- •2.Перетворення одних форм руху в інші.
- •3.Механічний рух.
- •4.Відносний рух.
- •5.Рівномірний прямолінійний рух.
- •6.Шлях, час і швидкість рівномірного руху.
- •7.Одиниці швидкості.
- •8.Швидкість — вектор.
- •9. Рівняння рівномірного прямолінійного руху.
- •10.Графік швидкості і путі рівномірного прямолінійного руху.
- •11.Нерівномірний рух. Середня швидкість.
- •12.Швидкість у даний момент або в даній точці шляху.
- •13.Графік швидкості нерівномірного руху.
- •14.Рух рівномірно-змінний.
- •15.Прискорення.
- •16.Одиниці прискорення.
- •17.Формули швидкості рівномірно - змінного руху.
- •18.Пройдений шлях при рівноприскореному русі.
- •19.Пройдений шлях при рівносповільненому русі.
- •20.Формули рівномірно-змінного руху.
- •21.Графік швидкості рівноприскореного руху.
- •22.Вільне падіння тіл.
- •23.Закони вільного падіння.
- •24.Рух тіла, кинутого вертикально вгору.
- •II. Закони ньютона.
- •25.Виникнення і розвиток механіки.
- •26.Перший закон Ньютона.
- •27.Сила.
- •28.Маса і густина.
- •29.Другий закон Ньютона.
- •30.Вага тіла.
- •31.Імпульс сили і кількість руху.
- •32.Третій закон Ньютона.
- •III. Додавання рухів.
- •33.Додавання двох рівномірних прямолінійних рухів.
- •34. Додавання швидкостей.
- •35. Розклад швидкостей.
- •36.Рух тіла, кинутого в горизонтальному напрямі.
- •37.Рух тіла, кинутого під кутом до горизонту.
- •IV. Обертальний рух
- •38.Поняття про обертальний рух.
- •39.Кутова швидкість.
- •40.Залежність між лінійною й кутовою швидкістю.
- •41.Напрям швидкості тіла, що рухається по колу.
- •42.Формула доцентрової сили.
- •43.Відцентрова сила.
- •V. Закон всесвітнього тяжіння ньютона
- •44. Коловий рух світил.
- •45.Закони Кеплера.
- •46. Закон всесвітнього тяжіння.
- •47. Дослідна перевірка закону всесвітнього тяжіння.
- •48. Визначення маси і густини Землі.
- •49. Залежність прискорення від широти місця.
- •VI. Статика
- •50. Графічне зображення сил.
- •51. Додавання сил, що діють в напрямі однієї прямої.
- •52. Додавання двох сил, прикладених до однієї точки під кутам одна до одної.
- •53. Додавання кількох сил.
- •54. Зрівноважувальна сила.
- •55. Розклад сил.
- •56. Приклади розкладу сил.
- •57. Додавання паралельних сил.
- •58. Розклад сили на дві паралельні.
- •59. Додавання паралельних сил, напрямлених у різні сторони.
- •6 0. Центр ваги.
- •61. Обертаючий момент.
- •62. Приклади розв'язування задач.
- •VII. Робота і енергія
- •63. Робота.
- •64. Графічне зображення роботи.
- •65. Потужність.
- •66. Кінетична енергія.
- •67. Потенціальна енергія.
- •68. Закон зберігання й перетворення енергії.
- •V III. Коливання і хвилі.
- •70. Рівняння гармонічного коливального руху.
- •71. Графік гармонічного коливання.
- •72. Швидкість при гармонічному коливальному русі.
- •73. Прискорення гармонічного коливального руху.
- •74. Математичний маятник.
- •75. Фізичний маятник.
- •76. Перетворення енергії при гармонічному коливанні.
- •77. Слабнення коливань.
- •78. Додавання коливань.
- •79. Передавання коливань від одного тіла до другого.
- •80. Резонанс.
- •81. Хвилі.
- •82. Утворення поперечних хвиль.
- •83. Зв’язок між довжиною хвилі, періодом коливань й швидкістю поширення хвиль.
- •84. Поздовжні хвилі.
- •85. Взаємодія хвиль. Інтерференція.
- •86. Стоячі хвилі.
- •IX. Звук.
- •87. Коливання звучащого тіла.
- •88. Поширення звука.
- •89. Швидкість поширення звука.
- •90. Висота тону.
- •91. Основний тон і обертони струни.
- •92. Тембр звука.
- •93. Резонанс і резонатори.
- •94. Лабораторна робота. Визначення довжини хвилі за методом резонансів.
- •95. Відбивання звукових хвиль.
- •96. Інтерференція звука. Биття.
- •97. Ефект Допплера.
- •98. Фізика вуха.
- •99. Звуковловники та їх застосування.
- •Відповіді до задач
- •VII. Робота і енергія 91
- •VIII. Коливання і хвилі. 102
- •IX. Звук. 138
68. Закон зберігання й перетворення енергії.
Р
озглянемо
вільне падіння тіла. Хай тіло маси
підняте на висоту
у положення 1 (рис. 78). Поки тіло не
рухається, його кінетична енергія
.
Візьмемо за початкове положення —
положення на поверхні землі. Тоді
потенціальна енергія в положенні 1 буде:
Сума обох видів енергії
Припустимо
тепер, що тіло почало вільно падати і
дійшло в положення 1 до положення 2,
пройшовши шлях
Кінетична енергія в положенні 2 буде:
Рух
— рівномірно - прискорений. Отже,
Значить:
Потенціальна енергія в положенні 2 буде менша, а саме:
Загальна енергія тіла в положенні 2:
Отже
:
.
Потенціальна енергія в міру падання тіла зменшується; кінетична енергія збільшується на таку саму величину. Сума обох видів енергії залишається сталою.
Через
те, що ми взяли положення
2
довільно, наш висновок придатний для
всіх проміжних положень тіла, що падає,
від положення 1 до положення 3. У положенні
3 (перед самим моментом зупинки)
потенціальна енергія
.
Кінетична енергія
де
значить:
Отже:
При вільному падінні тіла потенціальна енергія переходить у кінетичну, при чому сума кінетичної і потенціальної енергії залишається сталою.
Цей висновок є окремий випадок закону зберігання й перетворення енергії, що поруч із законом зберігання матерії є один із основних законів природи.
Матерія постійно змінюється, постійно рухається. Рух перетворюється з однієї форми на іншу. Коли рухається паровоз, або при пострілі з гвинтівки, теплова форма руху переходить у механічну; при вдарі, терті механічна форма руху перетворюється на теплову.
В електромоторі електрична форма руху переходить у механічну, а в динамомашині, навпаки, механічна форма руху перетворюється на електричну.
Коли рух з однієї форми перетворюється на іншу, даний запас енергії витрачається на роботу, яка дає нову форму енергії.
Енгельс у статті «Міра руху — робота» дав таке означення роботи : «Робота це — зміна форма руху, що розглядається з її кількісної сторона»
Енергія є здатність виконувати роботу. При всіх перетвореннях одного виду енергії на інший виконується робота і при тому ця кількість роботи пропорційна кількості перетвореної енергії. Отже, ми можемо виміряти кількість перетвореної енергії за кількістю роботи, виконаної при даному перетворенні енергії.
Коли механічна енергія переходить в теплову, то, щоб добути одну велику калорію тепла, треба витратити механічної енергії. Якщо механічна енергія переходить в електричну, то кожний джоуль кінетичної енергії еквівалентний 1 вольт - кулонові електричної енергії. Коли електрична енергія переходить в теплову, то кожний вольт кулон електричної енергії дає 0,24 малих калорій теплової енергії. Всі ці рівності кількісно виражають закон зберігання й перетворення енергії.
При всіх змінах, що відбуваються в природі, енергія перетворюється з одного ваду в інший, але не зникає і не утворюється спочатку.
Думку про те, що загальна кількість руху матерії не змінюється при всіх змінах, які відбуваються в природі, вперше висловив французький учений Рене Декарт (1596 —1650 рр.).
Але Декарт і після нього Бернуллі і Лейбніц говорили про зберігання лише механічного руху. Закон зберігання й перетворення енергії, що стосується всіх форм руху матерії, вперше сформулював німецький учений Роберт Майер (1814 — 1878 рр.). Доведення цього закону дослідно опрацював англійський учений Джеме Джоуль (1818 —1889рр.), а теоретично опрацював німецький учений Герман Гельмгольц (1821— 1894 рр.).
Запитання та вправи.
Які перетворення енергії бувають при пострілі з рушниці вертикально вгору ?
Якими способами енергію сонячного променювання перетворюють на світлову енергію електричної лампочки ?
У чому суть закону зберігання і перетворення енергії?
5000 кг дощу падають з висоти 803 м. Швидкість при падінні дорівнювала всього 1 , чимала частина потенціальної енергії витрачена на тертя. Скільки тепла виділиться при падінні дощу ?
Снаряд, що важить 20 кг, зменшив свою швидкість наслідком опору повітря з 500 до 400 . Скільки тепла виділилось під час руху снаряда ?
