26.Перший закон Ньютона.

Всяке тіло зберігав стан спокою або рівномірного прямолінійного руху доти, доки зовнішні сили не змінять цього стану.

Цей закон ще до Ньютона висловив Галілей. Перша частина закону не може викликати сумнівів. Повсякденний досвід та спостереження доводять, що ніяке тіло само по собі не виходить із стану відносного спокою. Щоб куля, яка лежить на столі, рушила з місця, на неї має подіяти сила: треба її штовхнути або скинути з стола, і тільки тоді куля почне свій рух.

Друга частина закону може викликати заперечення тому, що спо­стереження показують, що всяке рухоме тіло зупиняється. Штовхнемо на столі кулю і книжку. Куля, якщо не натрапить на перепону, котиться до кінця стола, книжка дуже швидко зупиняється. Рух книжки припиняється через тертя між книжкою й столом. Сила тертя між кулею й столом менша, а тому куля й котиться по столу довше, ніж рухається книжка. Усяке рухоме тіло зупиняється тільки через те, що натрапляє на перешкоди своєму рухові. Що менша величина перешкод при русі тіла, то далі воно рухається. Властивість тіла зберігати свій стан спокою або рівномірного прямолінійного руху називається інерцією. Перший закон руху має назву закону інерції.

27.Сила.

Рух кожного тіла може змінитися тільки тоді, коли на рухоме тіло діє якесь інше тіло.

Камінь, кинутий угору, поступово сповільнює свій рух. Той самий камінь падає вниз прискореним рухом через те, що і в тому, і в тому випадку, крім опору повітря, на нього діє притягання до Землі. Вагон, що йде рейками, зупиняється, бо на нього діє тертя між обертовими частинами та опір повітря. Поїздна валка при відрядженні з станції набуває прискореного руху під дією сили тяги паровоза.

Всяку дію стороннього тіла, що спричиняє зміну швидкості якого-небудь тіла, Ньютон назвав силою. У механіці всяка причина, що змінює величину або напрям швидкості тіла, називається силою.

28.Маса і густина.

Д освід показує, що різні тіла мають різну інерцію. Деяким тілам легко надати руху, а коли вони рухаються, їх легко зупинити. Іншим тілам важче надавати руху, а коли вони рухаються,— важче зупиняти. Помістимо між двома візками стиснену пружину (рис. 15). Якщо перепалити шнур, який стягує пружину, пружина випрямляється і при цьому змушує візки рухатись. Якщо візки після удару рухаються однаково, ми можемо сказати, що інерція однакова. Якщо один з візків від дії пружини рухається повільніше, ніж другий, ми можемо сказати, що інерція першого візка більша, ніж інерція другого. Міра інерції тіла називається масою. Що більша інерція тіла, то більша його маса. Щоб порівнювати між собою маси різних тіл, треба дізнатись, що брати за одиницю маси. За одиницю маси в фізиці приймають масу 1 грама — масу, яку має тисячна частина маси еталона 1 кг.

Якщо візьмемо два тіла з тієї самої речовини, то чим більша буде маса тіла, тим більша кількість речовини. Отже, масу однорідних тіл виміряється кількістю речовини, що є в цих тілах. Якщо ми маємо два різнорідні тіла, і та сама сила однаково змінює їх рух, то можна умовно вважати кількості речовини цих тіл за рівні, інакше кажучи, і у випадку різнорідних тіл маса виміряється кількістю речовини в них.

Певна маса заліза займає цілком певний об'єм. Вдвоє більша маса заліза займає об'єм вдвоє більший. Якщо порівняти об'єм однакових мас заліза й алюмінію, то виявиться, що маса алюмінію займає більший об'єм, ніж така сама маса заліза.

Властивість тієї самої маси різних речовин займати різний об'єм називаємо «густиною». Густина однорідної речовини виміряється масою, що є в одиниці об'єму.

Якщо маса m якої-небудь речовини займає об'єм V, то густина цієї речовини . Через те, що маса виміряється грамами, а об'єм — кубічними сантиметрами, густина виміряється грамами на кубічні сантиметри.