- •2.Перетворення одних форм руху в інші.
- •3.Механічний рух.
- •4.Відносний рух.
- •5.Рівномірний прямолінійний рух.
- •6.Шлях, час і швидкість рівномірного руху.
- •7.Одиниці швидкості.
- •8.Швидкість — вектор.
- •9. Рівняння рівномірного прямолінійного руху.
- •10.Графік швидкості і путі рівномірного прямолінійного руху.
- •11.Нерівномірний рух. Середня швидкість.
- •12.Швидкість у даний момент або в даній точці шляху.
- •13.Графік швидкості нерівномірного руху.
- •14.Рух рівномірно-змінний.
- •15.Прискорення.
- •16.Одиниці прискорення.
- •17.Формули швидкості рівномірно - змінного руху.
- •18.Пройдений шлях при рівноприскореному русі.
- •19.Пройдений шлях при рівносповільненому русі.
- •20.Формули рівномірно-змінного руху.
- •21.Графік швидкості рівноприскореного руху.
- •22.Вільне падіння тіл.
- •23.Закони вільного падіння.
- •24.Рух тіла, кинутого вертикально вгору.
- •II. Закони ньютона.
- •25.Виникнення і розвиток механіки.
- •26.Перший закон Ньютона.
- •27.Сила.
- •28.Маса і густина.
- •29.Другий закон Ньютона.
- •30.Вага тіла.
- •31.Імпульс сили і кількість руху.
- •32.Третій закон Ньютона.
- •III. Додавання рухів.
- •33.Додавання двох рівномірних прямолінійних рухів.
- •34. Додавання швидкостей.
- •35. Розклад швидкостей.
- •36.Рух тіла, кинутого в горизонтальному напрямі.
- •37.Рух тіла, кинутого під кутом до горизонту.
- •IV. Обертальний рух
- •38.Поняття про обертальний рух.
- •39.Кутова швидкість.
- •40.Залежність між лінійною й кутовою швидкістю.
- •41.Напрям швидкості тіла, що рухається по колу.
- •42.Формула доцентрової сили.
- •43.Відцентрова сила.
- •V. Закон всесвітнього тяжіння ньютона
- •44. Коловий рух світил.
- •45.Закони Кеплера.
- •46. Закон всесвітнього тяжіння.
- •47. Дослідна перевірка закону всесвітнього тяжіння.
- •48. Визначення маси і густини Землі.
- •49. Залежність прискорення від широти місця.
- •VI. Статика
- •50. Графічне зображення сил.
- •51. Додавання сил, що діють в напрямі однієї прямої.
- •52. Додавання двох сил, прикладених до однієї точки під кутам одна до одної.
- •53. Додавання кількох сил.
- •54. Зрівноважувальна сила.
- •55. Розклад сил.
- •56. Приклади розкладу сил.
- •57. Додавання паралельних сил.
- •58. Розклад сили на дві паралельні.
- •59. Додавання паралельних сил, напрямлених у різні сторони.
- •6 0. Центр ваги.
- •61. Обертаючий момент.
- •62. Приклади розв'язування задач.
- •VII. Робота і енергія
- •63. Робота.
- •64. Графічне зображення роботи.
- •65. Потужність.
- •66. Кінетична енергія.
- •67. Потенціальна енергія.
- •68. Закон зберігання й перетворення енергії.
- •V III. Коливання і хвилі.
- •70. Рівняння гармонічного коливального руху.
- •71. Графік гармонічного коливання.
- •72. Швидкість при гармонічному коливальному русі.
- •73. Прискорення гармонічного коливального руху.
- •74. Математичний маятник.
- •75. Фізичний маятник.
- •76. Перетворення енергії при гармонічному коливанні.
- •77. Слабнення коливань.
- •78. Додавання коливань.
- •79. Передавання коливань від одного тіла до другого.
- •80. Резонанс.
- •81. Хвилі.
- •82. Утворення поперечних хвиль.
- •83. Зв’язок між довжиною хвилі, періодом коливань й швидкістю поширення хвиль.
- •84. Поздовжні хвилі.
- •85. Взаємодія хвиль. Інтерференція.
- •86. Стоячі хвилі.
- •IX. Звук.
- •87. Коливання звучащого тіла.
- •88. Поширення звука.
- •89. Швидкість поширення звука.
- •90. Висота тону.
- •91. Основний тон і обертони струни.
- •92. Тембр звука.
- •93. Резонанс і резонатори.
- •94. Лабораторна робота. Визначення довжини хвилі за методом резонансів.
- •95. Відбивання звукових хвиль.
- •96. Інтерференція звука. Биття.
- •97. Ефект Допплера.
- •98. Фізика вуха.
- •99. Звуковловники та їх застосування.
- •Відповіді до задач
- •VII. Робота і енергія 91
- •VIII. Коливання і хвилі. 102
- •IX. Звук. 138
29.Другий закон Ньютона.
Зміна швидкості руху тіла залежить від величини діючої сили і часу її дії. Величезна сила тиску порохових газів у стволі гармати за короткий час надає снарядові дуже великої швидкості. Цілком зрозуміло, що такої швидкості не можемо надати снарядові, штовхаючи його руками. Камінь падає на землю прискорено. Що довше падає камінь, то більша стає його швидкість.
Щоб порівнювати між собою різні рухи, треба встановити міру для виміру рухів. У механіці за міру руху приймають добуток маси рухомого тіла на швидкість його руху:mv . Цей добуток називається кількістю руху. Цілком зрозуміло, що коли більшає швидкість руху тієї самої маси, ми можемо говорити про збільшення кількості руху цієї маси. Так само з двох мас, що рухаються з однаковою швидкістю, більшу кількість руху має більша маса.
Другий закон Ньютона формулюється так: зміна кількості руху пропорційна до прикладеної сили і відбувається в тому напрямі, в якому діє сила.
Якщо маса m , що рухалася з швидкістю v , від дії сталої сили f протягом t секунд стала рухатися з швидкістю v1 , то кількість руху змінилась за t секунд на mv1-mv . За кожну секунду зміна кількості руху дорівнювала . За другим законом Ньютона ця зміна пропорційна до діючої сили f :
(1)
де k — коефіцієнт, що залежить від вибраних нами одиниць.
Поділивши обидві частини рівності (1) на m , дістаємо:
(2)
Через те, що є зміна швидкості за одиницю часу, тобто прискорення a , можна рівність (2) записати так:
(3)
Прискорення пропорційне до сили. Чим більша сила, яка діє на тіло, то більшого прискорення надає вона даному тілу.
Отже, різні сили можна порівнювати одну з одною за величиною прискорень, яких вони надають тому самому тілу. Якщо яка-небудь сила надала певному тілу прискорення в n разів більшого, ніж друга сила, то перша з цих сил в n разів більша від другої сили.
Якщо сила f надає масі m якого-небудь прискорення a , то та сама сила f масі m1 надає прискорення:
(4)
Поділивши рівність (3) на рівність (4), дістаємо:
(5)
Прискорення, яких надає та сама сила різним масам, обернено пропорційна до мас.
Порівнюючи зроблені висновки, ми пересвідчуємося, що другий закон Ньютона встановлює залежність між зміною руху і силою, яка спричиняє цю зміну.
Прискорення, надане тілу, прямо пропорційне до сили і обернено пропорційне до маси тіла.
Цей висновок можна зробити на підставі рівняння (3):
.
Підібравши відповідні одиниці для виміру сили, ми можемо коефіцієнт k зробити рівним одиниці, і наша формула (3) матиме такий вигляд:
.
Розв'язуючи цю формулу відносно f , дістаємо:
Сила вимірюється добутком маси на прискорення.
Якщо в цій формулі прийняти m = 1 г, a=1см/с2 , то для f дістанемо значення, яке дорівнює f=1г*1см/сек2=1г*см/сек2 .
За одиницю сили у фізиці прийнята така сила, яка масі на 1 г надає прискорення 1см/сек2.
Запитання та вправи.
Що називається масою тіла?
Якими одиницями виміряється маса тіла?
Що називається в механіці силою?
У чому полягає другий закон Ньютона?
Яка залежність між силою, масою і прискоренням, що його набуває дана маса?
Яка потрібна сила, щоб масі на 5 г надати прискорення 10 см/сек2 ?
Яке прискорення дістане маса 100 г, на яку діє сила 400 Н?
Якій масі сила на 15 Н надасть прискорення 3 см/сек2 ?
Важок на 1 г падає з прискоренням 981 см/сек2 , бо на нього діє сила притягання Землі, рівна 1 г. Визначити, чому дорівнює сила на 1 г.
Тіло масою n грамів від дії сили набуває прискорення в 1 см/сек2 . Знайти величину сили, що діє на тіло.