Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичні вказівки до самостійної роботи і підг...doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
18.08.2019
Размер:
939.52 Кб
Скачать

Тема 3: Зобов’язання з відчуження майна у власність

Методичні вказівки

Рекомендована кількість годин -8.

Одним з найбільш розповсюджених видів договорів в господарському обігу є договір купівлі-продажу. При розгляді даного питання теми слід дати визначення договору купівлі-продажу та навести його характеристику (оплатний, двосторонньо зобов’язуючий, консенсуальний тощо).

Слід звернути увагу, що основною і визначальною ознакою договору є перехід майна у власність покупця. Цей договір, як правило, має одноразовий характер і укладається переважно на те майно, що в наявності і підготовлене для відчуження. При цьому продавцеві сплачується вартість відчужуваного майна лише в грошовому вираженні.

Сторонами в договорі виступають всі учасники цивільного обігу – громадяни, юридичні особи або держава. Продавцями, як правило, виступають власники майна. Слід з’ясувати в яких випадках право розпорядження майном може належати і не власнику.

Вивчаючи питання про предмет договору купівлі-продажу слід звернути увагу, на те, що предметом договору можуть бути не тільки індивідуально визначені речі, а й визначені родовими ознаками, цінні папери, не тільки товар, який є у продавця на момент укладання договору, але й також товар, який буде створений продавцем у майбутньому. Предметом договору можуть бути також і майнові права, і право вимоги у тому випадку, якщо вимога не має особистого характеру.

Істотною умовою договору купівлі-продажу є ціна., тобто певна грошова сума, що сплачується покупцем продавцеві за придбане майно. Яким чином визначається ціна предмету договору?

Необхідно докладно розглянути питання про форму договору купівлі-продажу, права та обов’язки сторін договору, відповідальність сторін.

Одним з видів договору купівлі-продажу є договір роздрібної купівлі-продажу. Слід звернути увагу на вимоги закону про форму договору роздрібної купівлі-продажу. істотними умовами договору роздрібної купівлі-продажу є умови про його предмет, ціну, а в деяких випадках і про термін (при купівлі-продажу в кредит ).

Продавцем за договором роздрібної купівлі-продажу можуть бути лише суб’єкти підприємницької діяльності і громадяни –підприємці. У необхідних випадках вони повинні одержати спеціальний дозвіл (ліцензію). Для окремих видів торгівлі необхідно одержати торговий патент – державне свідоцтво, яке свідчить про право суб’єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому законі видами підприємницької діяльності.

Певні особливості мають договори купівлі-продажу з умовою прийняття покупцем товару у встановлений строк, за зразками, з використанням автоматів, з умовою про доставку товару покупцеві, а також договір найму-продажу.

При розгляді питання про договір дарування, слід мати на увазі, що правове регулювання договору дарування за новим ЦК України суттєво відрізняється від регулювання цього договору в ЦК УРСР 1963 р., де договір дарування розглядався як реальний і вважався укладеним в момент передання майна. Стаття 717 ЦК передбачає крім реального, також консенсуальний договір дарування, за яким одна сторона (дарувальник) зобов’язується передати іншій стороні (обдаровуваному) дарунок в майбутньому.

Предметом договору дарування може бути не тільки рухоме майно та нерухоме майно, але й також майнові права – як такі, якими вже володіє дарувальник, так і ті, які можуть виникати у нього у зв’язку зі здійсненням права інтелектуальної власності, а також інші права.

Цивільний Кодекс України не дає повного визначення поняття договору контрактації, а лише встановлює ознаки цього договору, що дозволяє відмежовує його від інших видів договору купівлі-продажу.

Під сільськогосподарською продукцією звичайно розуміють вирощену (вироблену) продукцію, що не зазнала переробки. Сторонами в договорі є підприємці: виробник сільськогосподарської продукції та її заготівельники.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надати іншій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язаний оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договору режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Характерними особливостями договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу є те, що предмет договору неможливо накопичувати і зберігати; для укладання договору у абонента (споживача) повинна бути мережа, через яку буде здійснюватись постачання; споживання енергетичних та інших ресурсів здійснюється одночасно з їх отриманням, тому повернення енергетичних та інших ресурсів неможливе та інших.

За договором міни або бартеру кожна із сторін зобов’язується передати іншій стороні у власність один товар в обмін на інший. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги). Кожна із сторін є продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона отримує в замін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюються на товар меншої вартості.

Договір ренти є одним із нових цивільних договорів, оскільки можливість відчуження майна в обмін на надання попередньому власнику стабільність грошовому або іншого утримання до прийняття нового ЦК обмежувалась. За цим договором одна сторона – одержувач ренти передає іншій стороні - платникові ренти у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі грошової суми або в іншій формі. Договором ренти може бути встановлений обов’язок сплачувати ренту безстроково або протягом певного строку. Сторонами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Слід звернути особливу увагу на випадки, коли одержувач ренти безстрокової ренти має право вимагати розірвання договору ренти.

При розгляді договору довічного утримання (догляду) слід враховувати, що майно, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності, може бути відчужене ними на підставі договору довічного утримання лише після визначення його частки у спільному майні. В договорі догляду визначаються всі види матеріального забезпечення та всі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача. Матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці.