- •2.Перетворення одних форм руху в інші.
- •3.Механічний рух.
- •4.Відносний рух.
- •5.Рівномірний прямолінійний рух.
- •6.Шлях, час і швидкість рівномірного руху.
- •7.Одиниці швидкості.
- •8.Швидкість — вектор.
- •9. Рівняння рівномірного прямолінійного руху.
- •10.Графік швидкості і путі рівномірного прямолінійного руху.
- •11.Нерівномірний рух. Середня швидкість.
- •12.Швидкість у даний момент або в даній точці шляху.
- •13.Графік швидкості нерівномірного руху.
- •14.Рух рівномірно-змінний.
- •15.Прискорення.
- •16.Одиниці прискорення.
- •17.Формули швидкості рівномірно - змінного руху.
- •18.Пройдений шлях при рівноприскореному русі.
- •19.Пройдений шлях при рівносповільненому русі.
- •20.Формули рівномірно-змінного руху.
- •21.Графік швидкості рівноприскореного руху.
- •22.Вільне падіння тіл.
- •23.Закони вільного падіння.
- •24.Рух тіла, кинутого вертикально вгору.
- •II. Закони ньютона.
- •25.Виникнення і розвиток механіки.
- •26.Перший закон Ньютона.
- •27.Сила.
- •28.Маса і густина.
- •29.Другий закон Ньютона.
- •30.Вага тіла.
- •31.Імпульс сили і кількість руху.
- •32.Третій закон Ньютона.
- •III. Додавання рухів.
- •33.Додавання двох рівномірних прямолінійних рухів.
- •34. Додавання швидкостей.
- •35. Розклад швидкостей.
- •36.Рух тіла, кинутого в горизонтальному напрямі.
- •37.Рух тіла, кинутого під кутом до горизонту.
- •IV. Обертальний рух
- •38.Поняття про обертальний рух.
- •39.Кутова швидкість.
- •40.Залежність між лінійною й кутовою швидкістю.
- •41.Напрям швидкості тіла, що рухається по колу.
- •42.Формула доцентрової сили.
- •43.Відцентрова сила.
- •V. Закон всесвітнього тяжіння ньютона
- •44. Коловий рух світил.
- •45.Закони Кеплера.
- •46. Закон всесвітнього тяжіння.
- •47. Дослідна перевірка закону всесвітнього тяжіння.
- •48. Визначення маси і густини Землі.
- •49. Залежність прискорення від широти місця.
- •VI. Статика
- •50. Графічне зображення сил.
- •51. Додавання сил, що діють в напрямі однієї прямої.
- •52. Додавання двох сил, прикладених до однієї точки під кутам одна до одної.
- •53. Додавання кількох сил.
- •54. Зрівноважувальна сила.
- •55. Розклад сил.
- •56. Приклади розкладу сил.
- •57. Додавання паралельних сил.
- •58. Розклад сили на дві паралельні.
- •59. Додавання паралельних сил, напрямлених у різні сторони.
- •6 0. Центр ваги.
- •61. Обертаючий момент.
- •62. Приклади розв'язування задач.
- •VII. Робота і енергія
- •63. Робота.
- •64. Графічне зображення роботи.
- •65. Потужність.
- •66. Кінетична енергія.
- •67. Потенціальна енергія.
- •68. Закон зберігання й перетворення енергії.
- •V III. Коливання і хвилі.
- •70. Рівняння гармонічного коливального руху.
- •71. Графік гармонічного коливання.
- •72. Швидкість при гармонічному коливальному русі.
- •73. Прискорення гармонічного коливального руху.
- •74. Математичний маятник.
- •75. Фізичний маятник.
- •76. Перетворення енергії при гармонічному коливанні.
- •77. Слабнення коливань.
- •78. Додавання коливань.
- •79. Передавання коливань від одного тіла до другого.
- •80. Резонанс.
- •81. Хвилі.
- •82. Утворення поперечних хвиль.
- •83. Зв’язок між довжиною хвилі, періодом коливань й швидкістю поширення хвиль.
- •84. Поздовжні хвилі.
- •85. Взаємодія хвиль. Інтерференція.
- •86. Стоячі хвилі.
- •IX. Звук.
- •87. Коливання звучащого тіла.
- •88. Поширення звука.
- •89. Швидкість поширення звука.
- •90. Висота тону.
- •91. Основний тон і обертони струни.
- •92. Тембр звука.
- •93. Резонанс і резонатори.
- •94. Лабораторна робота. Визначення довжини хвилі за методом резонансів.
- •95. Відбивання звукових хвиль.
- •96. Інтерференція звука. Биття.
- •97. Ефект Допплера.
- •98. Фізика вуха.
- •99. Звуковловники та їх застосування.
- •Відповіді до задач
- •VII. Робота і енергія 91
- •VIII. Коливання і хвилі. 102
- •IX. Звук. 138
VII. Робота і енергія
63. Робота.
Щоб надати руху візкові з вантажем, підняти вантаж, розпиляти дрова, забити гвіздок, розтягти пружину, нам доводиться змінювати положення перелічених вище речей або їх стан. Дії, які ми виконуємо, щоб надати руху візкові, або розтягти пружину, чи забити гвіздок, неоднакові, але при цих діях ми повинні прикласти силу, під впливом якої переміщатиметься візок, гвіздок, кінець пружини й інші речі, до яких ми прикладаємо силу.
Якщо тіло , діючи на тіло з будь-якою силою, переміщує його, то говорять, що тіло виконує роботу.
Прикладаючи силу, ми змушуємо рухатися візок, підіймаємо вантаж, переміщуємо кінці розтягненої пружини. У всіх цих випадках точка прикладання сили переміщається. Якщо при дії сили немає переміщення, то немає й роботи. Важкий вантаж, що лежить на стільці, діє на стілець своєю вагою, але стілець не переміщається, отже ніякої роботи не виконується.
Розглянемо кілька випадків роботи.
1. Припустимо, що при переміщенні тіла діюча сила натрапляє на опір, супротивний силі і величиною рівний їй. На цей раз тіло або залишиться в спокої, або, якщо воно вже рухалося після початкового поштовху, воно рухатиметься далі рівномірно із швидкістю
Коли б не було сили , то тіло під впливом опору зупинилося б. Отже робота сили , що переміщає тіло із сталою швидкістю, полягає в тому, що підтримує незмінною швидкість рухомого тіла.
Цілком. природно припустити, що робота сили пропорційна величині діючої сили і величині відстані , на яку перемістилася точка прикладання сили в напрямі цієї сили. Позначаючи роботу буквою , при відповідному доборі одиниць можемо написати:
Робота вимірюється добутком сили на шлях, пройдений точкою прикладання сили в напрямі даної сили.
2. Якщо на тіло діє тільки сила і ніякого зовнішнього опору немає, то під впливом сили тіло набуває прискорення. В цьому випадку виконується робота для перемагання інерції тіла. І на цей раз робота виміряється добутком діючої сили на шлях, пройдений в напрямі цієї сили.
3. Можуть бути випадки, коли виконується робота і для перемагання опору і для надання прискорення. Якщо сила опору рухові , менша, ніж прикладена сила , то за силу, що надає прискорення, доводиться вважати різницю і робота в цьому випадку . Частина роботи вданому випадку витрачається на перемагання опору, частина — щоб надати прискорення.
Такий випадок ми маємо, наприклад, коли поїзд рушає із станції: частина роботи сили тяги витрачається, щоб перемогти тертя та опір повітря, а частина — щоб надати поїздові прискорення.
4. У тих випадках, коли при переміщенні змінюється напрям сили, або її величина, ми можемо обчислити роботу, поділивши пройдений шлях на найдрібніші дільниці, на кожній з яких можна було б вважати напрям і величину сили за сталі. Склавши роботи на всіх дільницях, матимемо роботу на всьому пройденому шляху.
Хай сила діє на тіло в точці в напрямі (рис. 72). Тіло ж, в наслідок тих чи інших причин, може рухатись тільки в напрямі що утворює кут а з напрямом сили .
Рис. 72
Розкладемо силу за правилом паралелограма на дві складових: в напрямі руху і перпендикулярно до Сила не впливає безпосередньо на рух тіла в напрямі Діючою силою являється .
В цьому випадку робота вимірюються добутком сили на шлях:
Отже робота дорівнює добуткові сили на пройдений шлях та на косинус кута між напрямом сили і напрямом переміщення.
Окремі випадки.
а) Напрям сили однаковий з напрямом руху.
Така робота при вертикальному підійманні вантажу.
б) Напрям сили перпендикулярний до напряму руху.
в) Сила, напрямлена протилежно до напряму руху тіла.
За одиницю роботи береться 1 джоуль (Дж).
Вправи.
Камінь, що важить 3 кг, піднято вгору на висоту 1 м. Обчислити роботу, витрачену на підіймання.
Людина, що важить 70 кг, зійшла на гору, заввишки 6100 м. Визначити роботу, яку виконала людина.
Коли виконується більше роботи: при вертикальному підійманні тіла, що важить кілограмів, на висоту метрів, чи при підійманні цього тіла по похилій площині, висота якої також дорівнює метрам? Тертя до уваги не брати (рис. 73).
Рис. 73