- •2.Перетворення одних форм руху в інші.
- •3.Механічний рух.
- •4.Відносний рух.
- •5.Рівномірний прямолінійний рух.
- •6.Шлях, час і швидкість рівномірного руху.
- •7.Одиниці швидкості.
- •8.Швидкість — вектор.
- •9. Рівняння рівномірного прямолінійного руху.
- •10.Графік швидкості і путі рівномірного прямолінійного руху.
- •11.Нерівномірний рух. Середня швидкість.
- •12.Швидкість у даний момент або в даній точці шляху.
- •13.Графік швидкості нерівномірного руху.
- •14.Рух рівномірно-змінний.
- •15.Прискорення.
- •16.Одиниці прискорення.
- •17.Формули швидкості рівномірно - змінного руху.
- •18.Пройдений шлях при рівноприскореному русі.
- •19.Пройдений шлях при рівносповільненому русі.
- •20.Формули рівномірно-змінного руху.
- •21.Графік швидкості рівноприскореного руху.
- •22.Вільне падіння тіл.
- •23.Закони вільного падіння.
- •24.Рух тіла, кинутого вертикально вгору.
- •II. Закони ньютона.
- •25.Виникнення і розвиток механіки.
- •26.Перший закон Ньютона.
- •27.Сила.
- •28.Маса і густина.
- •29.Другий закон Ньютона.
- •30.Вага тіла.
- •31.Імпульс сили і кількість руху.
- •32.Третій закон Ньютона.
- •III. Додавання рухів.
- •33.Додавання двох рівномірних прямолінійних рухів.
- •34. Додавання швидкостей.
- •35. Розклад швидкостей.
- •36.Рух тіла, кинутого в горизонтальному напрямі.
- •37.Рух тіла, кинутого під кутом до горизонту.
- •IV. Обертальний рух
- •38.Поняття про обертальний рух.
- •39.Кутова швидкість.
- •40.Залежність між лінійною й кутовою швидкістю.
- •41.Напрям швидкості тіла, що рухається по колу.
- •42.Формула доцентрової сили.
- •43.Відцентрова сила.
- •V. Закон всесвітнього тяжіння ньютона
- •44. Коловий рух світил.
- •45.Закони Кеплера.
- •46. Закон всесвітнього тяжіння.
- •47. Дослідна перевірка закону всесвітнього тяжіння.
- •48. Визначення маси і густини Землі.
- •49. Залежність прискорення від широти місця.
- •VI. Статика
- •50. Графічне зображення сил.
- •51. Додавання сил, що діють в напрямі однієї прямої.
- •52. Додавання двох сил, прикладених до однієї точки під кутам одна до одної.
- •53. Додавання кількох сил.
- •54. Зрівноважувальна сила.
- •55. Розклад сил.
- •56. Приклади розкладу сил.
- •57. Додавання паралельних сил.
- •58. Розклад сили на дві паралельні.
- •59. Додавання паралельних сил, напрямлених у різні сторони.
- •6 0. Центр ваги.
- •61. Обертаючий момент.
- •62. Приклади розв'язування задач.
- •VII. Робота і енергія
- •63. Робота.
- •64. Графічне зображення роботи.
- •65. Потужність.
- •66. Кінетична енергія.
- •67. Потенціальна енергія.
- •68. Закон зберігання й перетворення енергії.
- •V III. Коливання і хвилі.
- •70. Рівняння гармонічного коливального руху.
- •71. Графік гармонічного коливання.
- •72. Швидкість при гармонічному коливальному русі.
- •73. Прискорення гармонічного коливального руху.
- •74. Математичний маятник.
- •75. Фізичний маятник.
- •76. Перетворення енергії при гармонічному коливанні.
- •77. Слабнення коливань.
- •78. Додавання коливань.
- •79. Передавання коливань від одного тіла до другого.
- •80. Резонанс.
- •81. Хвилі.
- •82. Утворення поперечних хвиль.
- •83. Зв’язок між довжиною хвилі, періодом коливань й швидкістю поширення хвиль.
- •84. Поздовжні хвилі.
- •85. Взаємодія хвиль. Інтерференція.
- •86. Стоячі хвилі.
- •IX. Звук.
- •87. Коливання звучащого тіла.
- •88. Поширення звука.
- •89. Швидкість поширення звука.
- •90. Висота тону.
- •91. Основний тон і обертони струни.
- •92. Тембр звука.
- •93. Резонанс і резонатори.
- •94. Лабораторна робота. Визначення довжини хвилі за методом резонансів.
- •95. Відбивання звукових хвиль.
- •96. Інтерференція звука. Биття.
- •97. Ефект Допплера.
- •98. Фізика вуха.
- •99. Звуковловники та їх застосування.
- •Відповіді до задач
- •VII. Робота і енергія 91
- •VIII. Коливання і хвилі. 102
- •IX. Звук. 138
75. Фізичний маятник.
Почепимо лінійку на гвіздок і надамо їй бічного поштовху; побачимо, що лінійка робитиме маятникоподібні рухи. Лінійка, почеплена на гвіздок, є прикладом фізичного маятника. Всяке тіло, що під впливом своєї ваги коливається коло нерухомої осі, є фізичний маятник. Порівнявши період коливання довгої лінійки з періодом коливання короткої лінійки, помічаємо, що довга лінійка гойдається з більшим періодом, ніж коротка. Досліджуючи період довгої і короткої лінійок, ми не виявимо, однак, пропорційності періоду кореню квадратному з довжини маятника, оскільки фізичний маятник складається не з однієї матеріальної точки, як математичний, а з нескінченно великого числа матеріальних точок, що містяться на різних віддалях від осі.
Але для всякого фізичного маятника ми зможемо добрати такий математичний маятник, який коливається з тим самим періодом, як і даний фізичний. Два маятники, що мають однаковий період, називаються синхронними.
Довжина математичного маятника, що гойдається синхронно з даним фізичним, називається зведеною довжиною фізичного маятника.
Тому формулу математичного маятника можна застосувати до фізичного лише в тому разі, коли в цю формулу замість l підставити зведену довжину фізичного маятника.
76. Перетворення енергії при гармонічному коливанні.
Візьмемо маятник, відхилимо його від середнього положення С (положення рівноваги) в положення В (рис. 85). Цим ми надамо йому деякого запасу потенціальної енергії. Пустимо маятник; він почне коливатися між своїми крайніми положеннями В і D. У крайніх точках В і D, що відповідають найвищому підняттю маятника, у нього буде максимум потенціальної енергії, а кінетична енергія його механічного руху в цих положеннях дорівнюватиме 0, оскільки в цих точках швидкість коливального руху дорівнює 0.
В середній же точці С швидкість коливального руху буває найбільша, а тому й кінетична енергія дорівнює максимальному значенню.
В якійсь проміжній точці F маятник матиме і потенціальну, і кінетичну енергію. Коли маятник рухається від крайніх положень до середнього, буде зменшуватись його потенціальна енергія і зростатиме кінетична. А коли маятник рухається від середнього положення до крайніх, навпаки, кінетична енергія знижується і зростає потенціальна.
Таке перетворення енергії відбувається при всякому гармонічному коливанні.
Позначимо буквою W повну енергію коливного тіла, буквою Wk — його кінетичну енергію і буквою Wp — потенціальну.
Тоді на підставі закону зберігання енергії маємо:
W = Wp + Wk.
В середньому положенні С потенціальна енергія Wp = 0 і W = Wk макс. Ми знаємо, що ; з другого боку, для коливального тіла . Тому:
.
Для середнього положення С фаза φ=0; cosφ = 1 і кінетична енергія досягає максимального значення :
.
а це і є значення W—повної енергії коливального тіла. В крайньому положенні В енергія Wk = 0 і
.
Отже:
або:
.
Потенціальна енергія в цій точці дорівнює:
.
Вправи.
1. Маятник коливається з амплітудою А1 = 5 см. У скільки разів збільшиться енергія коливання, якщо ми додатковим поштовхом збільшимо амплітуду до А2 = 10 см ?
2. Маса коливальної частинки т = 0,01 г, частота її v = 500 коливань в 1 секунду, амплітуда В = 2 мм. Визначити енергію коливальної частинки.
3. Відшукати значення кінетичної і потенціальної енергії для коливальної частинки, що задовольняє умови попередньої задачі і перебуває у фазі φ = π/8.