- •2.Перетворення одних форм руху в інші.
- •3.Механічний рух.
- •4.Відносний рух.
- •5.Рівномірний прямолінійний рух.
- •6.Шлях, час і швидкість рівномірного руху.
- •7.Одиниці швидкості.
- •8.Швидкість — вектор.
- •9. Рівняння рівномірного прямолінійного руху.
- •10.Графік швидкості і путі рівномірного прямолінійного руху.
- •11.Нерівномірний рух. Середня швидкість.
- •12.Швидкість у даний момент або в даній точці шляху.
- •13.Графік швидкості нерівномірного руху.
- •14.Рух рівномірно-змінний.
- •15.Прискорення.
- •16.Одиниці прискорення.
- •17.Формули швидкості рівномірно - змінного руху.
- •18.Пройдений шлях при рівноприскореному русі.
- •19.Пройдений шлях при рівносповільненому русі.
- •20.Формули рівномірно-змінного руху.
- •21.Графік швидкості рівноприскореного руху.
- •22.Вільне падіння тіл.
- •23.Закони вільного падіння.
- •24.Рух тіла, кинутого вертикально вгору.
- •II. Закони ньютона.
- •25.Виникнення і розвиток механіки.
- •26.Перший закон Ньютона.
- •27.Сила.
- •28.Маса і густина.
- •29.Другий закон Ньютона.
- •30.Вага тіла.
- •31.Імпульс сили і кількість руху.
- •32.Третій закон Ньютона.
- •III. Додавання рухів.
- •33.Додавання двох рівномірних прямолінійних рухів.
- •34. Додавання швидкостей.
- •35. Розклад швидкостей.
- •36.Рух тіла, кинутого в горизонтальному напрямі.
- •37.Рух тіла, кинутого під кутом до горизонту.
- •IV. Обертальний рух
- •38.Поняття про обертальний рух.
- •39.Кутова швидкість.
- •40.Залежність між лінійною й кутовою швидкістю.
- •41.Напрям швидкості тіла, що рухається по колу.
- •42.Формула доцентрової сили.
- •43.Відцентрова сила.
- •V. Закон всесвітнього тяжіння ньютона
- •44. Коловий рух світил.
- •45.Закони Кеплера.
- •46. Закон всесвітнього тяжіння.
- •47. Дослідна перевірка закону всесвітнього тяжіння.
- •48. Визначення маси і густини Землі.
- •49. Залежність прискорення від широти місця.
- •VI. Статика
- •50. Графічне зображення сил.
- •51. Додавання сил, що діють в напрямі однієї прямої.
- •52. Додавання двох сил, прикладених до однієї точки під кутам одна до одної.
- •53. Додавання кількох сил.
- •54. Зрівноважувальна сила.
- •55. Розклад сил.
- •56. Приклади розкладу сил.
- •57. Додавання паралельних сил.
- •58. Розклад сили на дві паралельні.
- •59. Додавання паралельних сил, напрямлених у різні сторони.
- •6 0. Центр ваги.
- •61. Обертаючий момент.
- •62. Приклади розв'язування задач.
- •VII. Робота і енергія
- •63. Робота.
- •64. Графічне зображення роботи.
- •65. Потужність.
- •66. Кінетична енергія.
- •67. Потенціальна енергія.
- •68. Закон зберігання й перетворення енергії.
- •V III. Коливання і хвилі.
- •70. Рівняння гармонічного коливального руху.
- •71. Графік гармонічного коливання.
- •72. Швидкість при гармонічному коливальному русі.
- •73. Прискорення гармонічного коливального руху.
- •74. Математичний маятник.
- •75. Фізичний маятник.
- •76. Перетворення енергії при гармонічному коливанні.
- •77. Слабнення коливань.
- •78. Додавання коливань.
- •79. Передавання коливань від одного тіла до другого.
- •80. Резонанс.
- •81. Хвилі.
- •82. Утворення поперечних хвиль.
- •83. Зв’язок між довжиною хвилі, періодом коливань й швидкістю поширення хвиль.
- •84. Поздовжні хвилі.
- •85. Взаємодія хвиль. Інтерференція.
- •86. Стоячі хвилі.
- •IX. Звук.
- •87. Коливання звучащого тіла.
- •88. Поширення звука.
- •89. Швидкість поширення звука.
- •90. Висота тону.
- •91. Основний тон і обертони струни.
- •92. Тембр звука.
- •93. Резонанс і резонатори.
- •94. Лабораторна робота. Визначення довжини хвилі за методом резонансів.
- •95. Відбивання звукових хвиль.
- •96. Інтерференція звука. Биття.
- •97. Ефект Допплера.
- •98. Фізика вуха.
- •99. Звуковловники та їх застосування.
- •Відповіді до задач
- •VII. Робота і енергія 91
- •VIII. Коливання і хвилі. 102
- •IX. Звук. 138
30.Вага тіла.
Вагою тіла ми називаємо силу, з якою тіло притягається до Землі. Тіло, яке знаходиться на якій-небудь підставці, наслідком притягання його Землею, тисне на підставку. Якщо тіло нічим не підтримується, воно падає з прискоренням величина якого в різних місцях Землі різна. Далі ми дізнаємось про причини різниці величини в різних місцях.
Знаючи масу тіла m і прискорення ми можемо написати залежність між вагою тіла P , його масою й прискоренням такою формулою:
Через те, що g для різних точок земної поверхні має різні значення, вага того самого тіла в різних місцях земної поверхні буде неоднакова.
Нехай ми маємо два тіла: маса одного m1 , маса другого m2 .
Вага одного тіла (1), вага другого тіла в тім самім місці земної поверхні (2).
Поділивши рівність (1) на (2), отримаємо . Маси тіл пропорційні до їх ваги.
Пропорційність маси і ваги дає змогу порівнювати різні маси між собою, вимірюючи їх вагу. Якщо в певному місці вага якого-небудь тіла в n разів більша, ніж вага другого тіла, то маса першого тіла в n разів більша від маси другого тіла.
Вага гирі 100 г більша від ваги гирі 1 г у 100 раз. Отже, і маса гирі 100 г більша від маси гирі 1 г у 100 раз.
Визначимо, яку вагу має тіло масою на 1 г. Гиря на 1 г при вільному падінні набуває прискорення рівного 981 см/сек2 значить, вага гирі на 1 г = 1*981 =981 Н. Через те, що маса гирі на 1 кг становить 1 000 г, вага гирі на 1 кг дорівнює 1 000 * 981 =981000 Н.
Запитання.
Що називається вагою тіла ?
Чому дорівнює вага тіла, маса якого n грамів?
На полюсі прискорення сили ваги 983 см/сек2 . Скільки на полюсі важить гиря на 1 г?
На екваторі прискорення сили ваги 978 см/сек2 . Скільки важить на екваторі гиря на 50 г?
31.Імпульс сили і кількість руху.
За другим законом Ньютона при k=1 :
(1)
Помноживши обидві частики рівняння (1) на t , отримаємо:
(2)
Добуток сили на час називається імпульсом сили. Рівняння (2) виражає співвідношення між діючою силою, часом дії, масою тіла й швидкістю, якої набуває за цей час дана маса. Це співвідношення можна сформулювати так: зміна кількості руху тіла числом дорівнює імпульсові сили, що діє на нього.
Поділивши обидві частини рівняння (2) на m одержимо:
(3)
тобто зміна швидкості будь якого тіла пропорційна до імпульсу сили й обернено пропорційна до маси тіла. Ця умова має велике практичне значення при ударах. Так, наприклад, для зменшення струсів від ударів роблять масивними і міцно з'єднаними з землею мостові бики, станини верстатів, а також роблять масивними ковадла, буфера й всякі інші предмети, що під час роботи сприймають удари.
Якщо тіло спочатку було у спокої, то v0=0 , і формула (2) набуває такого виду:
(4)
Якщо сила велика, але час її дії на тіло дуже малий, то імпульс такої сили може бути не великий. Навпаки, при тривалій дії малої сили — імпульс сили може бути великий. Так, наприклад, натискуючи на двері рукою, ми без великого зусилля можемо їх відчинити. В той же час куля з рушниці пробиває двері, але не відчиняє їх.
Запитання та вправи.
Що називається кількістю руху?
Що називається імпульсом сили?
Подати приклади, з яких можна бачити, що дія сили залежить, від тривалості її дії.
Якої швидкості набуває тіло масою на 20 г, якщо на нього протягом 6 секунд діятиме сила на 100 Н?
Тіло масою на 50 г, рухаючись з швидкістю 10 м/сек , за 4 секунди дії сили набуло швидкості 30 см/сек . Знайти величину сили, що діяла на тіло.
Куля масою на 20 г, рухаючись з швидкістю 800м/сек, за 0,005 секунди пробиває дошку, наслідком чого її швидкість меншає до 400 м/сек . Визначити силу опору дошки.
Молот, що важить 10 кг, ударяє з силою 400 кг. Визначити тривалість удару, якщо швидкість молота під час удару була 5 м/сек .
З гармати вилітає снаряд, що важить 20 кг, з швидкістю 600 м/сек. Визначити середню силу тиску газів, якщо снаряд рухався всередині гармати 0,01 секунди.