- •2.Перетворення одних форм руху в інші.
- •3.Механічний рух.
- •4.Відносний рух.
- •5.Рівномірний прямолінійний рух.
- •6.Шлях, час і швидкість рівномірного руху.
- •7.Одиниці швидкості.
- •8.Швидкість — вектор.
- •9. Рівняння рівномірного прямолінійного руху.
- •10.Графік швидкості і путі рівномірного прямолінійного руху.
- •11.Нерівномірний рух. Середня швидкість.
- •12.Швидкість у даний момент або в даній точці шляху.
- •13.Графік швидкості нерівномірного руху.
- •14.Рух рівномірно-змінний.
- •15.Прискорення.
- •16.Одиниці прискорення.
- •17.Формули швидкості рівномірно - змінного руху.
- •18.Пройдений шлях при рівноприскореному русі.
- •19.Пройдений шлях при рівносповільненому русі.
- •20.Формули рівномірно-змінного руху.
- •21.Графік швидкості рівноприскореного руху.
- •22.Вільне падіння тіл.
- •23.Закони вільного падіння.
- •24.Рух тіла, кинутого вертикально вгору.
- •II. Закони ньютона.
- •25.Виникнення і розвиток механіки.
- •26.Перший закон Ньютона.
- •27.Сила.
- •28.Маса і густина.
- •29.Другий закон Ньютона.
- •30.Вага тіла.
- •31.Імпульс сили і кількість руху.
- •32.Третій закон Ньютона.
- •III. Додавання рухів.
- •33.Додавання двох рівномірних прямолінійних рухів.
- •34. Додавання швидкостей.
- •35. Розклад швидкостей.
- •36.Рух тіла, кинутого в горизонтальному напрямі.
- •37.Рух тіла, кинутого під кутом до горизонту.
- •IV. Обертальний рух
- •38.Поняття про обертальний рух.
- •39.Кутова швидкість.
- •40.Залежність між лінійною й кутовою швидкістю.
- •41.Напрям швидкості тіла, що рухається по колу.
- •42.Формула доцентрової сили.
- •43.Відцентрова сила.
- •V. Закон всесвітнього тяжіння ньютона
- •44. Коловий рух світил.
- •45.Закони Кеплера.
- •46. Закон всесвітнього тяжіння.
- •47. Дослідна перевірка закону всесвітнього тяжіння.
- •48. Визначення маси і густини Землі.
- •49. Залежність прискорення від широти місця.
- •VI. Статика
- •50. Графічне зображення сил.
- •51. Додавання сил, що діють в напрямі однієї прямої.
- •52. Додавання двох сил, прикладених до однієї точки під кутам одна до одної.
- •53. Додавання кількох сил.
- •54. Зрівноважувальна сила.
- •55. Розклад сил.
- •56. Приклади розкладу сил.
- •57. Додавання паралельних сил.
- •58. Розклад сили на дві паралельні.
- •59. Додавання паралельних сил, напрямлених у різні сторони.
- •6 0. Центр ваги.
- •61. Обертаючий момент.
- •62. Приклади розв'язування задач.
- •VII. Робота і енергія
- •63. Робота.
- •64. Графічне зображення роботи.
- •65. Потужність.
- •66. Кінетична енергія.
- •67. Потенціальна енергія.
- •68. Закон зберігання й перетворення енергії.
- •V III. Коливання і хвилі.
- •70. Рівняння гармонічного коливального руху.
- •71. Графік гармонічного коливання.
- •72. Швидкість при гармонічному коливальному русі.
- •73. Прискорення гармонічного коливального руху.
- •74. Математичний маятник.
- •75. Фізичний маятник.
- •76. Перетворення енергії при гармонічному коливанні.
- •77. Слабнення коливань.
- •78. Додавання коливань.
- •79. Передавання коливань від одного тіла до другого.
- •80. Резонанс.
- •81. Хвилі.
- •82. Утворення поперечних хвиль.
- •83. Зв’язок між довжиною хвилі, періодом коливань й швидкістю поширення хвиль.
- •84. Поздовжні хвилі.
- •85. Взаємодія хвиль. Інтерференція.
- •86. Стоячі хвилі.
- •IX. Звук.
- •87. Коливання звучащого тіла.
- •88. Поширення звука.
- •89. Швидкість поширення звука.
- •90. Висота тону.
- •91. Основний тон і обертони струни.
- •92. Тембр звука.
- •93. Резонанс і резонатори.
- •94. Лабораторна робота. Визначення довжини хвилі за методом резонансів.
- •95. Відбивання звукових хвиль.
- •96. Інтерференція звука. Биття.
- •97. Ефект Допплера.
- •98. Фізика вуха.
- •99. Звуковловники та їх застосування.
- •Відповіді до задач
- •VII. Робота і енергія 91
- •VIII. Коливання і хвилі. 102
- •IX. Звук. 138
26.Перший закон Ньютона.
Всяке тіло зберігав стан спокою або рівномірного прямолінійного руху доти, доки зовнішні сили не змінять цього стану.
Цей закон ще до Ньютона висловив Галілей. Перша частина закону не може викликати сумнівів. Повсякденний досвід та спостереження доводять, що ніяке тіло само по собі не виходить із стану відносного спокою. Щоб куля, яка лежить на столі, рушила з місця, на неї має подіяти сила: треба її штовхнути або скинути з стола, і тільки тоді куля почне свій рух.
Друга частина закону може викликати заперечення тому, що спостереження показують, що всяке рухоме тіло зупиняється. Штовхнемо на столі кулю і книжку. Куля, якщо не натрапить на перепону, котиться до кінця стола, книжка дуже швидко зупиняється. Рух книжки припиняється через тертя між книжкою й столом. Сила тертя між кулею й столом менша, а тому куля й котиться по столу довше, ніж рухається книжка. Усяке рухоме тіло зупиняється тільки через те, що натрапляє на перешкоди своєму рухові. Що менша величина перешкод при русі тіла, то далі воно рухається. Властивість тіла зберігати свій стан спокою або рівномірного прямолінійного руху називається інерцією. Перший закон руху має назву закону інерції.
27.Сила.
Рух кожного тіла може змінитися тільки тоді, коли на рухоме тіло діє якесь інше тіло.
Камінь, кинутий угору, поступово сповільнює свій рух. Той самий камінь падає вниз прискореним рухом через те, що і в тому, і в тому випадку, крім опору повітря, на нього діє притягання до Землі. Вагон, що йде рейками, зупиняється, бо на нього діє тертя між обертовими частинами та опір повітря. Поїздна валка при відрядженні з станції набуває прискореного руху під дією сили тяги паровоза.
Всяку дію стороннього тіла, що спричиняє зміну швидкості якого-небудь тіла, Ньютон назвав силою. У механіці всяка причина, що змінює величину або напрям швидкості тіла, називається силою.
28.Маса і густина.
Д освід показує, що різні тіла мають різну інерцію. Деяким тілам легко надати руху, а коли вони рухаються, їх легко зупинити. Іншим тілам важче надавати руху, а коли вони рухаються,— важче зупиняти. Помістимо між двома візками стиснену пружину (рис. 15). Якщо перепалити шнур, який стягує пружину, пружина випрямляється і при цьому змушує візки рухатись. Якщо візки після удару рухаються однаково, ми можемо сказати, що інерція однакова. Якщо один з візків від дії пружини рухається повільніше, ніж другий, ми можемо сказати, що інерція першого візка більша, ніж інерція другого. Міра інерції тіла називається масою. Що більша інерція тіла, то більша його маса. Щоб порівнювати між собою маси різних тіл, треба дізнатись, що брати за одиницю маси. За одиницю маси в фізиці приймають масу 1 грама — масу, яку має тисячна частина маси еталона 1 кг.
Якщо візьмемо два тіла з тієї самої речовини, то чим більша буде маса тіла, тим більша кількість речовини. Отже, масу однорідних тіл виміряється кількістю речовини, що є в цих тілах. Якщо ми маємо два різнорідні тіла, і та сама сила однаково змінює їх рух, то можна умовно вважати кількості речовини цих тіл за рівні, інакше кажучи, і у випадку різнорідних тіл маса виміряється кількістю речовини в них.
Певна маса заліза займає цілком певний об'єм. Вдвоє більша маса заліза займає об'єм вдвоє більший. Якщо порівняти об'єм однакових мас заліза й алюмінію, то виявиться, що маса алюмінію займає більший об'єм, ніж така сама маса заліза.
Властивість тієї самої маси різних речовин займати різний об'єм називаємо «густиною». Густина однорідної речовини виміряється масою, що є в одиниці об'єму.
Якщо маса m якої-небудь речовини займає об'єм V, то густина цієї речовини . Через те, що маса виміряється грамами, а об'єм — кубічними сантиметрами, густина виміряється грамами на кубічні сантиметри.