- •2.Перетворення одних форм руху в інші.
- •3.Механічний рух.
- •4.Відносний рух.
- •5.Рівномірний прямолінійний рух.
- •6.Шлях, час і швидкість рівномірного руху.
- •7.Одиниці швидкості.
- •8.Швидкість — вектор.
- •9. Рівняння рівномірного прямолінійного руху.
- •10.Графік швидкості і путі рівномірного прямолінійного руху.
- •11.Нерівномірний рух. Середня швидкість.
- •12.Швидкість у даний момент або в даній точці шляху.
- •13.Графік швидкості нерівномірного руху.
- •14.Рух рівномірно-змінний.
- •15.Прискорення.
- •16.Одиниці прискорення.
- •17.Формули швидкості рівномірно - змінного руху.
- •18.Пройдений шлях при рівноприскореному русі.
- •19.Пройдений шлях при рівносповільненому русі.
- •20.Формули рівномірно-змінного руху.
- •21.Графік швидкості рівноприскореного руху.
- •22.Вільне падіння тіл.
- •23.Закони вільного падіння.
- •24.Рух тіла, кинутого вертикально вгору.
- •II. Закони ньютона.
- •25.Виникнення і розвиток механіки.
- •26.Перший закон Ньютона.
- •27.Сила.
- •28.Маса і густина.
- •29.Другий закон Ньютона.
- •30.Вага тіла.
- •31.Імпульс сили і кількість руху.
- •32.Третій закон Ньютона.
- •III. Додавання рухів.
- •33.Додавання двох рівномірних прямолінійних рухів.
- •34. Додавання швидкостей.
- •35. Розклад швидкостей.
- •36.Рух тіла, кинутого в горизонтальному напрямі.
- •37.Рух тіла, кинутого під кутом до горизонту.
- •IV. Обертальний рух
- •38.Поняття про обертальний рух.
- •39.Кутова швидкість.
- •40.Залежність між лінійною й кутовою швидкістю.
- •41.Напрям швидкості тіла, що рухається по колу.
- •42.Формула доцентрової сили.
- •43.Відцентрова сила.
- •V. Закон всесвітнього тяжіння ньютона
- •44. Коловий рух світил.
- •45.Закони Кеплера.
- •46. Закон всесвітнього тяжіння.
- •47. Дослідна перевірка закону всесвітнього тяжіння.
- •48. Визначення маси і густини Землі.
- •49. Залежність прискорення від широти місця.
- •VI. Статика
- •50. Графічне зображення сил.
- •51. Додавання сил, що діють в напрямі однієї прямої.
- •52. Додавання двох сил, прикладених до однієї точки під кутам одна до одної.
- •53. Додавання кількох сил.
- •54. Зрівноважувальна сила.
- •55. Розклад сил.
- •56. Приклади розкладу сил.
- •57. Додавання паралельних сил.
- •58. Розклад сили на дві паралельні.
- •59. Додавання паралельних сил, напрямлених у різні сторони.
- •6 0. Центр ваги.
- •61. Обертаючий момент.
- •62. Приклади розв'язування задач.
- •VII. Робота і енергія
- •63. Робота.
- •64. Графічне зображення роботи.
- •65. Потужність.
- •66. Кінетична енергія.
- •67. Потенціальна енергія.
- •68. Закон зберігання й перетворення енергії.
- •V III. Коливання і хвилі.
- •70. Рівняння гармонічного коливального руху.
- •71. Графік гармонічного коливання.
- •72. Швидкість при гармонічному коливальному русі.
- •73. Прискорення гармонічного коливального руху.
- •74. Математичний маятник.
- •75. Фізичний маятник.
- •76. Перетворення енергії при гармонічному коливанні.
- •77. Слабнення коливань.
- •78. Додавання коливань.
- •79. Передавання коливань від одного тіла до другого.
- •80. Резонанс.
- •81. Хвилі.
- •82. Утворення поперечних хвиль.
- •83. Зв’язок між довжиною хвилі, періодом коливань й швидкістю поширення хвиль.
- •84. Поздовжні хвилі.
- •85. Взаємодія хвиль. Інтерференція.
- •86. Стоячі хвилі.
- •IX. Звук.
- •87. Коливання звучащого тіла.
- •88. Поширення звука.
- •89. Швидкість поширення звука.
- •90. Висота тону.
- •91. Основний тон і обертони струни.
- •92. Тембр звука.
- •93. Резонанс і резонатори.
- •94. Лабораторна робота. Визначення довжини хвилі за методом резонансів.
- •95. Відбивання звукових хвиль.
- •96. Інтерференція звука. Биття.
- •97. Ефект Допплера.
- •98. Фізика вуха.
- •99. Звуковловники та їх застосування.
- •Відповіді до задач
- •VII. Робота і енергія 91
- •VIII. Коливання і хвилі. 102
- •IX. Звук. 138
59. Додавання паралельних сил, напрямлених у різні сторони.
Р івнодійна двох паралельних сил, напрямлених у різні сторони, дорівнює їх різниці і напрямлена в сторону більшої сили. Точка прикладання рівнодійної міститься з боку більшої сили, і віддалі точки прикладання рівнодійної від точок прикладання даних сил обернено пропорційні до даних сил.
Д
Рис. 63
ві рівні й паралельні сили, напрямлені прямо протилежно, називається «парою сил» (рис. 63).Пара сил спричиняє обертовий рух тіла.
6 0. Центр ваги.
На кожну частинку тіла діє сила тяжіння, напрямлена вертикально вниз (рис. 64).
Склавши ці сили, матимемо рівнодійну , що дорівнює вазі тіла і прикладена в якійсь точці даного тіла.
Т
Рис. 64
очка прикладання рівнодійної всіх елементарних сил тяжіння, що діють на частинки тіла, називається центром ваги тіла.Якщо однорідне тіло симетричне відносно будь-якої точки, то центр ваги такого тіла лежить у центрі симетрії.
Ц ентр ваги однорідного стрижня лежить у середині стрижня. Центр ваги прямокутника лежить на перетині діагоналей (рис.65). Центр ваги кільця лежить у його геометричному центрі (рис. 66). Центр ваги кулі — в її геометричному центрі.
Якщо однорідне тіло симетричне відносно осі,то центр ваги цього тіла лежить на його осі. Центр ваги циліндра лежить на середині його осі (рис. 67).
Якщо вертикальна лінія з центра ваги проходить через точку опори або опорну площину, то дія сили тяжіння буде зрівноважена опором опори, і тіло буде в рівновазі (рис. 68) Для більшої стійкості речей роблять опорну поверхню ширшою і по змозі знижують центр ваги.
61. Обертаючий момент.
Тіло, закріплене в одній або в кількох точках, що лежать на одній прямій, може обертатися навколо цієї точки або прямої, що називається віссю.
Дія обертаючої сили залежить не тільки від величини діючої сили, а й від відстані між точкою прикладання сили та точкою, або віссю, навколо якої обертається тіло.
Діючи при підійманні вантажу на кінець важеля, ми підіймаємо вантаж з меншим зусиллям, ніж при тих самих умовах, діючи на яку-небудь з середніх точок важеля.
Перпендикуляр, опущений із точки, навколо якої обертається тіло, на напрям обертаючої сили, називають плечем сили.
Добуток сили на плече сили називається моментом сили.
Якщо на тіло діють сили, що обертають його в різних напрямах, то тіло залишається в рівновазі в тому випадку, коли моменти сил відносно нерухомої точки або осі будуть рівні.
62. Приклади розв'язування задач.
Якщо на тіло діє кілька обертаючих моментів, то тіло залишається в рівновазі тоді, коли суми моментів, що обертають тіло в різні сторони, дорівнюють одна одній. Якщо моментам, що обертають тіло в протилежних напрямах, надати супротивних знаків, то умову рівноваги тіла під дією кількох моментів можна формулювати ще простіше.
Тіло залишається в рівновазі тоді, коли алгебрична сума моментів, що обертають тіло, дорівнює 0.
Позначаючи моменти добутком , де — величина прикладеної сили і — плече цієї сили, можна записати умову рівноваги такою формулою:
Прикладемо добуту умову до розв'язування задач.
1
Рис. 69
) Балку закладено в стіну (рис. 69) так, що вона тисне на неї в точках і . Визначити реакції стіни (сили протидії і ) у точках і , якщо довжина балки , вага її і до вільного кінця балки причеплено тягар . Відстань між і дорівнюєЧерез те, що балка перебуває в рівновазі, то, значить, сума моментів, які діють на балку, дорівнює 0. Моменти будемо брати відносно точки . Визначаємо моменти, що обертають балку за годинниковою стрілкою.
Момент тягара становить
Момент ваги балки , прикладеної до середини балки , дорівнює , момент реакції в точці дорівнює — . Сума моментів:
звідки:
Таким же способом, вважаючи за нерухому точку , обчислюємо суму моментів відносно точки
звідки:
В
Рис. 70
изначити реакції на стояках моста, якщо відстань між метрів, вага моста і на відстані від лівого стояка є додатковий вантаж (рис. 70).
Позначаючи реакції на стояках буквами і визначаємо момент відносно лівого стояка:
реакція на правий стояк дорівнює ;
Реакція на лівий стояк дорівнює:
Вправа.
Балка лежить на двох опорах і навантажена силою 500 кг на відстані 0,25 прогону між опорами. Визначити силу тиску балки на опори, якщо вага самої балки 100 кг (рис. 71).
Прогін балки 2 м. Навантаги балки 200 кг і 100 кг віддалені на 0,5 м і 1 м від правої опори. Визначити реакцію опор, якщо вага самої балки 50 кг.