Тема 8. Договори щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності

Методичні вказівки

Рекомендована кількість годин -2.

Договори щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності – це особлива категорія, пов’язаних з використанням та захистом прав інтелектуальної власності, угодами двох або більше осіб, спрямованими на виникнення, зміну чи припинення правовідносин між ними.

Сторонами у таких договорах можуть бути фізичні (незалежно від громадянства) та юридичні особи (незалежно від форм власності і місцезнаходження).

Відповідно до ЦК України особа, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об’єкта в певній обмеженій сфері. Це і є ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності. ЦК України поділяє ліцензії на виключні, одиничні, невиключні, а також іншого виду , що не суперечить закону.

Ліцензійний договір є найбільш поширеним при використанні об’єктів права інтелектуальної власності. Метою його є таке використання, яке забезпечило б найбільш вигоду як для ліцензіата, так і для ліцензіара. Студентам необхідно розкрити зміст та основні умови ліцензійного договору.

Слід мати на увазі, що ліцензійний договір можу передбачати можливість укладення сторонами субліцензійного договору. Це означає надання ліцензіатом іншій особі (субліцензіату) субліцензії на використання права інтелектуальної власності. В цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіату несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

На відміну від ліцензійного договору, що пов’язаний лише з використанням об’єкта права інтелектуальної власності, договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності регулює також відносини, що виникають у процесі створення об’єкта. Він містить елементи як договору підряду, так і договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності та (або) ліцензійного договору. Такий договір має визначити способи та умови використання створеного об’єкта права інтелектуальної власності замовником. Використання об’єкта пов’язане з розпорядженням майновими правами інтелектуальної власності на нього.

За договором про передання виключних майнових інтелектуальної власності одна сторона передає іншій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

Слід мати на увазі, що в ЦК України закладено лише дві норми щодо особливостей договору про передання виключних майнових інтелектуальної власності. Зокрема, укладення договору про передання виключних майнових інтелектуальної власності не впливає на ліцензійні договори, які були укладені раніше.

Умови договору про передання виключних майнових інтелектуальної власності, що погіршують становище творця відповідного об’єкта або його спадкоємців порівняно зі становищем, передбаченим ЦК України та іншими законами, а також обмежують право творця на створення інших об’єктів, є нікчемними.