31.Імпульс сили і кількість руху. 41

32.Третій закон Ньютона. 42

III. ДОДАВАННЯ РУХІВ. 45

33.Додавання двох рівномірних прямолінійних рухів. 45

34. Додавання швидкостей. 47

35. Розклад швидкостей. 49

36.Рух тіла, кинутого в горизонтальному напрямі. 51

37.Рух тіла, кинутого під кутом до горизонту. 54

IV. ОБЕРТАЛЬНИЙ РУХ 55

38.Поняття про обертальний рух. 55

39.Кутова швидкість. 57

40.Залежність між лінійною й кутовою швидкістю. 58

41.Напрям швидкості тіла, що рухається по колу. 59

42.Формула доцентрової сили. 62

43.Відцентрова сила. 62

V. ЗАКОН ВСЕСВІТНЬОГО ТЯЖІННЯ НЬЮТОНА 66

44. Коловий рух світил. 66

45.Закони Кеплера. 67

46. Закон всесвітнього тяжіння. 68

47. Дослідна перевірка закону всесвітнього тяжіння. 70

48. Визначення маси і густини Землі. 71

49. Залежність прискорення від широти місця. 71

VI. СТАТИКА 74

50. Графічне зображення сил. 74

51. Додавання сил, що діють в напрямі однієї прямої. 75

52. Додавання двох сил, прикладених до однієї точки під кутам одна до одної. 76

53. Додавання кількох сил. 78

54. Зрівноважувальна сила. 79

55. Розклад сил. 80

56. Приклади розкладу сил. 81

57. Додавання паралельних сил. 83

58. Розклад сили на дві паралельні. 85

59. Додавання паралельних сил, напрямлених у різні сторони. 86

60. Центр ваги. 86

61. Обертаючий момент. 87

62. Приклади розв'язування задач. 88