- •2.Перетворення одних форм руху в інші.
- •3.Механічний рух.
- •4.Відносний рух.
- •5.Рівномірний прямолінійний рух.
- •6.Шлях, час і швидкість рівномірного руху.
- •7.Одиниці швидкості.
- •8.Швидкість — вектор.
- •9. Рівняння рівномірного прямолінійного руху.
- •10.Графік швидкості і путі рівномірного прямолінійного руху.
- •11.Нерівномірний рух. Середня швидкість.
- •12.Швидкість у даний момент або в даній точці шляху.
- •13.Графік швидкості нерівномірного руху.
- •14.Рух рівномірно-змінний.
- •15.Прискорення.
- •16.Одиниці прискорення.
- •17.Формули швидкості рівномірно - змінного руху.
- •18.Пройдений шлях при рівноприскореному русі.
- •19.Пройдений шлях при рівносповільненому русі.
- •20.Формули рівномірно-змінного руху.
- •21.Графік швидкості рівноприскореного руху.
- •22.Вільне падіння тіл.
- •23.Закони вільного падіння.
- •24.Рух тіла, кинутого вертикально вгору.
- •II. Закони ньютона.
- •25.Виникнення і розвиток механіки.
- •26.Перший закон Ньютона.
- •27.Сила.
- •28.Маса і густина.
- •29.Другий закон Ньютона.
- •30.Вага тіла.
- •31.Імпульс сили і кількість руху.
- •32.Третій закон Ньютона.
- •III. Додавання рухів.
- •33.Додавання двох рівномірних прямолінійних рухів.
- •34. Додавання швидкостей.
- •35. Розклад швидкостей.
- •36.Рух тіла, кинутого в горизонтальному напрямі.
- •37.Рух тіла, кинутого під кутом до горизонту.
- •IV. Обертальний рух
- •38.Поняття про обертальний рух.
- •39.Кутова швидкість.
- •40.Залежність між лінійною й кутовою швидкістю.
- •41.Напрям швидкості тіла, що рухається по колу.
- •42.Формула доцентрової сили.
- •43.Відцентрова сила.
- •V. Закон всесвітнього тяжіння ньютона
- •44. Коловий рух світил.
- •45.Закони Кеплера.
- •46. Закон всесвітнього тяжіння.
- •47. Дослідна перевірка закону всесвітнього тяжіння.
- •48. Визначення маси і густини Землі.
- •49. Залежність прискорення від широти місця.
- •VI. Статика
- •50. Графічне зображення сил.
- •51. Додавання сил, що діють в напрямі однієї прямої.
- •52. Додавання двох сил, прикладених до однієї точки під кутам одна до одної.
- •53. Додавання кількох сил.
- •54. Зрівноважувальна сила.
- •55. Розклад сил.
- •56. Приклади розкладу сил.
- •57. Додавання паралельних сил.
- •58. Розклад сили на дві паралельні.
- •59. Додавання паралельних сил, напрямлених у різні сторони.
- •6 0. Центр ваги.
- •61. Обертаючий момент.
- •62. Приклади розв'язування задач.
- •VII. Робота і енергія
- •63. Робота.
- •64. Графічне зображення роботи.
- •65. Потужність.
- •66. Кінетична енергія.
- •67. Потенціальна енергія.
- •68. Закон зберігання й перетворення енергії.
- •V III. Коливання і хвилі.
- •70. Рівняння гармонічного коливального руху.
- •71. Графік гармонічного коливання.
- •72. Швидкість при гармонічному коливальному русі.
- •73. Прискорення гармонічного коливального руху.
- •74. Математичний маятник.
- •75. Фізичний маятник.
- •76. Перетворення енергії при гармонічному коливанні.
- •77. Слабнення коливань.
- •78. Додавання коливань.
- •79. Передавання коливань від одного тіла до другого.
- •80. Резонанс.
- •81. Хвилі.
- •82. Утворення поперечних хвиль.
- •83. Зв’язок між довжиною хвилі, періодом коливань й швидкістю поширення хвиль.
- •84. Поздовжні хвилі.
- •85. Взаємодія хвиль. Інтерференція.
- •86. Стоячі хвилі.
- •IX. Звук.
- •87. Коливання звучащого тіла.
- •88. Поширення звука.
- •89. Швидкість поширення звука.
- •90. Висота тону.
- •91. Основний тон і обертони струни.
- •92. Тембр звука.
- •93. Резонанс і резонатори.
- •94. Лабораторна робота. Визначення довжини хвилі за методом резонансів.
- •95. Відбивання звукових хвиль.
- •96. Інтерференція звука. Биття.
- •97. Ефект Допплера.
- •98. Фізика вуха.
- •99. Звуковловники та їх застосування.
- •Відповіді до задач
- •VII. Робота і енергія 91
- •VIII. Коливання і хвилі. 102
- •IX. Звук. 138
67. Потенціальна енергія.
Вантаж, що лежить на землі, роботи не виконує і не може виконувати, його положення не змінюється. Той самий вантаж, піднятий угору, падаючи, може виконати роботу. Щоб забивати великі палі в землю, споруджують механічний копер — машину, що підіймає дуже великий вантаж на різні висоти. Вантаж падає згори вниз і виконує роботу.
Щоб підняти вантаж, була витрачена робота. Через це піднятий вантаж набув можливості виконати роботу. При цьому змінилося положення вантажу: з поверхні землі він був піднятий на деяку висоту.
Здатність тіла виконувати роботу, що залежить від взаємного розміщення двох або багатьох тіл, називають потенціальною енергією.
Щоб
виміряти набуту тілом потенціальну
енергію
треба визначити роботу, яку треба
витратити, щоб тіло з початкового
положення перейшло в дане.
Так,
якщо маса вантажу копра дорівнює
,
то сила тяжіння, яку доводиться перемагати,
буде
;
позначаючи висоту підняття буквою
,
матимемо роботу підняття вантажу
Розглянемо зміни потенціальної енергії при різних положеннях рівноваги тіл.
Якщо тіло перебуває в стані стійкої рівноваги, то при всякому переміщенні центр ваги цього тіла підвищується, і потенціальна енергія тіла збільшується. Отже, коли тіло перебуває в стані стійкої рівноваги, потенціальна енергія його має найменше значення.
При індиферентній рівновазі переміщення тіла не змінює рівня центра ваги, значить, потенціальна енергія тіла, що перебуває в індиферентній рівновазі, при всіх можливих переміщеннях тіла не змінюється.
При нестійкій рівновазі всяке переміщення тіла знижує центр ваги, а тому потенціальна енергія тіла зменшується. Отже, у нестійкій рівновазі потенціальна енергія тіла має найбільше значення.
Тіло буває в найстійкішому положенні, коли його потенціальна енергія має найменше значення.
Потенціальна енергія є не тільки при підійманні вантажів. Ми бачили, що при розтяганні пружини виконується робота, яка дорівнює половині добуту сили на величину розтягу.
Стан пружини змінився, і на це була виконана робота Отже, пружина в новому стані має запас потенціальної енергії, який і може виявитися, коли пружину пустити.
Приклад використання потенціальної енергії ми спостерігаємо на годиннику.
Якщо годинникові надається руху тягарцем, то, підіймаючи тягарець, ми виконуємо роботу, ця робота збільшує потенціальну енергію тягарця, яку далі витрачається на те, щоб надати руху механізмові годинника, при чому тягарець опускається, тобто потенціальна енергія його зменшується.
Так само в годиннику з пружиною. Накручуючи пружину, ми виконуємо роботу. Ця робота збільшує потенціальну енергію пружності пружини, яка витрачається, надаючи руху годинниковому механізмові, при цьому пружина поступово розкручується, тобто приходить у початковий стан. Отже, потенціальна енергія тіла залежить від положення його відносно якогось початкового положення. Якщо ми маємо цілу систему тіл, то потенціальна енергія залежить від взаємного розміщення частин цієї системи. Тому потенціальну енергію іноді називають енергією положення.
Запитання та вправи.
Що називають потенціальною енергією ?
Якими одиницями вимірюють потенціальну енергію?
Копер, маса якого 0,25 т, піднято вгору на 10 м. Визначити збільшення його потенціальної енергії.
За скільки часу наповниться водою басейн, що містить 270 т і знаходиться на висоті 10 м, якщо насос, що подає воду, має потужність 4 кін. с.?
