- •2.Перетворення одних форм руху в інші.
- •3.Механічний рух.
- •4.Відносний рух.
- •5.Рівномірний прямолінійний рух.
- •6.Шлях, час і швидкість рівномірного руху.
- •7.Одиниці швидкості.
- •8.Швидкість — вектор.
- •9. Рівняння рівномірного прямолінійного руху.
- •10.Графік швидкості і путі рівномірного прямолінійного руху.
- •11.Нерівномірний рух. Середня швидкість.
- •12.Швидкість у даний момент або в даній точці шляху.
- •13.Графік швидкості нерівномірного руху.
- •14.Рух рівномірно-змінний.
- •15.Прискорення.
- •16.Одиниці прискорення.
- •17.Формули швидкості рівномірно - змінного руху.
- •18.Пройдений шлях при рівноприскореному русі.
- •19.Пройдений шлях при рівносповільненому русі.
- •20.Формули рівномірно-змінного руху.
- •21.Графік швидкості рівноприскореного руху.
- •22.Вільне падіння тіл.
- •23.Закони вільного падіння.
- •24.Рух тіла, кинутого вертикально вгору.
- •II. Закони ньютона.
- •25.Виникнення і розвиток механіки.
- •26.Перший закон Ньютона.
- •27.Сила.
- •28.Маса і густина.
- •29.Другий закон Ньютона.
- •30.Вага тіла.
- •31.Імпульс сили і кількість руху.
- •32.Третій закон Ньютона.
- •III. Додавання рухів.
- •33.Додавання двох рівномірних прямолінійних рухів.
- •34. Додавання швидкостей.
- •35. Розклад швидкостей.
- •36.Рух тіла, кинутого в горизонтальному напрямі.
- •37.Рух тіла, кинутого під кутом до горизонту.
- •IV. Обертальний рух
- •38.Поняття про обертальний рух.
- •39.Кутова швидкість.
- •40.Залежність між лінійною й кутовою швидкістю.
- •41.Напрям швидкості тіла, що рухається по колу.
- •42.Формула доцентрової сили.
- •43.Відцентрова сила.
- •V. Закон всесвітнього тяжіння ньютона
- •44. Коловий рух світил.
- •45.Закони Кеплера.
- •46. Закон всесвітнього тяжіння.
- •47. Дослідна перевірка закону всесвітнього тяжіння.
- •48. Визначення маси і густини Землі.
- •49. Залежність прискорення від широти місця.
- •VI. Статика
- •50. Графічне зображення сил.
- •51. Додавання сил, що діють в напрямі однієї прямої.
- •52. Додавання двох сил, прикладених до однієї точки під кутам одна до одної.
- •53. Додавання кількох сил.
- •54. Зрівноважувальна сила.
- •55. Розклад сил.
- •56. Приклади розкладу сил.
- •57. Додавання паралельних сил.
- •58. Розклад сили на дві паралельні.
- •59. Додавання паралельних сил, напрямлених у різні сторони.
- •6 0. Центр ваги.
- •61. Обертаючий момент.
- •62. Приклади розв'язування задач.
- •VII. Робота і енергія
- •63. Робота.
- •64. Графічне зображення роботи.
- •65. Потужність.
- •66. Кінетична енергія.
- •67. Потенціальна енергія.
- •68. Закон зберігання й перетворення енергії.
- •V III. Коливання і хвилі.
- •70. Рівняння гармонічного коливального руху.
- •71. Графік гармонічного коливання.
- •72. Швидкість при гармонічному коливальному русі.
- •73. Прискорення гармонічного коливального руху.
- •74. Математичний маятник.
- •75. Фізичний маятник.
- •76. Перетворення енергії при гармонічному коливанні.
- •77. Слабнення коливань.
- •78. Додавання коливань.
- •79. Передавання коливань від одного тіла до другого.
- •80. Резонанс.
- •81. Хвилі.
- •82. Утворення поперечних хвиль.
- •83. Зв’язок між довжиною хвилі, періодом коливань й швидкістю поширення хвиль.
- •84. Поздовжні хвилі.
- •85. Взаємодія хвиль. Інтерференція.
- •86. Стоячі хвилі.
- •IX. Звук.
- •87. Коливання звучащого тіла.
- •88. Поширення звука.
- •89. Швидкість поширення звука.
- •90. Висота тону.
- •91. Основний тон і обертони струни.
- •92. Тембр звука.
- •93. Резонанс і резонатори.
- •94. Лабораторна робота. Визначення довжини хвилі за методом резонансів.
- •95. Відбивання звукових хвиль.
- •96. Інтерференція звука. Биття.
- •97. Ефект Допплера.
- •98. Фізика вуха.
- •99. Звуковловники та їх застосування.
- •Відповіді до задач
- •VII. Робота і енергія 91
- •VIII. Коливання і хвилі. 102
- •IX. Звук. 138
V III. Коливання і хвилі.
Рис.
79.
У природі і техніці ми дуже часто зустрічаємося з рухами періодичними, тобто такими, при яких дана точка повторює той самий рух щоразу за однаковий час. Проміжок часу, через який цей рух знову повторюється, називається періодом. Серед періодичних рухів велике значення мають так звані коливальні рухи, при яких точка рухається коло свого середнього положення. Приклади таких рухів: гойдання маятника, дрижання струни, рух поршня парової машини, кочення кульки в увігнутій чаші і т. д.
Важка куля висить на пружині (рис. 79). Штовхнемо її вгору. Вона буде рухатися вгору і вниз коло свого середнього положення.
Кинемо за допомогою світла з ліхтаря тінь від такої кулі на екран. Ми побачимо, що тінь робитиме на екрані також коливальний рух. Такий коливальний рух тіні можна отримати ще й іншим способом. Кульку О (рис. 80) укріплено на диску D, що обертається навколо вертикальної осі. Кинемо від неї тінь Р0 на екран. Будемо обертати рівномірно круг D. Тінь Р на екрані бігатиме в лівий і в правий бік коло свого середнього положення Р0, роблячи коливний рух. Тінь є проекція кульки О, а кулька рухається рівномірно по колу (О0О1О2О3…) (рис. 81). В той час, коли кулька О описує один повний оборот по колу, її тінь відхиляється від середнього положення спершу в лівий бік до Р2, потім повертається назад, проходить через положення Р0 (кулька в цей час в О4), рухається далі в правий бік до Р6, тоді знову повертається в Р0; отже за той час, коли кулька один раз обернеться по колу, її проекція - тінь робить одне повне коливання.
Періоди руху кульки і її тіні однакові. Що швидше будемо обертати кульку О, то менший буде період її коливального руху. Менший буде й час одного повного коливання — період коливання— тіні Р. Що коротший період коливання, то частіші ці коливання, і, навпаки, що більший період, то менша частота коливань. Частота коливань є число коливань (повних) за одиницю часу (одну секунду).
Рис. 80
Частота колисань v* обернено пропорційна до періоду Т:
або .
Справді, якщо за одну секунду ми маємо 10 коливань, то, очевидно, одне коливання триває 0,1 секунди. Якщо одне коливання відбувається за 0,05 секунд, то протягом однієї секунди відбудеться 1:0,05 = 20 коливань.
Рухи кулі, почепленої на пружині, і тіні, що ми спостерігали, належать до простих коливних рухів і називають гармонічними коливаннями (суть цієї назви буде з'ясована далі).
Рис.81 Рис.81а.
70. Рівняння гармонічного коливального руху.
Щоб схарактеризувати гармонічне коливання, треба знати, чому дорівнює відхилення тіла, яке коливається, від його середнього положення для всякого моменту часу.
Позначимо відхилення тіні (рис. 81) від її середнього положення Р0 буквою x. Відшукаємо, чому дорівнює х для якого-небудь положення тіні, наприклад P1. Нехай х = Р0Р1 З рис. 3 видно, що :
х = P0P1= ВО1 *.
Далі з Δ ОВО1 виходить, що В01 = ОО1 sin φ. Позначимо радіус кола, яким обертається кулька О0, буквою А. Тоді ОО1 = А і
х = A sinφ (1)
З'ясуємо, чому відповідають А і φ в нашому коливальному русі.
Легко бачити, що А = ОО2 = Р0Р1, тобто найбільшому відхиленню коливального тіла від його середнього положення, це — так звана амплітуда коливання.
Очевидно, що P0P6, = - Р0Р2 = - А.
За абсолютною величиною найбільші відхилення по обидві сторони середнього положення однакові.
Віддаль між двома крайніми положеннями Р2 і Р6 у коливальному русі, що називається розмахом коливання, дорівнюватиме двом амплітудам.
З'ясуємо значення φ. У коливальному русі φ є кут, на який переміщається наша кулька за час, що минув з моменту виходу її з нульового положення О0. Ми, знаємо, що у коливальному рівномірному русі кутове переміщення (виражене радіанами).
У коливальному русі: називається фазою.
Ми бачимо, що фаза пропорційна до часу t, який минув від початку коливання.
Фаза показує, в якій стадії від початкового середнього положення перебуває в даний момент часу t наше коливальне тіло.
Нанесені на рис. 81 окремі положення Р0, Р1, Р2 і т. д. відповідають різним фазам коливання, що різняться в часі одна від одної на ; а різниця фаз в цьому випадку буде в радіанах, або в градусах 450.
Положення Р1 і Р3 геометрично зливаються, але фази для цих положень різні ( і ). Обидва положення Р1 і Р3 відповідають різним стадіям коливання: у пертому випадку тінь рухається в одному напрямі (на рис. 81 вгору), у другому (Р3) — в протилежному напрямі.
Наше рівняння (1) коливального руху, коли підставити в нього матиме такий вигляд:
(2)
або
(3)
Зміщення в гармонічному коливальному русі пропорційне до амплітуди і до синуса фази коливання.